* Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI.
Не можна сказати, що зміна форми Інформації про виконання квоти була чимось несподіваним. Форма повинна була змінитися. Адже з 2018 року розширилося коло осіб, які зобов’язані її подавати. Але ось те, що Мінсоцполітики затягнуло з її зміною і оновленням, «вкравши» тим самим частину періоду, визначеного для її подання, звичайно ж, засмучує. Тож розслаблятися часу немає. Біжимо розбиратися з квотою.
Хто, кому і чому?
Що таке «трудова» квота? Це норматив працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії в працевлаштуванні (за винятком осіб з інвалідністю). Їх перелік наведений у ст. 14 Закону про зайнятість. А щоб ви не витрачали часу на її пошуки, «квотні» категорії громадян, а також документи, які необхідно мати роботодавцям для підтвердження правомірності включення таких осіб в квоту, ми перерахували в табл. 1.
Хто зобов’язаний виконувати квоту? Відразу скажемо, що їх полку у 2018 році прибуло. Так, якщо раніше з квотою «морочилися» роботодавці з чисельністю штатних працівників більше 20 осіб, то зараз «старт» від 8 працівників (абзаци перший і другий ч. 2 ст. 14 Закону про зайнятість, п. 1.3 Порядку № 271**).
** Порядок надання роботодавцями державній службі зайнятості інформації про зайнятість та працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, затверджений наказом Мінсоцполітики від 16.05.2013 р. № 271.
А ось ФОП-роботодавці, як і раніше, виконувати «трудову» квоту не зобов’язані. Це підтверджує Мінсоцполітики в листі від 08.06.2016 р. № 158/021/150-16.
Чому дорівнює розмір квоти? Він складає:
— 5 % середньооблікової кількості штатних працівників (далі — СКШП) за попередній календарний рік — для підприємств із СКШП більше 20 осіб (абзац перший ч. 2 ст. 14 Закону про зайнятість);
— не менше 1 «квотника-передпенсіонера» в СКШП — для підприємств із СКШП 8 — 20 осіб (абзац другий ч. 2 ст. 14 Закону про зайнятість).
Як бачите, в розрахунку «трудової» квоти для роботодавців «кому за 20» і для роботодавців «від 8 до 21» є деяка неузгодженість. Так, якщо для перших розмір квоти на звітний 2018 рік залежить від СКШП попереднього (2017) календарного року, то у других — від СКШП звітного (2018) року.
Порядок розрахунку СКШП наведений у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 58, с. 16. Зазначимо, що журнал знаходиться у вільному доступі на https://i.factor.ua/journals/nibu/2017/july/issue-58/.
Квоту роботодавці розраховують самостійно. Про того, кого в неї зараховують, читайте далі.
Знайомство з «квотниками»
У рахунок виконання квоти:
— роботодавці «кому за 20» включають усіх працівників, які належать до категорій осіб, перерахованих в табл. 1, і при цьому працевлаштовані на підприємстві на умовах повної зайнятості за основним місцем роботи;
— роботодавці «від 8 до 21» — тільки працевлаштованих на умовах повної зайнятості за основним місцем роботи працівників-«передпенсіонерів», тобто тих, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058* залишилося 10 або менше років (див. п. 5 табл. 1).
* Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.09.2003 р. № 1058-IV.
Працівників з неповним робочим часом у рахунок виконання «трудової» квоти не зараховуємо. А ось сумісники самі собою «підуть» при підрахунку СКШП.
Ну, а зараз вся увага на працівників-«квотників». Дивимося табл. 1.
Таблиця 1. Категорії громадян, що мають додаткові гарантії в працевлаштуванні
| № з/п | Категорії осіб | Документи, що підтверджують статус працівника |
| 1 | Один з батьків або особа, яка їх замінює і: | |
| 1.1 | — має на утриманні дитину (дітей) віком до шести років | 1. Копія свідоцтва про народження дитини. 2. Копія рішення місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування про встановлення опіки або піклування над дитиною або рішення суду — для осіб, які замінюють батьків |
| Враховуємо в квоті до досягнення дитиною 6 років. Важливо! В рахунок виконання квоти може бути включений тільки один з батьків дитини. Хто з них буде включений в «трудову» квоту своїм роботодавцем, батьки визначають самостійно. Підтверджувати документально, що другий з батьків не врахований в квоті, не треба. | ||
| 1.2 | — виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю | 1. Документи з п. 1.1 таблиці. 2. Копія пенсійного посвідчення із записом про інвалідність — для осіб, що виховують дитину з інвалідністю. 3. Довідка про отримання (неотримання) допомоги (додаток 11 до Інструкції, затвердженої наказом Мінпраці від 19.09.2006 р. № 345, — для одинокої матері (батька)) |
| Зараховуємо в рахунок виконання квоти до досягнення дитиною 14 років, а дитиною-інвалідом — 18 років. Врахуйте: якщо пенсійне посвідчення відсутнє, замість нього можна надати копію посвідчення особи, яка одержує державну соцдопомогу, за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку, затвердженого наказом Мінпраці від 16.11.2007 р. № 612, або копію форми № 080/о, затвердженої наказом МОЗ від 04.12.2001 р. № 482, або копію форми № 157-1/о, затвердженої наказом МОЗ від 30.07.2012 р. № 577. | ||
| 1.3 | — утримує без одного з подружжя особу з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) та/або особу з інвалідністю I групи (незалежно від причини інвалідності) | 1. Документи, зазначені в п. 1.2 таблиці |
| Зараховуємо до досягнення батьками пенсійного віку згідно зі ст. 26 Закону № 1058. | ||
| 2 | Діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування | Копія витягу з електронної обліково-статистичної картки дитини (форма затверджена наказом Мінсоцполітики від 28.12.2015 р. № 1256) |
| Зараховуємо до досягнення дітьми 18 років. | ||
| 3 | Особи, звільнені після відбування покарання або примусового лікування | Копія довідки про звільнення за формою, наведеною в додатку 9 до Інструкції, затвердженої наказом Мін’юсту від 08.06.2012 р. № 847/5 |
| Зараховуємо до припинення трудових відносин з роботодавцем, який прийняв їх на роботу після відбування покарання або примусового лікування. | ||
| 4 | Молодь віком до 35 років, яка: | |
| 4.1 | — закінчила або припинила навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, ПТНЗ і ВНЗ та вперше приймається на роботу | Копія диплома або іншого документа про освіту |
| Зараховуємо за умови, що такі працівники були прийняті на це місце роботи протягом 6 місяців після закінчення або припинення навчання. У квоту включаємо протягом 3 років з дня прийняття на роботу. | ||
| 4.2 | — звільнилася зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і вперше приймається на роботу | Копія військового квитка |
| Зараховуємо за умови, що такі працівники були прийняті на це місце роботи протягом 6 місяців після закінчення або припинення служби. У квоту включаємо протягом 3 років з дня прийняття на роботу. | ||
| 5 | Особи, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058 залишилося 10 і менше років | Копія паспорта, інформація, що підтверджує (що засвідчує) «пенсійний» страховий стаж працівника |
| Зараховуємо до досягнення права на пенсію за віком. Важливо! На сьогодні для включення в квоту мати лише інформацію про вік людини недостатньо. Потрібна ще інформація про його «пенсійний» страховий стаж. Врахуйте, в загальному випадку, за період до 01.01.2004 р. «пенсійний» страховий стаж визначають на підставі записів у трудовій книжці працівника. Для підтвердження страхового стажу за пізніші періоди роботодавцеві можуть знадобитися також довідки за формою ОК-5, ОК-7 і додаток 9 до Положення про реєстр застрахованих осіб…, затвердженого постановою ПФУ від 18.06.2014 р. № 10-1. | ||
| 6 | Особи, яким виповнилося 15 років і які з відома одного з батьків або особи, що їх замінює, можуть як виняток прийматися на роботу | Копія свідоцтва про народження дитини |
| Зараховуємо протягом 3 років з дня прийняття їх на роботу. | ||
| 7 | Учасники бойових дій, зазначені в пп. 19 і 20 ст. 6 Закону України від 22.10.93 р. № 3551-XII | Копія посвідчення учасника бойових дій, форма якого наведена в додатку 2 до постанови КМУ від 12.05.94 р. № 302 |
Окремо зупинимося на «передпенсіонерах» (див. п. 5 табл. 1). Сьогодні право на пенсію за віком безпосередньо пов’язано із страховим стажем працівника (див. ст. 26 Закону № 1058). Так, для осіб, які досягнуть пенсійного віку у 2018 році і далі, встановлені такі умови виходу на пенсію за віком.
Умова 1. Вийти на пенсію у 2018 році на загальних підставах у віці 60 років вони могли за наявності страхового стажу не менше 25 років. У кожному подальшому році і аж до 2028 року «страховий» поріг збільшуватиметься на 1 рік. З 2028 року і далі для виходу на пенсію у віці 60 років треба буде мати мінімум 35 років страхового стажу.
Знову ж таки залишається в силі, так би мовити, «жіноча перехідна табличка» (від колишнього жіночого пенсійного віку 55 років до загального 60).
Умова 2. Якщо страховий стаж не дотягне до того, який дозволить згідно із зазначеною вище умовою піти на пенсію у віці 60 років (чи згідно з «жіночою перехідною табличкою»), то громадянин зможе це зробити лише після досягнення віку 63 роки і за наявності мінімального страхового стажу. У 2018 році такий мінімум дорівнює 15 рокам страхового стажу. Цей прохідний мінімум теж збільшуватиметься на 1 рік у кожному подальшому році виходу аж до 2028 року, починаючи з якого для виходу на пенсію у віці 63 років треба буде мати мінімум 25 років страхового стажу.
Умова 3. Якщо страховий стаж громадянина не дотягне навіть до того мінімуму, який дозволить згідно з попередніми умовами вийти на пенсію в віці 63 років (чи згідно з «жіночою перехідною табличкою»), то він зможе це зробити, по-перше, не раніше ніж досягне віку 65 років, а по-друге, не раніше 2019 року, та зате при ще меншому страховому стажі. Починаючи з 2019 року — мінімум 15 років.
Умова 4. Починаючи з 1 січня 2028 року, за наявності 40 і більше календарних років страхового стажу, пенсія за віком може призначатися незалежно від віку особи.
Як бачите, не завжди працівник після 50 років належатиме до категорії «передпенсіонерів». Тож будьте уважні і запасайтеся документами, які допоможуть вам підтвердити пенсійний страховий стаж працівника.
Хоча, чесно скажемо, однозначності з «передпенсіонерами» важко добитися. І тут все більше побудовано на припущенні, що працівник буде доблесно працювати ці 10 років до пенсії, заробляючи стаж.
А ми з вами йдемо далі.
Інформуємо про працевлаштування
Про виконання «трудової» квоти у 2018 році роботодавці інформують центри зайнятості шляхом подання Інформації про зайнятість та працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню за відповідний рік (далі — Інформація). Її форма наведена в додатку до Порядку № 271.
Ще раз звернемо вашу увагу на те, що ця форма викладена в новій редакції. Тому якщо з минулого року у вас залишилися невикористані бланки Інформації, можете сміливо здати їх на макулатуру. ☺
Зверніть увагу, Інформацію подаємо до будь-якого найближчого центру зайнятості незалежно від місцезнаходження підприємства.
Граничний термін подання Інформації за 2018 рік — 1 лютого 2019 року.
Що стосується самої форми, то у верхній її частині ви наводите дані, необхідні для ідентифікації підприємства, а далі (в таблиці) — відомості про виконання/невиконання «трудової» квоти.
Важливо! У таблиці роботодавці, у яких СКШП за 2018 рік склала:
— 8 — 20 осіб, заповнюють рядки з кодом 04, 05, 06 Інформації;
— більше 20 осіб — рядки з кодом 01, 02, 03, 06 Інформації.
Пояснення щодо заповнення рядків Інформації наведемо в табл. 2.
Таблиця 2. Порядок заповнення рядків Інформації за 2018 рік
| Код рядка | Пояснення щодо заповнення |
| Рядки 01 — 03 заповнюють підприємства із СКШП у 2018 році більше 20 осіб | |
| 01 | Вкажіть СКШП усього за 2017 рік (у цілих одиницях). Ще раз звернемо увагу, що порядок розрахунку цього показника наведений у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 58, с. 16 |
| 02 | Проставте за звітний 2018 рік СКШП, які належать до осіб, що мають додаткові гарантії в працевлаштуванні і при цьому працевлаштовані на умовах повної зайнятості. Цей показник розраховуйте так само, як СКШП усього за рік, тільки в розрахунок беремо працівників з додатковими гарантіями, які працевлаштовані на умовах повної зайнятості |
| 03 | Проставте розмір квоти на 2018 рік. Цей показник дорівнює 5 % від показника, проставленого в рядку 01 Інформації. Отриманий результат округлюємо до цілих за загальноарифметичними правилами (п. 3.3 Порядку № 271). Так, якщо остання значуща цифра менше або дорівнює «4», вона відкидається; якщо більше або дорівнює «5», найближча зліва від неї цифра збільшується на одиницю. Якщо показник рядка 03 дорівнює або менше показника рядка 02 — квоту виконано |
| Рядки 04 — 05 заповнюють підприємства із СКШП у 2018 році від 8 до 21 особи | |
| 04 | Вкажіть СКШП усього за 2018 рік (у цілих одиницях) |
| 05 | Проставте за 2018 рік СКШП «передпенсіонерів», працевлаштованих на вашому підприємстві на умовах повної зайнятості |
| Рядок 06 заповнюють усі! | |
| 06 | Вкажіть кількість громадян, яких плануєте працевлаштувати у 2019 році в рахунок виконання «трудової» квоти. Якщо «квотників» достатньо на вашому підприємстві, проставте в цьому рядку «0». Додавати до Інформації будь-які пояснення не треба |
Приклад. На підприємстві СКШП, розрахована за 2018 рік, склала 54 людини. Підприємство зобов’язане виконати «трудову» квоту у розмірі 5 % СКШП за 2017 рік.
СКШП усіх працівників у 2017 році дорівнює (рядок 01 Інформації) 40 особам.
Фактична СКШП «квотників» у 2018 році склала (рядок 02 Інформації) 1 особу.
Розрахуємо 5 % квоту на 2018 рік (рядок 03 Інформації):
40 ос. х 5 % : 100 % = 2 ос.
Визначимо розмір квоти на 2019 рік, щоб спрогнозувати кількість «квотників», яка має бути працевлаштована на підприємстві у 2019 році (рядок 06 Інформації):
54 ос. х 5 % : 100 % = 2,7 ос. ≈ 3 ос.
У 2018 році СКШП «квотників» склала 1 особу. Отже, для виконання квоти у 2019 році (рядок 06 Інформації) підприємству потрібно працевлаштувати ще 2 «квотників».
Цікаво, що займатися пошуком працівників у рахунок виконання «трудової» квоти роботодавець повинен самостійно. Але, за бажання, може звернутися до найближчого центру зайнятості за сприянням у цьому питанні. Для цього йому слід подати форму № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)».
На замітку! Форму № 3-ПН подають не пізніше за 3 робочі дні з дати відкриття вакансії. При цьому датою відкриття вакансії вважають наступний день після створення робочого місця або припинення трудових відносин із працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дату, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
На підставі даних прикладу заповнимо Інформацію за 2018 рік.
Фрагмент заповненої Інформації за 2018 рік
А тепер відповідь на головне запитання: чи передбачена відповідальність за неподання або несвоєчасне подання Інформації? Ні! За неподання або несвоєчасне подання Інформації, як і за невиконання квоти, відповідальність не передбачена.
Водночас підприємству, що не виконало квоту, може загрожувати штраф, якщо воно необґрунтовано відмовило в працевлаштуванні неконкурентоздатному на ринку праці громадянинові.
Чому дорівнює штраф? Двом «мінімалкам», установленим на момент виявлення порушення (у 2019 році — 8346 грн.) за кожну таку відмову (ст. 53 Закону про зайнятість).
Зверніть увагу, на думку Мінсоцполітики, обґрунтованою відмовою в прийнятті на роботу можна вважати, наприклад, відсутність вакансій (вільних посад, на які може бути працевлаштована людина), відсутність у претендента освіти або якостей, необхідних для виконання роботи (кваліфікація, досвід роботи та ін.), наявність прямих обмежень або вимог для зайняття посади, встановлених нормативно-правовими актами, тощо (див. лист від 02.07.2016 р. № 352/13/116-16).
Що ж, підіб’ємо підсумки.
висновки
- «Трудову» квоту розраховують роботодавці — підприємства, організації та установи з чисельністю штатних працівників у 2018 році від 8 осіб.
- Розмір «трудової» квоти на 2018 рік дорівнює:
– 5 % СКШП за 2017 календарний рік — для підприємств із СКШП за 2018 рік від 21 особи;
– не менше 1 «передпенсіонера» в СКШП за 2018 рік — для підприємств із СКШП за 2018 рік від 8 до 21 особи. - Про виконання «трудової» квоти у 2018 році роботодавці інформують центр зайнятості за новою формою.
