Доплата до мінімальної заробітної плати

Вороная Наталія, експерт з кадрових і податкових питань, Ушакова Лілія, експерт з кадрових і податкових питань, Чернишова Наталія, експерт з кадрових і податкових питань
Згідно зі ст. 96 КЗпП і ст. 6 Закону про оплату праці мінімальна тарифна ставка (посадовий оклад) установлюється в розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року (у 2019 році — 1921,00 грн.). Водночас розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати*. Так свідчить ст. 31 Закону про оплату праці. Але якщо тарифні ставки (оклади) «стартують» від прожитмінімуму, як же вони тоді «наздоженуть» мінзарплату? Допоможе їм у цьому «трудова» доплата до рівня МЗП. Про неї ми з вами зараз і поговоримо.

* Про те, що таке МЗП, та про її розміри в поточному році див. у підрозділі 1.1 на с. 3.

Але спершу розглянемо, як слід застосовувати норму ст. 31 Закону про оплату праці залежно від форми оплати праці працівників.

Оплата праці працівників, яким установлено денні тарифні ставки або місячні тарифні ставки (оклади), при виконанні місячної норми праці не може бути нижчою за мінімальну зарплату в місячному розмірі (у 2019 році — 4173,00 грн.).

У свою чергу, розмір заробітної плати за місяць працівників, яким установлена годинна тарифна ставка і які виконали годинну норму праці, не може бути нижчим добутку мінімальної зарплати в годинному розмірі (у 2019 році — 25,13 грн./год) і норми робочого часу, встановленої працівнику на місяць, за який розраховується зарплата.

А якщо працівник — відрядник

Тут також усе просто.

Раніше (див. підрозділ 3.4 на с. 16) ми вже говорили про те, що відрядні розцінки можуть бути визначені двома способами:

— шляхом ділення годинної (денної) тарифної ставки, що відповідає розряду виконуваної роботи, на годинну (денну) норму виробітку;

— шляхом множення годинної (денної) тарифної ставки, що відповідає розряду виконуваної роботи, на встановлену норму часу в годинах або днях.

Таким чином, оплата праці відрядника, що виконав місячну норму праці, має бути не менше МЗП у місячному розмірі (у 2019 році — 4173,00 грн.), якщо відрядні розцінки розраховані виходячи з денної тарифної ставки і нормовані завдання встановлені з розрахунку на день.

Якщо ж у розрахунку відрядних розцінок брала участь годинна тарифна ставка і нормовані завдання встановлені в годинах, то зарплата відрядника за виконану норму праці не має бути нижчою за МЗП у погодинному розмірі (у 2019 році — 25,13 грн./год) за кожну відпрацьовану годину (див. лист Мінсоцполітики від 06.10.2017 р. № 19585/0/2-17/28).

А якщо фактична зарплата виявилася нижчою за МЗП? Доведеться розрахувати, нарахувати і виплатити працівнику «трудову» доплату до рівня мінзарплати. Але чи всі бухгалтери із зарплати повинні корпіти над її розрахунками? Ні, не всі! Хто ж входить до кола «щасливців-трудодоплатників»? Читаємо далі!

Спершу пропонуємо визначитися з тими працівниками, за якими потрібно буде розраховувати «трудову» доплату. А далі поговоримо про те, як її обчислити залежно від форми оплати праці, яка застосовується на підприємстві.

Необхідність розрахувати і нарахувати «трудову» доплату може виникнути виключно за доходами, що виплачуються в межах трудового договору (контракту). Для винагород за цивільно-правовими договорами (наприклад, за договорами підряду чи про надання послуг) таку доплату не розраховуємо. Тому їх «відкидаємо» вбік.

Продовжуємо далі наше «сортування». Дивимося штатний розпис. Якщо в працівників місячні оклади (тарифні ставки) дорівнюють або вищі за МЗП (у 2019 році — 4173,000 грн.), «трудову» доплату за ними розраховувати не доведеться. Також не морочимося з «трудовою» доплатою, якщо годинна тарифна ставка працівника дорівнює або більша 25,13 грн./год.

Важливо! Оклади (ставки) переглядаємо за кожним працівником, незалежно від його:

— зайнятості (повна, неповна, скорочена);

— місця роботи (основне або сумісництво);

— статусу (особа з інвалідністю, пенсіонер тощо).

Тут винятків немає.

Зверніть увагу: якщо працівник — внутрішній сумісник (працює за основним місцем роботи і за сумісництвом в одного і того ж роботодавця), оклади (ставки) переглядаємо за кожною займаною ним посадою окремо. Не складаємо їх докупи!

На рівні окладів (тарифних ставок) визначили осіб, за якими «трудової» доплати немає? Тоді працюємо далі з тими, що залишилися: вивчаємо складові їх оплати праці.

Вам слід визначити загальну суму зарплати працівника за конкретною посадою (виконуваною роботою) для порівняння з мінзарплатою. Так-так, для цілей виконання вимоги про виплату зарплати не нижче МЗП з мінімальним розміром порівнюємо не «голий» оклад (тарифну ставку), а загальну суму зарплатних виплат, нарахованих працівникові в поточному місяці згідно з умовами трудового договору (оклад + доплати + + надбавки + премія), за винятком:

— виплат, перелічених у табл. 10.1. Вони не беруть участі в порівняльних розрахунках;

— виплат, нарахованих у поточному місяці за минулі місяці у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок (див. лист Мінсоцполітики від 17.05.2017 р. № 1452/0/101-17). Їх відносимо до місяців, за які вони нараховані (тобто по суті перерозподіляємо складові зарплати в таких місяцях).

Таблиця 10.1. Виплати, які не включають у зарплату для порівняння з МЗП

№ з/п

Вид виплати

1

Виплати, перелічені в ст. 31 Закону про оплату праці:

— доплата за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я (наприклад, доплата за роботу у важких і шкідливих (особливо важких і особливо шкідливих) умовах праці за умовами атестації робочих місць; за використання дезинфікуючих засобів працівником, зайнятим прибиранням туалетів, тощо);

— доплата за роботу в нічний час;

— доплата за роботу в надурочний час;

— надбавка за роз’їзний характер роботи;

— премії до ювілейних і святкових дат

2

Виплати, нараховані за невідпрацьований час або не пов’язані з виконанням норм праці (див. листи Мінсоцполітики від 13.02.2017 р. № 322/0/101-17/282, від 13.02.2017 р. № 294/0/101-17/282, від 17.02.2017 р. № 3223/0/2-17/28, від 17.05.2017 р. № 1452/0/101-17, від 18.06.2018 р. № 1056/0/101-18), наприклад:

— відпускні та компенсація за невикористані дні відпусток;

— оплата простою;

— оплата працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов’язків, якщо вони виконуються в робочий час (наприклад, середня зарплата, що зберігається за період військової служби працівників підприємства згідно зі ст. 119 КЗпП);

— оплата за період підвищення кваліфікації;

— інші виплати, нараховані виходячи із середньої зарплати за невідпрацьований час;

— систематична матеріальна допомога

3

Суми компенсації за затримку виплати зарплати (див. лист Мінсоцполітики від 17.02.2017 р. № 394/0/101-17/282)

4

Сума оплати днів відрядження виходячи із середньої зарплати* (див. лист Мінсоцполітики від 17.02.2017 р. № 391/0/101-17/282)

5

Виплати, які згідно з Інструкцією № 5 не входять до фонду оплати праці, зокрема:

— лікарняні (оплата перших п’яти днів за рахунок коштів роботодавця і допомога по тимчасовій непрацездатності);

— допомога по вагітності та пологах;

— матеріальна допомога разового характеру;

— вихідна допомога

* При цьому сума оплати за період відрядження, розрахована за денним заробітком, входить у загальну суму зарплати для цілей порівняння з МЗП.

Загальну суму зарплати за місяць розрахували? Пора переходити до порівняльних розрахунків. Їх проводимо в порівнянних умовах. Що це означає?

Якщо працівник:

— виконав місячну (годинну) норму праці, то нараховану йому зарплату за відповідний місяць порівнюємо з МЗП у місячному розмірі (МЗП у погодинному розмірі, помноженому на норму праці);

— не виконав місячної (годинної) норми праці, наприклад, у зв’язку з роботою в умовах неповного робочого часу (за сумісництвом), хворобою, відпусткою, прогулом, простоєм тощо, то нараховану йому зарплату за фактично відпрацьований час порівнюємо з МЗП, визначеною пропорційно виконаній нормі праці (відпрацьованому часу).

Якщо фактична зарплата працівника виявилася вищою «мінімалки», нараховуємо йому фактичну зарплату. Якщо ж перемогла «мінімалка», додатково розраховуємо і нараховуємо працівнику «трудову» доплату.

Величина «трудової» доплати дорівнює різниці між МЗП, визначеною з урахуванням виконання місячної (годинної) норми праці, і фактичною зарплатою працівника

При цьому зверніть увагу: «трудову» доплату до МЗП внутрішнім сумісникам здійснюємо окремо за основним місцем роботи й окремо за сумісництвом з урахуванням зайнятості за кожною з посад.

А якщо в працівника у звітному місяці немає жодного відпрацьованого дня (години), наприклад з причини відпустки та/або хвороби? У такому разі про доплату до МЗП можна забути. Її нараховувати не потрібно.

Тепер проілюструємо викладене вище на прикладах.

Приклад 10.1. Згідно зі штатним розписом оклад працівника — 2800,00 грн. Доплат, надбавок, премій немає. Працівник виконав місячну норму праці (відпрацював місяць повністю).

Загальна сума зарплати працівника за лютий 2019 року, розрахована відповідно до умов трудового договору, дорівнює 2800,00 грн., тобто нижче мінзарплати (4173,00 грн.). «Трудова» доплата становитиме:

4173,00 грн. - 2800 грн. = 1373,00 грн.

Загальна сума зарплати за лютий 2019 року дорівнює:

2800,00 грн. + 1373,00 грн. = 4173,00 грн.

Приклад 10.2. Згідно зі штатним розписом оклад працівника — 3500,00 грн. Він прийнятий на умовах неповного робочого часу (займає 0,5 штатної одиниці).

Доплат, надбавок, премій немає. Працівник виконав місячну норму праці (відпрацював місяць повністю).

Загальна сума зарплати працівника за лютий 2019 року, розрахована з урахуванням зайнятості, дорівнює:

3500,00 грн. х 0,5 = 1750,00 грн.

Оскільки оклад працівника нижче МЗП, розрахуємо суму «трудової» доплати. Причому мінімальна межа визначається з урахуванням зайнятості працівника:

4173,00 грн. х 0,5 - 1750,00 грн. = 336,50 грн.

Загальна сума зарплата за лютий 2019 року становитиме:

1750,00 грн. + 336,50 грн. = 2086,50 грн.

Приклад 10.3. Годинна тарифна ставка робітника — 20,20 грн./год. Премій, надбавок, доплат немає. Лютий 2019 року працівник відпрацював повністю (160 год).

Основна сума зарплати робітника за лютий становитиме:

20,20 грн./год х 160 год = 3232,00 грн.

Оскільки встановлена робітнику годинна тарифна ставка нижче МЗП у погодинному розмірі, то розраховуємо суму «трудової» доплати:

25,13 грн./год х 160 год - 3232,00 грн. = 788,80 грн.

Загальна сума зарплати за лютий становитиме:

3232,00 грн. + 788,80 грн. = 4020,80 грн.

Зверніть увагу: дотягувати розраховану зарплату за лютий ще й до МЗП у місячному розмірі не потрібно!

Оскільки праця працівника оплачується виходячи з годинної тарифної ставки, то орієнтиром виступають МЗП у погодинному розмірі та годинна норма праці

Приклад 10.4. Денна тарифна ставка працівника — 200,00 грн./дн. У лютому через хворобу він відпрацював тільки 10 з 20 робочих днів, передбачених графіком виходу на роботу. Разом з основною зарплатою працівнику була нарахована виробнича премія в сумі 150 грн.

Фактична зарплата працівника дорівнює:

200,00 грн./дн. х 10 дн. + 150,00 грн. = 2150,00 грн.

Водночас, з урахуванням виконаної норми праці, працівник повинен був отримати за лютий зарплату в сумі не нижче:

4173,00 грн. : 20 дн. х 10 дн. = 2086,50 грн.

Оскільки фактична зарплата працівника (2150,00 грн.) вища за мінімальну (2086,50 грн.), то нараховуємо йому фактичну зарплату в сумі 2150,00 грн.

Приклад 10.5. Розмір відрядної розцінки на одну деталь — 22,00 грн./шт. (розрахована виходячи з денної тарифної ставки). Денна норма виробітку, розрахована на 8-годинну зміну, — 9 деталей.

Працівник у лютому відпрацював усі дні за графіком виходу на роботу (20 робочих днів), виготовивши 182 деталі при нормі 180 деталей (норму виконано).

Визначимо суму основної зарплати працівника:

22,00 грн./шт. х 182 шт. = 4004,00 грн.

Відрядні розцінки розраховані виходячи з денної тарифної ставки. Тому фактичну зарплату за місяць (4004,00 грн.) порівнюємо з МЗП у місячному розмірі (4173,00 грн.). Як бачите, фактична зарплата нижче «мінімалки». Сума «трудової» доплати становитиме:

4173,00 грн. - 4004,0 грн. = 169,00 грн.

Загальна сума зарплати за лютий дорівнює:

4004,00 грн. + 169,00 грн. = 4173,00 грн.

Приклад 10.6. Розмір відрядної розцінки на одну деталь — 20,00 грн./шт. (розрахована виходячи з денної тарифної ставки). Денна норма виробітку, розрахована на 8-годинну зміну, — 10 деталей.

Через хворобу працівник у лютому відпрацював 15 днів з 20-ти робочих днів, передбачених графіком. Всього він виготовив 143 деталі при нормі 150 деталей (норма не виконана з вини працівника).

Визначимо суму основної зарплати працівника:

20,00 грн./шт. х 143 шт. = 2860,00 грн.

Розрахуємо відсоток виконання норми:

143 шт. : 150 шт. х 100 % = 95,33 %.

Працівник не відпрацював місяць повністю через хворобу. Крім того, він не виконав норму праці. Отже, МЗП з урахуванням фактично відпрацьованих днів і відсотка виконання норми праці дорівнює:

4173,00 грн. : 20 роб. дн. х 15 роб. дн. х х 95,33 % : 100 % = 2983,59 грн.

Фактична зарплата працівника (2860,00 грн.) нижча за пропорційну МЗП (2983,59 грн.). Отже, розраховуємо «трудову» доплату:

2983,59 грн. - 2860,00 грн. = 123,59 грн.

Загальна сума зарплати за місяць становитиме:

2860,00 грн. + 123,59 грн. = 2983,59 грн.

Приклад 10.7. Розмір відрядної розцінки дорівнює 100 грн./шт. (розрахована виходячи з годинної тарифної ставки). Норма часу на виробництво 1 деталі — 4 год/шт. Облік робочого часу ведеться в годинах. У лютому працівник відпрацював усі години, передбачені графіком виходу на роботу (160 год). Кількість виготовлених виробів за місяць — 40 шт. при нормі 40 шт. (норму праці виконано).

Визначимо суму основної зарплати працівника:

100 грн./шт. х 40 шт. = 4000,00 грн.

Відрядні розцінки розраховані виходячи з годинної тарифної ставки. Тому в розрахунку мінімального розміру оплати праці братиме участь МЗП у погодинному розмірі (25,13 грн./год):

25,13 грн./год х 160 год = 4020,80 грн.

Розмір «трудової» доплати дорівнює:

4020,80 грн. - 4000,00 грн. = 20,80 грн.

Загальна сума зарплати за лютий становитиме:

4000,00 грн. + 20,80 грн. = 4020,80 грн.

Важливо! «Трудову» доплату обчислюємо в кінці місяця. При розрахунку суми авансу (зарплати за першу половину місяця) обчислювати «трудову» доплату пропорційно відпрацьованому часу не потрібно.

Виплачуємо «трудову» доплату працівнику в загальній сумі зарплати за другу половину місяця.

висновки

  • Оплата праці працівників, яким установлені денні тарифні ставки або місячні тарифні ставки (оклади), при виконанні місячної норми праці не може бути нижчою за мінімальну зарплату в місячному розмірі.
  • Розмір заробітної плати за місяць працівника з годинною тарифною ставкою, що виконав годинну норму праці, не може бути нижчим добутку МЗП у годинному розмірі та норми робочого часу, встановленої йому на місяць, за який розраховується зарплата.
  • Якщо відрядна розцінка розрахована виходячи з денної тарифної ставки, то за умови виконання норми праці заробітна плата працівника за місяць не може бути нижчою за МЗП у місячному розмірі.
  • Якщо відрядна розцінка розрахована виходячи з годинної тарифної ставки і працівник виконав норму праці, то за кожну відпрацьовану годину він повинен отримати зарплату в розмірі не менше МЗП у погодинному розмірі.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі