Зменшили мінус у «прибутковому» ряд. 19: чи бути самоштрафу?

У роз’ясненні з БЗ 102.23 податківці на це запитання відповіли однозначно: так, треба. А ось збільшення мінуса за рядком 19 штрафами не загрожує. Давайте розберемося, чи правомірна така позиція фіскалів.

Про штрафонебезпечність помилок

Ви, звичайно, пам’ятайте, що далеко не всі помилки, допущені в податковій звітності, штрафонебезпечні. За помилки, які не призвели до заниження податкових зобов’язань (ПЗ), штрафи платникові не загрожують. А ось якщо заниження відбулося, то від санкцій вже не відбутися. Виправляючи таку помилку, платник повинен самостійно нарахувати штраф (пп. 50.1 і 54.1 ПКУ). Розмір штрафу залежить від того, яким способом виправляється помилка. Якщо:

— через уточнюючу декларацію (УД) — штраф складе 3 % від суми недоплати. При цьому і штраф, і недоплата мають бути сплачені платником до подання уточненки (абзац четвертий п. 50.1 ПКУ);

— у складі поточної декларації (через додаток ВП) — штраф складе 5 % від суми недоплати. При цьому і недоплата, і штраф збільшать загальну суму ПЗ поточного періоду (абзац п’ятий п. 50.1 ПКУ).

Якщо ж платник не нарахує штраф самостійно, за нього це зроблять фіскали. Причому в цьому випадку спосіб виправлення вже ніякої ролі не відіграє. Розмір штрафу єдиний — 5 % від суми заниження ПЗ (недоплати) (п. 120.2 ПКУ).

Зверніть увагу: розмір штрафу в перерахованих випадках установлений у % від суми недоплати. Так може вирішальне значення для застосування штрафу має саме наявність недоплати?

Ні. Вирішальним є факт заниження ПЗ.

Тобто під недоплатою тут слід розуміти недодекларовані (а не недоплачені) ПЗ.

А за недоплату задекларованих ПЗ у ПКУ передбачено інше покарання — пеню. Але при самовиправленні її сплачують тільки у тому випадку, якщо донараховані ПЗ сплачують після спливу 90 календарних днів, що йдуть за останнім днем граничного терміну сплати таких донарахованих ПЗ (детальніше про пеню див. на с. 4).

Чому з’являється прибутковий мінус?

Тепер давайте проаналізуємо, чому в рядку 19 «Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду» з’являється значення зі знаком «мінус».

Нагадаємо, що значення цього рядка розраховується як різниця між значеннями рядків 17 «Податок на прибуток за звітний (податковий) період» і 18 «Податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень». Тому мінус в рядку 19 може з’явитися тільки у платників, що звітують щокварталу і тільки у тому випадку, якщо ПЗ за поточний звітний період менше ПЗ, нарахованих за попередній звітний період поточного року. Тобто ПЗ за півріччя/9 місяців/рік менші, ніж ПЗ за 1 квартал/півріччя/9 місяців відповідно.

Наприклад, ПЗ за 2018 рік — 30 грн. А в декларації за 9 місяців 2018 року було нараховано — 100 грн. Тоді в рядку 19 річної декларації з’явиться мінус 70 грн.

Зверніть увагу: мінус у рядку 19 прибуткової декларації не говорить про наявність збитків (від’ємного об’єкта оподаткування) і ніколи не може бути наслідком їх зменшення/збільшення. Адже при від’ємному об’єкті оподаткування ПЗ нульові (але не від’ємні). Мінус у рядку 19 з’являється виключно внаслідок зменшення додатного об’єкта оподаткування протягом звітного року.

Про що говорить зменшення мінуса в рядку 19?

Оскільки причина появи мінуса в рядку 19 одна — зменшення додатного об’єкта оподаткування, то зменшення мінуса може говорити тільки про те, що цей додатний об’єкт оподаткування був необґрунтовано занижений. Тобто зменшення мінуса в рядку 19 — це завжди наслідок заниження ПЗ.

Візьмемо наш приклад. Припустимо: правильні ПЗ за 2018-й — 40 грн. (а не 30 грн., тобто ПЗ помилково занизили на 10 грн.). Тоді при виправленні помилки мінус у рядку 19 складе 60 грн. (а не 70 грн.). Тобто від’ємне значення в рядку 19 зменшиться на суму помилково занижених ПЗ.

Ну а заниження ПЗ, як ми вже з’ясували, — це порушення, яке карається штрафом. І хоча недоплати при зменшенні мінуса в рядку 19 не виникає (а тільки зменшується переплата), від штрафу це не захистить. Тож висновок податківців із згаданого роз’яснення (БЗ 102.23) правомірний.

А ось збільшення мінуса в цьому рядку свідчить про завищення ПЗ. Отже, підстав для застосування штрафу в такій ситуації немає.

Порада! При визначенні штрафонебезпечності помилки, що виправляється, на рядок 19 можна взагалі не звертати уваги (щоб не плутатися в його від’ємно-додатних значеннях). Показник, що цікавить нас, — рядок 17 «Податок на прибуток за звітний (податковий) період». Якщо значення цього уточненого рядка збільшилося (порівняно з уточнюваним) — це завжди підстава для штрафу. Незалежно від того, від’ємне або додатне значення «вилізло» в рядку 19.

Ще один орієнтир — рядок 26 «Збільшення (зменшення) податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється». Додатне значення цього рядка — це база для нарахування штрафу.

До речі, податківці у своєму роз’ясненні теж орієнтуються на рядок 26. Вони говорять, що:

— зменшення мінуса у рядку 19 призведе до відображення в рядку 26 УД суми ПЗ зі знаком «+» (тобто ПЗ за уточнюваний період збільшаться);

— збільшення мінуса у рядку 19 призведе до відображення в рядку 26 сум ПЗ зі знаком «-» (тобто ПЗ уточнюваного періоду зменшаться).

І сперечатися з цим у нас підстав немає. ☺

Ну і наостанок наведемо приклад.

Приклад. У декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2018 року занизили об’єкт оподаткування (врахували зайві витрати) на 15000 грн. Помилку вирішили виправити шляхом подання уточнюючої декларації. Оплату донарахованих ПЗ здійснили до спливу 90 календарних днів, що йдуть за останнім днем граничного терміну сплати таких ПЗ.

Показники декларацій за перше півріччя і за 9 місяців 2018 року наведемо в таблиці.

Дані декларацій з податку на прибуток

А порядок заповнення уточнюючої декларації за 9 місяців покажемо нижче на рисунку.

Фрагмент уточнюючої декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2018 року

Декларацію за рік потрібно заповнити правильними показниками: в рядок 18 переноситься показник рядка 17 УД.