Податкові наслідки залежатимуть від того, яким чином підприємство переоформить «надприбуткову» виплату, а також від того, хто її отримав — юридична чи фізична особа. Пояснимо детальніше.
Згідно з п.п. 14.1.49 ПКУ дивіденди — це платіж, що здійснюється у зв’язку з розподілом прибутку. Тому сума, виплачена понад суму прибутку, в податкових цілях не може вважатися дивідендами. Та й у бухгалтерському обліку відображати цю суму як дивіденди теж підстав немає (п. 4 П(С)БО 15). Але врахуйте:
якщо підприємство називає платіж дивідендом, авансовий внесок з податку на прибуток доведеться заплатити і з суми, виплаченої понад суму прибутку (останній абзац п.п. 57.11.2 ПКУ)
Звичайно, тільки в тому випадку, якщо ваші дивіденди в принципі підпадають під «авансування» (детальніше про авансовий внесок див. на с. 6).
Отже, логічніше цю виплату переоформити. Наприклад, на поворотну/безповоротну фіндопомогу.
Надання поворотної фіндопомоги (як і її повернення) до виникнення податковоприбуткових різниць не призведе. А оскільки в бухгалтерському обліку, як при її отриманні, так і при поверненні, ані доходи, ані витрати не виникають, то ніякого податкового навантаження таке переоформлення не створить.
Якщо ж буде оформлена безповоротна фіндопомога, то її сума збільшить фінрезультат до оподаткування тільки в тому випадку, якщо одержувачем фіндопомоги буде неплатник податку на прибуток (крім фізосіб) або прибутківець-«нульовик». А якщо отримувач — прибутківець чи фізична особа, то сума такої допомоги відобразиться в податковоприбутковому обліку за бухправилами (згідно з якими в періоді її отримання у підприємства виникають витрати).
А що з ПДФО (і ВЗ)? У частині оподаткування доходів фізосіб така сума не може вважатися дивідендами і не може оподатковуватися за зниженою дивідендною ставкою.
Дуже вигідно замаскувати наддивіденди під поворотну фіндопомогу. Адже ПДФО-дохід на суму отриманої позики у фізособи-позичальника не виникає (п.п. 165.1.31 ПКУ).
Причому строк, на який видають позику для цілей розд. IV ПКУ, що встановлює порядок оподаткування доходів фізосіб, значення не має. Тобто підприємство, наприклад, може видати позику на 10 — 15 років. І протягом дії договору позики дохід у фізособи-позичальника не виникне. ☺
Усе спокійно і з ВЗ. Поворотна фіндопомога не є об’єктом оподаткування військовим збором (див. п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Але! Незважаючи на відсутність доходу у фізособи-позичальника, підприємство-позикодавець, зобов’язане відобразити суму позики в Податковому розрахунку, сформованому за той звітний квартал, у якому видали фізособі позику. Просто зазначте:
— у розд. I форми № 1ДФ одноразово в графах 3а і 3 усю суму позики, а в графі 5 проставте ознаку доходу «153»;
— у розд. II за рядком з військовим збором — у загальній сумі доходів, нарахованих/виплачених фізособам у звітному кварталі.
А ось оформлювати безповоротну фіндопомогу, з точки зору ПДФО і ВЗ, невигідно. Адже її сума включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку як дохід, отриманий у вигляді додаткового блага (ознака доходу у формі № 1ДФ — «126») (п.п «ґ» п.п. 164.2.17 ПКУ). Із суми безповоротної фіндопомоги також доведеться сплатити ВЗ (див. п.п. 1.2 і 1.7 п.п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
У підсумку отримуємо податкове навантаження в розмірі 19,5 % (18 % ПДФО + 1,5 % ВЗ).
