Сума прописом у зарплатній відомості: потрібна чи ні?

Що вигадали фіскали?

Каменем спотикання став п. 27 розд. III Положення № 148*. Точніше, перші два речення з цього пункту. У них сказано: касир вимагає пред’явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу, у разі видачі окремим фізичним особам готівкових коштів (у тому числі працівникам установи/підприємства) за видатковим касовим ордером (ВКО) або видатковою відомістю, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у ВКО/відомості про отримання готівки із зазначенням отриманої суми (гривень — словами, копійок — цифрами).

* Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.

Саме на цю норму послалися фіскали, обґрунтовуючи необхідність «розписування» працівниками сум заробітної плати, отриманих ними за відомістю.

Їх декілька:

1) п’ятикратний — за неоприбуткування готівки (абзац третій ст. 1 Указу № 436**). Неоприбуткованими податківці вважали усі не розписані працівниками суми. Враховуючи велику кількість забракованих відомостей (за увесь період перевірки) і чималу кількість працівників, що отримували зарплату готівкою, сума штрафу (неоприбуткована сума х 5) вийшла дуже суттєвою;

** Указ Президента України від 12.06.95 р. № 436/95.

2) двократний — за перевищення ліміту каси (абзац другий ст. 1 Указу № 436). Усі суми, які податківці визнали неоприбуткованими (усі не розписані суми), вони додали до залишку в касі. У результаті відразу ж вилізло перевищення встановленого на підприємстві ліміту. А це вони визнали підставою для застосування штрафу у двократному розмірі понадлімітної суми готівки за кожен день перевищення. Тут узагалі вийшла просто нечувана сума штрафу;

3) адмінштраф за порушення порядку ведення бухобліку (ст. 164² КпАП) у розмірі від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн.). Ну це так — дрібниця…

Як бачите, наслідки «нерозписування» працівниками сум, отриманих за відомістю, просто катастрофічні. В усякому разі так спробували вивернути ситуацію податківці. Невже усе насправді так погано?

Чи є порушення?

На початку статті ми навели витяг із п. 27 Положення № 148. На ці норми і послалися податківці. Із сказаного в них дійсно можна зробити висновок, що розписувати суму працівникам необхідно завжди — незалежно від того, за ВКО або за відомістю вони отримують готівку.

Але на цьому п. 27 Положення № 148 не закінчується. Далі йде ще одне речення, яке податківці, очевидно, просто «не помітили». У ньому сказано: одержувачі пред’являють паспорти або документи, що їх замінюють, якщо видаткова відомість складена на видачу коштів декільком особам, і розписуються у відповідній графі документа.

Тож

А ось сума прописом і дані паспорта/іншого документа одержувача, очевидно, потрібні тільки у тому випадку, якщо видача здійснюється за ВКО або за відомістю, складеною на одну людину (окрему фізичну особу).

Щоправда, не зовсім зрозуміло, в якій ситуації може виникнути необхідність складання відомості на видачу готівки одній особі. У такому разі зазвичай складають ВКО. Але теоретично скласти відомість теж можна. Головне, щоб здійснювана за такою відомістю виплата не носила одноразового характеру. Адже одноразові видачі коштів на виплати, пов’язані з оплатою праці, окремим особам можна здійснювати тільки з використанням ВКО (п. 30 розд. III Положення № 148).

Але тут виникає таке запитання: якщо законодавець допускає можливість складання відомості на одну людину і встановлює необхідність у такому разі розписувати суми отриманих ним коштів, чому у формі відомості для цього не передбачено відповідне місце?

У поясненні № 3 до заповнення відомості тільки сказано, що дані паспорта/іншого посвідчувального документа за необхідності зазначають у графі «Примітки».

А в поясненні № 4 — що після останнього запису на кожній сторінці відомості має бути незаповнений рядок, в якому наводять загальну суму виплат особам, зазначеним на цій сторінці.

А ось на те, що працівники за необхідності розписують суми отриманих готівкових коштів, ні в самій відомості, ні в поясненнях до її заповнення немає навіть натяку…

Але сушити голову над цими розбіжностями, можливо, і не варто. Адже

А п’ятикратно-двократні «наїзди» фіскалів носять абсолютно незаконний характер. Дивіться чому.

Звідки штрафи?

Штраф за неоприбуткування. Підстав для його застосування тут не може бути в принципі. Адже оприбуткуванням є облік готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів (ПКО) (п. 11 Положення № 148). Відповідно неоприбуткування — ця відсутність ПКО на суму готівки, що фактично надійшла до каси і, як наслідок, відсутність запису в касовій книзі.

Але!

Навіть якщо погодитися з тим, що відсутність розписування дає підстави вважати зарплату не виданою, неоприбуткування тут все одно не вилізе. Адже жодних фактичних надходжень до каси немає. Та й ПКО навіть на реально не видану зарплату не складають.

Отже, оприбутковувати тут просто нічого.

Штраф за перевищення ліміту. У п. 27 Положення № 148 сказано: ВКО і видаткові відомості не приймаються для виведення залишку в касі, якщо видача готівки не підтверджена підписом одержувача.

Тобто

Будь-які інші помилки подібних підстав не дають.

Крім того, п.п. 3 п. 58 Положення № 148 свідчить: сума готівки за ВКО або видатковими відомостями, в яких видача готівки не підтверджена підписом одержувача, додається до залишку готівки в касі виключно в день, в якому оформлені зазначені видаткові документи, і надалі ця сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.

Ця норма, по-перше, ще раз підтверджує, що додавати кошти до залишку в касі податківці можуть тільки у разі відсутності у ВКО/відомості підпису одержувача.

А по-друге, говорить про те, що навіть у разі відсутності підписів перевищення ліміту буде тільки в день оформлення відомості/ВКО.

Тож фіскали, які зобов’язують до сплати штрафу за перевищення ліміту унаслідок відсутності у відомості сум прописом, та Zще і за кожен подальший за її оформленням день, діють удвічі незаконно.

Адмінштраф згідно зі ст. 164² КпАП. Навіть якщо вважати, що порядок заповнення відомості порушений, доцільність згаданого податківцями адмінштрафу тут теж під великим питанням. Адже в цьому випадку має місце порушення правил ведення касових документів, а не порушення правил бухгалтерського обліку. А за порушення правил ведення касових документів КпАП відповідальності не передбачає. Причому це підтверджують і самі податківці (див. БЗ 109.21).

Як бачите, жоден з нарахованих фіскалами штрафів у нашій ситуації недоречний.

Наостанок зазначимо: п. 27 Положення № 148 списаний зі свого «попередника» — п.п. 3.5 «касового» Положення, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 р. № 637. У ньому теж була аналогічна вимога про «розписування» сум одержувачем у ВКО/відомості. Але в ті часи подібних проблем не виникало. В усякому разі, нам чути про них не доводилося. Чому так розігралася фантазія фіскалів сьогодні, не зрозуміло…☹

Звичайно, ми дуже сподіваємося, що описана ситуація — це тільки окремий випадок. І в житті ніхто з вас із подібними «забаганками» фіскалів не зіткнеться. Якщо ж таке станеться — боріться. Адже ви вже знаєте, що озвучені в статті вимоги податківців абсолютно незаконні.