Усе, звісно, залежить від конкретної ситуації (і від видів товарів), але загалом відповідь на ваше запитання позитивна. Якісь спеціальні дозволи для такої ЗЕД-діяльності ФОП не потрібні, якщо тільки не йдеться про якісь види товарів, ввезення/продаж яких вимагають наявності спеціальних ліцензій/дозволів (тютюн-алкоголь, зброя, медтовари, прекурсори тощо).
Розрахунок. Розрахунок за придбання товарів у нерезидентів на різних інтернет-сайтах (включаючи Aliexpress) переважно здійснюється за допомогою платіжних карток, як пластикових, так і віртуальних («інтернет-карток»). Раніше — до 07.02.2019 р. — розрахунки за такими придбаннями потрапляли під заборону, яка містилася в п. 8.3 Інструкції № 492*. Проте з 04.04.2019 р. її вилучили, хоча в частині оплати нерезидентам з валютних платіжних карток (з урахуванням певного обмеження — див. нижче) вона не повинна була застосовуватися вже з 7 лютого.
* Затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492.
Нагадаємо, що в Україні відбулася лютнева «валютна революція»: з 7 лютого набули чинності як власне Закон про валюту**, так і низка підзаконних нормативів НБУ, що регулюють у тому числі й питання розрахунків з нерезидентами за товари. І якщо раніше нормативи фактично унеможливлювали карткові розрахунки за ЗЕД-договорами, то з 7 лютого ситуація з цим вже дещо покращилася.
** Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII.
Згідно з п.п. 2 п. 109 Положення № 5*** із зазначеної дати здійснення розрахунків за торговельним зовнішньоекономічним договором (контрактом) за допомогою інвалютного електронного платіжного засобу забороняється, крім випадків здійснення таких розрахунків за одним зовнішньоекономічним договором (контрактом) в один операційний день, операція за яким не перевищує незначний розмір (тобто еквівалент 150 тис. грн. — зараз це близько 5,7 тис. доларів США)! Виходить, у межах цієї суми протягом дня можна оплачувати по одному ЗЕД-контракту інвалютною платіжною карткою.
*** Затверджено постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5.
З 14 червня в питанні карткових розрахунків з нерезидентами ще покращилася ситуація. Оскільки з цієї дати постановою Правління НБУ від 13.06.2019 р. № 77 до Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 2, був унесений новий п. 321, який надав право госпсуб’єктам-резидентам здійснювати розрахунки з нерезидентами за ЗЕД-договором (контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором) з експорту/імпорту товарів за допомогою електронного платіжного засобу, якщо операція за одним таким договором в один операційний день не перевищує незначного розміру (еквівалент 150 тис. грн.).
Тобто
з 14 червня такий розрахунок став можливий уже й за допомогою гривневих платіжних карток
У світлі таких обмежень ми б не радили ФОП оплачувати в день інвалютною або гривневою карткою одному нерезиденту (інтернет-магазину) за товари на суму більше еквівалента 150 тис. грн. Або можна укласти з магазином окремі договори та окремо платити за кожним із них. Утім, при найфіскальнішому трактуванні фіскали можуть сказати: «один день — один договір — один контрагент». На наш погляд, це неправильно, оскільки обмеження є лише за одним договором, а не й за контрагентом також. Якщо боїтеся — платіть карткою декілька днів підряд у межах цієї суми (або платіть дорученням через банк — див. нижче).
Водночас сумнівів не виникає, що такі платежі протягом дня допустимі на користь декількох інтернет-магазинів — аби загальна сума платежів за кожним конкретним договором була в межах еквівалента 150 тис. грн. на день.
У випадках неперевищення в розрахунках еквівалента 150 тис. грн. жодних покарань за такі розрахунки бути не повинно.
Водночас якщо сума таких карткових розрахунків ФОП з одним «нерезом» за одним контрактом протягом дня перевищить еквівалент 150 тис. грн., то штраф згідно з ч. 4 ст. 14 Закону про валюту в розмірі до 100 % від суми «забороненої» операції ФОП не загрожує****. Проте за подібні порушення ФОП тепер караються адмінштрафами і
**** До речі, зараз цей штраф уже застосовується не НБУ, а фіскалами…
тут можна отримати адмінштраф за ст. 1621 КУпАП за порушення порядку здійснення валютних операцій — від 17 до 51 тис. грн.
Протокол складають фіскали, рішення виносить суд (детальніше про нові «валютні» штрафи читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 21, с. 29).
ФОП може розрахуватися з інтернет-магазином і платіжним дорученням через банк. Коли розмір платежу нерезиденту не перевищує незначного розміру (еквівалент 150 тис. грн.), то банк може здійснити придбання інвалюти та/або провести транзакцію з переказу нерезиденту коштів взагалі без витребування від ФОП документів (див. пп. 4 і 5 Положення № 5).
Сплата ж за товар у більшій сумі вимагатиме укладення окремого письмового контракту з інтернет-магазином, оскільки в цьому разі банкіри для цілей придбання інвалюти та/або переказу коштів «нерезу»-продавцю вже вимагатимуть від ФОП надати їм необхідні документи (копію договору/контракту, інвойсу тощо).
Документація. Крім необхідності оформлення при проведенні закупівель, що перевищують незначну суму, письмового договору (контракту, інвойсу) з інтернет-магазином, важливу роль відіграє належно (і в необхідному комплекті) складена та надана продавцем товаросупровідна документація (крім відвантажувальних акта/накладної, включаючи всілякі сертифікати якості, підтвердження країни походження тощо)… Цей момент може мати значення не лише для цілей подальшої реалізації товарів на території України (оскільки для продажу різних видів товарів можуть бути встановлені різні правила), а й для цілей їх митного оформлення (якщо воно знадобиться — див. нижче). Тому дуже бажано заздалегідь і скрупульозно обумовити ці моменти з інтернет-магазином, тим паче, що товари отримуються ФОП не для особистого користування…
Митниця. Що стосується «ввізних» витрат, то нагадаємо, що товари (крім підакцизних), які пересилаються посилками з-за кордону, загальна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, не є об’єктом оподаткування митом (згідно зі ст. 234 МКУ) та ПДВ (п.п. 191.1.1 ПКУ) і МД за ними не оформляються. Але якщо загальна вартість усіх одержуваних від одного відправника товарів протягом дня перевищить цю суму, то ще додадуться проблеми з їх митним оформленням і сплатою усіх мит, включаючи ввізний ПДВ…
Крім того, нагадаємо, що з 1 липня 2019 року поріг не оподатковуваних ПДВ імпортних посилок для звичайних фізичних осіб (які не є ФОП!) знижений до 100 євро (п. 68 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).
Валютний контроль. Якщо операції за окремими договорами не перевищуватимуть незначної суми, то під валютний контроль вони не потраплять. Тобто потрібно буде дотримуватися граничного строку, що становить 365 днів від дати здійснення платежу до надходження імпортованого товару, тільки коли обсяг операції(й) перевищить еквівалент 150 тис. грн. Виняток може бути, якщо інкримінують дроблення валютних операцій, тоді й «дрібниця» буде підконтрольна.
Детальніше про те, що таке дроблення валютних операцій і як це впливає на валютний контроль, читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 21, с. 12.
