* Див. постанову ВС від 05.09.2019 р. у справі № 822/328/15 // reyestr.court.gov.ua/Review/84076964
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив, мотивуючи це тим, що зазначене порушення було вчинене неодноразово, отже, застосування відповідних санкцій у кратному розмірі є правомірним. Однак в апеляційному порядку це судове рішення було скасовано, з чим податківці не погодилися і подали касаційну скаргу.
Позиції сторін
Податківці наполягали на правомірності своєї позиції. Вони стверджували, що підставою для накладення штрафу стали неодноразові однотипні порушення, які при цьому є окремими порушеннями.
На думку підприємства, розмір штрафних санкцій розрахований податковим органом неправильно, оскільки порушення вимог Закону про РРО відбулося вперше, тож мала бути застосована фінансова санкція в розмірі 1 грн.
Вирішення справи судом
ВС залишив касаційну скаргу фіскалів без задоволення. Він констатував, що за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. 1 ст. 17 Закону про РРО, встановленого контролюючим органом у межах однієї перевірки, можна застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі 1 грн., за умови, якщо протягом календарного року попередньо не було встановлено порушення суб’єктом господарювання таких же вимог.
Думка редакції
Навіть зараз, коли штраф за перше РРО-порушення, передбачене п. 1 ст. 17 Закону про РРО (зокрема, за непроведення розрахункових операцій через фіскалізований РРО і нероздрукування відповідного розрахункового документа), складає усього 1 грн., а п’ятикратного штрафу немає зовсім, фіскали примудряються тлумачити цю норму на свою користь**. Що дозволяє їм неправомірно стягувати з довірливих торговців неабиякі штрафи.
** Свого часу такий підхід, на жаль, підтримували і суди (див. постанову Тернопільського окружного адмінсуду від 18.01.2016 р. у справі № 819/3514/15, а також постанову Львівського апеляційного адмінсуду від 12.04.2017 р. у справі № 876/2753/16).
А уявіть, якими стане їх розмір, коли з 01.10.2020 р. замість 1 грн. перше порушення каратиметься штрафом у розмірі 100 % вартості товарів (робіт, послуг), реалізованих з РРО-порушеннями, а наступні порушення — по 150 %. Чи навіть ще раніше, у період з 19 квітня до 1 жовтня 2020 року, коли ці збільшені штрафи застосовуватимуться у знижених розмірах: 10 і 50 % відповідно (п. 16 підрозд. 1 розд. I Закону № 128).
Так от, фіскали від самого початку стверджували (і дотримуються цього підходу до сьогодні — див. БЗ 109.20), що продаж товару без застосування РРО не є триваючим порушенням і невидача касового чека під час кожного продажу товару визнається окремим порушенням. Тобто, на їхню думку, наступне (після першого) незастосування РРО чи невидача чека при продажу товару вважатиметься повторним порушенням. А якщо так, то у разі виявлення під час перевірки таких неодноразових порушень до суб’єкта господарювання мають застосовуватися такі фінансові санкції: за перший невиданий чек РРО — 1 грн., за другий і кожен наступний — 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг).
Для прикладу, підприємство протягом поточного місяця отримало готівку за товар без застосування РРО та видачі чека у таких розмірах: 2 грудня — 1000 грн., 4 грудня — 2000 грн., 5 грудня — 3000 грн. За таких умов перевіряючі застосують фінансові санкції на підставі п. 1 ст. 17 Закону про РРО в розмірі 1 грн. (за перше порушення), а також у розмірі 2000 та 3000 грн. (за кожне наступне порушення). Тобто у цьому випадку загальний розмір фінсанкцій складе 5001 грн.
А як має бути насправді? Лише 1 грн.!
Запам’ятайте гарненько цю нехитру арифметику! Бо є побоювання, що незабаром вам доведеться доводити її правильність у судах. І тоді це рішення ВС стане вам у неабиякій пригоді...
