Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Виробничі втрати

Царевська Тетяна, податковий експерт
Податки & бухоблік Грудень, 2019/№ 99
Друк
До виробничих втрат належать:
— втрати від браку;
— технологічні втрати;
— втрати від простоїв.

Втрати від браку

Браком у виробництві вважають продукцію, напівфабрикати, деталі, вузли та роботи, які не відповідають за своєю якістю встановленим стандартам або технічним умовам і не можуть бути використані за своїм прямим призначенням або можуть бути використані тільки після додаткових витрат на виправлення.

Для обліку та узагальнення інформації про втрати від браку у виробництві призначений рахунок 24 «Брак у виробництві». На цьому рахунку ведуть аналітичний облік втрат від браку за видами виробництв, видами бракованої продукції (робіт), а також за причинами та винними особами.

Втрати від браку щомісячно списують з рахунка 24. Такі втрати включають до витрат того ж місяця, в якому був виявлений брак (у тому числі за пред’явленими претензіями покупців). Таким чином, на кінець місяця сальдо за рахунком 24 бути не повинно.

За дебетом рахунка 24 показують собівартість остаточного браку. Якщо брак належить до виправного, то за дебетом рахунка 24 акумулюють тільки витрати, пов’язані з виправленням такого браку. А ось витрати, що сформували собівартість безпосередньо самих виробів і напівфабрикатів, які піддаються виправленню, продовжують обліковувати на рахунку 23 у складі виробничої собівартості продукції, що випускається.

Технічно неминучий брак. Втрати від технічно неминучого невиправного браку, а також витрати на виправлення технічно неминучого браку списують наприкінці місяця до складу виробничої собівартості продукції, що випускається, тобто в дебет відповідного субрахунку рахунка 23. Якщо підприємство не виділяє втрати від браку в окрему статтю калькуляції, воно такі витрати включає до складу загальновиробничих витрат (Дт 91 — Кт 24).

Приклад 1. На підприємстві виявлено технічно неминучий (нормативний) брак.

1. Собівартість бракованих виробів, які не підлягають виправленню, становить 1800 грн.

У результаті розібрання бракованих виробів отримано відходи (матеріали), які оприбутковано за вартістю їх можливого використання в сумі 200 грн.

2. Частина забракованої продукції в межах допустимих норм технічно неминучого браку підлягає виправленню.

При цьому витрати на виправлення браку становили 1764 грн., у тому числі:

— матеріали — 200 грн.;

— заробітна плата — 1200 грн.;

— нарахування ЄСВ на заробітну плату робітників — 264 грн.;

— загальновиробничі витрати — 100 грн.

Таблиця 1. Облік технічно неминучого браку

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дт

Кт

1. Облік невиправного (остаточного) браку

1

Списано фактичну собівартість технічно неминучого невиправного браку

24

23

1800

2

Оприбутковано за вартістю можливого використання відходи від остаточно забракованої продукції

209

24

200

3

Віднесено до складу виробничої собівартості продукції втрати від технічно неминучого невиправного браку (1800 грн. - 200 грн.)

23 (91)

24

1600

2. Облік виправного браку

1

Відображено витрати на виправлення внутрішнього технічно неминучого браку:

— передано матеріали для виправлення бракованої продукції

24

201

200

— нараховано заробітну плату робітникам, зайнятим виправленням браку

24

661

1200

— нараховано ЄСВ на зарплату робітників, зайнятих виправленням браку

24

651

264

— списано частку загальновиробничих витрат до складу втрат від браку

24

91

100

2

Включено до виробничої собівартості продукції витрати на виправлення технічно неминучого браку

23 (91)

24

1764

Непередбачений (випадковий, наднормативний) внутрішній брак. Такий брак у виробництві може виникнути:

з вини працівників підприємства;

з вини постачальників матеріалів (напівфабрикатів, комплектуючих виробів);

унаслідок виробничих факторів (наприклад, неточної роботи обладнання, гарантійний строк експлуатації якого сплив і норми браку щодо якого не переглянуті);

унаслідок форс-мажорних обставин.

Непередбачений внутрішній брак також поділяють на виправний та остаточний. Відмітною особливістю його обліку є два моменти:

— тут, зазвичай, є винна у виникненні браку особа;

— суму втрат від непередбаченого браку не включають до виробничої собівартості продукції.

Приклад 2. На підприємстві виявлено брак продукції, який визнано непередбаченим остаточним.

Собівартість бракованих виробів становить 2400 грн. Сума «вхідного» ПДВ за бракованою продукцією, раніше віднесеного в податковий кредит, — 200 грн.

Вартість послуг сторонньої організації з розібрання бракованої продукції — 240 грн. (у тому числі ПДВ — 40 грн.). У результаті розібрання бракованих виробів отримано відходи (матеріали). Такі відходи оприбутковані за справедливою вартістю 300 грн.

Варіант 1. Винна особа відсутня.

Варіант 2. Суму втрат від браку в розмірі 2000 грн. на підставі заяви винуватця браку, утримано з його заробітної плати.

Таблиця 2. Облік непередбаченого невиправного браку

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дт

Кт

1

Списано фактичну собівартість непередбаченого остаточного браку

24

23

2400

2

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ за матеріалами, використаними для виготовлення остаточно забракованої продукції, в сумі, що дорівнює раніше відображеному податковому кредиту

24

643/1

200

643/1

641/ПДВ

200

3

Відображено послуги з розібрання бракованої продукції, надані сторонньою організацією

24

631

200

4

Відображено податковий кредит з ПДВ (за наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної)

644/1

631

40

641/ПДВ

644/1

40

5

Відображено компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ і віднесено на втрати від непередбаченого остаточного браку

24

643/1

40

643/1

641/ПДВ

40

6

Оплачено вартість робіт сторонній організації

631

311

240

7

Оприбутковано відходи від бракованої продукції за справедливою вартістю

209

24

300

Варіант 1 — винуватець браку відсутній

8

Втрати від непередбаченого остаточного браку віднесено до складу собівартості реалізованої готової продукції як наднормативні втрати (2400 грн. + 200 грн. + 240 грн. - 300 грн.)

901

24

2540

Варіант 2 — винуватець браку встановлений

8

Відображено в позабалансовому обліку втрати від забракованої продукції до виявлення винної особи (2400 грн. + 200 грн. + 240 грн. - 300 грн.)

072

2540

9

Зменшено втрати від браку на суму, що відшкодовується винною особою

375

24

2000

10

Списано до складу інших витрат операційної діяльності суму втрат від браку, що залишилася

947

24

540

11

Списано суму втрат від забракованих виробів з позабалансового обліку

072

2540

12

Утримано із заробітної плати працівника за його заявою суму втрат від браку, яка відшкодовується

661

375

2000

Приклад 3. На підприємстві виявлено брак продукції, який визнано непередбаченим виправним.

Сума «вхідного» ПДВ за бракованою продукцією, раніше віднесена в податковий кредит, — 2360 грн.

Витрати на виправлення бракованої продукції становили 5132 грн., у тому числі:

— матеріали — 4000 грн.;

— заробітна плата — 600 грн.;

— відрахування єдиного соціального внеску із заробітної плати — 132 грн.;

— загальновиробничі витрати — 400 грн.

Сума «вхідного» ПДВ, раніше включена до податкового кредиту, за матеріалами, використаними для виправлення браку, — 800 грн.

Варіант 1. Винна особа відсутня.

Варіант 2. Винна особа — працівник підприємства частково відшкодовує витрати на виправлення браку в межах свого середньомісячного заробітку. Грошові кошти в сумі 5000 грн. внесено працівником до каси підприємства.

Таблиця 3. Облік непередбаченого внутрішнього виправного браку

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дт

Кт

1

Відображено витрати на виправлення внутрішнього непередбаченого (наднормативного) браку:

— передано матеріали для виправлення бракованої продукції

24

201

4000

— нараховано заробітну плату робітникам, зайнятим виправленням браку

24

661

600

— нараховано ЄСВ на зарплату робітників, зайнятих виправленням браку

24

651

132

— списано частку загальновиробничих витрат до складу втрат від браку

24

91

400

2

Нараховано компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ на вартість матеріалів, використаних для виправлення браку, в сумі, яка дорівнює раніше відображеному податковому кредиту*

24

643/1

800

643/1

641/ПДВ

800

* На суму «вхідного» ПДВ за продукцією, яка підлягає виправленню (2360 грн.), компенсуючі податкові зобов’язання не нараховують, оскільки після доопрацювання така продукція візьме участь у господарській діяльності підприємства.

Варіант 1 — винуватець браку відсутній

3

Витрати на виправлення внутрішнього непередбаченого (наднормативного) браку віднесено до складу собівартості реалізованої продукції (5132 грн. + 800 грн.)

901

24

5932

Варіант 2 — винуватець браку встановлений

3

Відображено в позабалансовому обліку суму втрат, пов’язаних з виправленням забракованої продукції (5132 грн. + 800 грн.)

072

5932

4

Зменшено втрати від браку на суму, що відшкодовується винною особою

375

24

5000

5

Віднесено до інших операційних витрат витрати на виправлення внутрішнього непередбаченого браку за мінусом суми, що відшкодовується винною особою (5932 грн. - 5000 грн.)

947

24

932

6

Списано суму втрат від забракованої продукції з позабалансового обліку

072

5932

7

Внесено до каси працівником суму, що відшкодовується

301

375

5000

Технологічні втрати

До технологічних втрат належать втрати, обумовлені рівнем розвитку техніки, пов’язані з технологічними процесами виготовлення деталей, вузлів, виробів.

Технологічні втрати не відображають на рахунку 24. Обліковані за дебетом рахунка 23 технологічні втрати щомісяця повністю відносять на собівартість випуску продукції.

У незавершеному виробництві ці втрати можуть залишатися тільки в тому випадку, якщо випуск цієї продукції відсутній, а також при індивідуальному виробництві, за умови, що вони відносяться до певного, ще не закінченого виробництвом замовлення.

Незалежно від місця виявлення технологічні втрати відносять на витрати цехів-винуватців. Виняток становлять втрати, що відбулися з вини цехів допоміжного виробництва. Їх включають до витрат основного виробництва, де вони виявлені.

Втрати від простоїв

Під простоєм розуміють тимчасове зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою чи іншими обставинами.

Залежно від обставин простій може виявитися нетривалим (декілька годин/днів) або тривалим (декілька місяців).

За загальним правилом з п.п. 15.9 П(С)БО 16 оплату простоїв відносять до складу ЗВВ (Дт 91). Сюди ж відносять і нарахування на фонд оплати праці виробничого і загальновиробничого персоналу (Дт 91 — Кт 651).

А що далі робити з накопиченими на рахунку 91 сумами?

У тому випадку, коли простій нетривалий, процес виробництва на підприємстві повністю не зупиняється, як і раніше, йде виготовлення продукції, а отже, формується її собівартість (Дт 23). Тому заробітну плату працівників, які простоюють, з нарахуваннями на неї з рахунка 91 списують (у складі інших ЗВВ після їх розподілу):

до виробничої собівартості продукції (Дт 23 — Кт 91) — у частині постійних розподілених ЗВВ;

на собівартість реалізованої продукції (Дт 901 — Кт 91) — у частині постійних нерозподілених загальновиробничих витрат.

Є й інший варіант обліку нерозподілених ЗВВ у «безреалізаційний» період. Він полягає в тому, що такі витрати визнають іншими витратами операційної діяльності і відображають на однойменному субрахунку 949 (Дт 949 — Кт 91).

А ось в умовах тривалого зупинення діяльності підприємства (його структурного підрозділу), коли продукція взагалі не випускається, віднести витрати на оплату часу простою виробничих робітників до складу собівартості продукції (відобразити за Дт 91) не можна, зважаючи на відсутність об’єкта витрат. За таких обставин витрати на оплату простою персоналу основного і допоміжних виробництв списують у дебет субрахунку 949 (Дт 949 — Кт 91).

У цілому такий же підхід зберігається в частині відображення в обліку інших виробничих і загальновиробничих витрат (витрат на амортизацію необоротних активів, утримання виробничих приміщень тощо).

Що стосується витрат на оплату простоїв персоналу управління підприємством та служби збуту, витрат на утримання адміністративних і збутових приміщень, їх відображають, як завжди, на рахунках 92 і 93 відповідно.

Приклад 4. У звітному періоді на підприємстві:

варіант 1 — зупинено виробництво продукції;

варіант 2 — простоювали окремі працівники та/або одна або декілька одиниць обладнання.

Таблиця 4. Облік витрат при простої виробництва

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дт

Кт

Варіант 1 — виробництво зупинено повністю

1

Нараховано заробітну плату виробничому і загальновиробничому персоналу за період простою і ЄСВ не неї

949

661, 651

61000

2

Нараховано амортизацію на об’єкти основних засобів, що простоюють

949

131

8000

3

Відображено витрати на утримання й обслуговування об’єктів основних засобів, що простоюють

949

631, 685

5000

4

Відображено податковий кредит з ПДВ (за наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної)

644/1

631, 685

500

641/ПДВ

644/1

500

5

Відображено адміністративні витрати

92

13, 37, 63, 651, 661, 685

27900

6

Відображено витрати на збут

93

26500

Варіант 2 — простій окремих працівників та/або одиниць обладнання (виробництво продукції не зупинено)

1

Відображено витрати, понесені в період простою в роботі обладнання і робітників (витрати на заробітну плату працівника, який простоює, витрати на утримання обладнання та приміщення, амортизація)

91

13, 37, 63, 651, 661, 685

75000

2

Відображено адміністративні витрати і витрати на збут

92, 93

36500

3

Відображено податковий кредит з ПДВ (за наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної)

644/1

631, 685

1000

641/ПДВ

644/1

1000

4

Після розподілу загальновиробничі витрати списано (умовно):

— до складу виробничої собівартості продукції

23

91

56354

— до складу собівартості реалізованої продукції

901*

91

18646

* На наш погляд, списання постійних нерозподілених ЗВВ до складу собівартості реалізованої продукції можливе навіть у тому випадку, коли реалізації у звітному періоді не було.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць