Теми статей
Обрати теми

Технічна помилка в декларації з податку на прибуток

Павленко Олексій, податковий експерт
У декларації з податку на прибуток за 2017 рік платник припустився помилки — забув перенести до рядка 18 суму податку на прибуток за результатами перших 3 кварталів. Тобто в рядку 19 відобразив суму податку за весь рік, а не за 4-й квартал 2017 року. Сплатив до бюджету (у строк до 11.03.2018 р.) правильну суму податку (за 4-й квартал). 15.03.2018 р. виявив помилку й подав уточнюючу декларацію (УД). Проте податківці вважають, що ці кілька днів у платника існував податковий борг, і застосовують санкції згідно з п. 126.1 ПКУ за несвоєчасну сплату. Давайте разом розберемося, чи це законно?

Ситуація, скажімо так, не з приємних. Звичайно, якби платник устиг подати «Нову звітну» до закінчення граничного строку подання (чи хоча б УД до граничного строку сплати), проблеми б не виникло, але «маємо те, що маємо»…

Чи «світить» штраф?

З одного боку, податківці напевно в цьому випадку апелюватимуть до того факту, що платник сам відобразив завищену суму у рядку 19 декларації з податку на прибуток за 2017 рік (не зазначивши в рядку 18 декларації прибуток за три квартали 2017 року). Адже саме суму, зазначену в 19-му рядку декларації, вони вважають узгодженим податковим зобов’язанням (ПЗ) з податку на прибуток і заносять цю суму за конкретний звітний період до картки особового рахунку платника (нараховують ПЗ)*.

* Зверніть увагу, що цей рядок декларації спеціально виділено жирним шрифтом.

Для наочності наведемо далі в таблиці простий приклад подібної помилки в декларації.

Помилкові та правильні показники декларації (грн.)

Показник декларації з податку на прибуток

№ рядка

Було відображено

Слід було відобразити

Податок на прибуток за звітний (податковий) період

(рядок 06 + рядок 08 + рядок 10 + рядок 12 + рядок 15 - рядок 16 ЗП)

17

100

100

Податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду потокового року з урахуванням уточнень (рядок 17 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року)

18

90

Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду

(рядок 17 - рядок 18) (+, -)

19

100

10

Як бачимо, в нашому прикладі через помилку платника в його особовому рахунку податківцями буде нараховано податку — 100 грн. замість належних 10-ти.

З іншого боку, камеральна перевірка декларації, що проводиться ПЗ фіскалів, швидше за все, виявила цю помилку (розбіжність). Адже однією з функцій їх ПЗ є перевірка — у тому числі шляхом зіставлення даних останньої поданої декларації з деклараціями попередніх періодів. Тільки ось фіскали, не дивлячись на «технічність» помилки і на подання УД за 2017 рік, все одно взялися штрафувати платника*. Вони задля поповнення казни, здається, не гребуватимуть жодними засобами… ☹

* Цілком можливо, що камеральна перевірка поданої з помилкою декларації була проведена фіскалами вже після того, як була подана УД — адже п. 76.3 ПКУ відводить їм для цього 30 днів після граничного строку подання декларації…

Зауважимо, що «виправний» п. 50.1 ПКУ прямо говорить про звільнення платника від санкцій (включаючи й санкції за несвоєчасну сплату за ст. 126 ПКУ) тільки щодо тієї ситуації, коли платник занизив, а не завищив податкові зобов’язання. І буквально тільки в цих випадках, виправившись і сплативши суму недоплати з 3 або 5 % штрафом, платник уникне санкцій (у тому числі й за ст. 126 ПКУ). Тобто нашої ситуації — із завищенням ПЗ — ця норма взагалі не стосується

Тому із суто формального боку усе, нібито, виглядає досить фіскально: платник подав декларацію із завищеним ПЗ з податку на прибуток, яке було нараховано в особовому рахунку, але сплатив його не в повній, заявленій ним, сумі (хоча і вчасно). І лише на 4-й день після граничного строку сплати ПЗ подав УД, що виправляє помилку і зменшує суму ПЗ до реальної.

Таким чином, нараховане за декларацією за 2017 рік ПЗ було зменшено (у тому числі і в особовому рахунку платника) вже після граничного строку його сплати. І оскільки показники УД не можуть бути проведені в особовому рахунку «заднім числом», то кілька днів за платником дійсно значився податковий борг (недоїмка) — тобто факт порушення, що штрафується, формально мав місце.

Але чи так уже все безнадійно?

Можна боротися

Вважаємо, що руки опускати не варто і слід боротися за незастосування штрафу. Адже фактично (а не формально) податкового боргу, за несплату якого фіскали намагаються нашого платника штрафувати, він не мав. Це чітко підтверджують дані обліку і невдовзі подана УД, та й дані камеральної перевірки цієї декларації (при якій напевно спливли розбіжності показника податку за попередній звітний період — через відсутність суми в рядку 18 декларації за рік). І коли б не такий алгоритм заповнення декларації та правила рознесення податківцями її показників в особовий рахунок, то й формального приводу для застосування штрафів за несвоєчасну сплату податку на прибуток у фіскалів не було б.

Отже, вважаємо, що

якщо до дати складання ППР уже було подано УД з правильною сумою в рядку 19, то податківці повинні були б урахувати цей момент і платника не штрафувати

Ще зауважимо (що теж дуже важливо в цій ситуації!): формально штрафи за п. 126.1 ПКУ фіскали мають право застосовувати тільки до суми погашеного податкового боргу**. А в цьому випадку штучно виниклий з вини платника податковий борг, зрозуміло, ним не погашався.

** Зверніть увагу в п. 126.1 ПКУ на слова: «10 %/20 % погашеної суми податкового боргу».

Крім того, як додаткове підтвердження незастосуванню штрафу, можна послатися на логіку і дух закону: адже якщо норми ПКУ (п. 50.1) передбачають незастосування штрафних санкцій (у тому числі за несвоєчасну сплату — за ст. 126 ПКУ) у випадках виправлення платником помилок, що призвели до заниження об’єкта оподаткування, то після виправлення помилки, що призвела до завищення цього об’єкта, застосування штрафних санкцій за ст. 126 ПКУ виглядає взагалі формально-неадекватно

Судрішення на користь платників

На підтримку нештрафування можна також навести приклади із судової практики. Наприклад, у постанові Восьмого апеляційного адмінсуду від 13.11.2018 р. № 857/110/18 у справі № 813/5012/17* розглядалася схожа ситуація — коли внаслідок технічних помилок при заповненні декларації з податку на прибуток у платника виникла штучна недоплата і фіскали оформили ППР щодо штрафу за несвоєчасну сплату податку за п. 126.1 ПКУ. Платник, як і в нашому випадку, подав УД з виправленням помилок вже після граничного строку сплати. Ще й надіслав листа начальнику ДПІ з проханням не застосовувати штрафні санкції, оскільки ПЗ було завищено через технічні помилки при заповненні декларації. Щоправда, в цій справі платник зміщував акцент у бік того, що, мовляв, помилка сталася не з його вини, а у зв’язку з неякісною роботою перевірочного ПЗ, за допомогою якого формувалася декларація… (До речі, можливо, і в нашому випадку платнику варто «посилити» аргументацію так само — помилку в декларації «списати» на неякісне ПЗ?..)

* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77910708.

Зауважимо, що судді як першої, так і апеляційної інстанції не пішли в цій справі формальним шляхом. Вони вказали, що норма п. 50.1 ПКУ зобов’язує платника при виявленні в поданих деклараціях помилок провести їх виправлення шляхом подання УД. Далі в постанові зазначається, що, оскільки позивач (платник) самостійно виявив помилку в поданій ним податковій звітності та подав до податкового органу УД з виправленням, то колегія суддів апеляційного суду визнає правильним і обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність у податкового органу підстав для застосування штрафних санкцій, передбачених п. 126.1 ПКУ.

Адже після подання УД податкова звітність є виправленою й нівелює правові наслідки помилки, допущеної при її поданні

Схожість оспорюваної ситуації з нашою, а також цей висновок суддів — щодо нівелювання правових наслідків помилки має велике значення. Щодо подібної ситуації аналогічні висновки на користь платника були озвучені й Окружним адмінсудом м. Києва в рішенні від 24.12.2018 р. у справі № 826/9425/18** (набрало законної сили).

** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78819488.

Дуже схожа на нашу і ситуація, розглянута в постанові ВС від 13.02.2018 р. № К/9901/416/17 у справі № 803/1156/17***. Там теж ішлося про помилку на користь бюджету, і при цьому УД, що знімала зайві ПЗ з податку на прибуток, було подано також після граничного строку сплати ПЗ. Зрозуміло, фіскали виписали ППР щодо штрафу від суми «недоплати» за п. 126.1 ПКУ, яке платник успішно оскаржив.

*** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72289222.

На сторону платника в цій справі стали суди усіх трьох інстанцій! ВС у постанові (підтримавши суди нижчих інстанцій) аналогічно зазначив, що поданням УД нівелюються правові наслідки помилки, допущеної в звітній декларації. Але, крім цього, суд ще й спеціально зазначив: специфіка нарахування штрафної санкції полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом уже на погашену суму податкового боргу. Таким чином, при поданні УД, якою зменшується ПЗ з певного податку, відсутній об’єкт застосування штрафної санкції, передбаченої статтею 126 ПКУ, оскільки подання УД зі зменшеним ПЗ не є сплатою узгодженої суми ПЗ, тоді як її (штрафної санкції) нарахування залежить від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки сплати узгодженої суми ПЗ. А отже, застосування до позивача штрафу, передбаченого п. 126.1 ПКУ, є безпідставним.

Як ми вже зазначали вище, і на чому зробили акцент судді, норма самого п. 126.1 ПКУ прямо говорить про нарахування штрафів лише на погашені суми податкових боргів. Водночас, фіскали, як і в цьому випадку, частенько не звертають на це увагу і штрафують платників без погашення. Очевидно, у випадках, подібних до того, що розглядається, фіскали прирівнюють подання УД до погашення (несвоєчасного) відповідної суми ПЗ і застосовують цей штраф. Але судді такий підхід обґрунтовано вважають помилковим.

Повністю згодні з цим і з іншими висновками суддів і вважаємо, що ці постанови і рішення можна (і потрібно) використати як аргумент при оскарженні ППР (у тому числі в суді).

Очевидно, що в цьому випадку проблему платник створив собі сам — тож намагайтеся заповнювати звітність уважніше. Утім, «не помиляється той, хто нічого не робить»…☺

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі