Приймаємо на роботу продавця

Професія

Працівникам сфери торгівлі та послуг у Класифікаторові професій присвячений цілий розділ (див. розд. 5). Ми ж з вами сьогодні поговоримо про продавців у магазинах і тих, які ведуть торгівлю з лотків та на ринках. Їх професійні найменування робіт наведено у Класифікаторові так:

— «продавець непродовольчих товарів», код КП 5220, код ЗКППТР 17351;

— «продавець продовольчих товарів», код КП 5220, код ЗКППТР 17353;

— «продавець-консультант», код КП 5220;

— «кіоскер», код КП 5230;

— «продавець (з лотка, на ринку)», код КП 5230;

— «торговець рибою», код КП 5230.

Зверніть увагу, просто «продавця» в Класифікаторові професій немає! Тобто навіть якщо йдеться про торгівлю на ринку або з лотка, у штатному розписі підприємства, кадрових наказах, трудовій книжці працівника має бути чітко зазначена складова професійної назви роботи. Так, якщо нам потрібен продавець для торгівлі на ринку, то в штатному розписі його посада повинна зазначатися як «продавець (на ринку)». Якщо ми шукаємо того, хто торгуватиме з лотка, зазначаємо «продавець (з лотка)».

А як бути, якщо в штатному розписі зазначена професія «продавець» — і все, і крапка? Якщо ви тільки шукаєте таланти (тобто ще нікого не прийняли на цю роботу), то виправити все доволі просто. Внесіть зміни до штатного розпису і шукайте кандидатів на вакантну посаду далі.

Якщо працівник уже працює на посаді, найменування якої не відповідає Класифікаторові, діємо так. Видаємо накази (розпорядження) про внесення змін до штатного розпису і до пункту наказу (розпорядження) про прийняття на роботу, в якому неправильно зазначено найменування роботи працівника.

Потім на підставі наказу (розпорядженні) про внесення змін до наказу про прийняття на роботу вносимо запис до трудової книжки працівника з черговим номером у графі 1 та із зазначенням у графі 3 «Запис за № таким-то недійсний» і продовжуємо коректним варіантом запису: «Прийнятий за такою-то професією (посадою)», де й зазначаємо правильне найменування посади.

Кваліфікаційні вимоги за професіями «продавець непродовольчих/продовольчих товарів», «продавець (з лотка, на ринку)» ви можете знайти в Довіднику № 918 (Випуск 65).

Медогляди

Санітарне законодавство зобов’язує працівників підприємств, чия професійна діяльність пов’язана з обслуговуванням населення і може спричинити поширення інфекційних захворювань та/або виникнення харчових отруєнь, проходити медичний огляд (ст. 26 Закону № 4004 і ст. 21 Закону № 1645). Такий медогляд називають профілактичним. Мета його проста й прозора — запобігти поширенню інфекційних та небезпечних захворювань серед населення.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядок проведення цих оглядів і видачі особистих медичних книжок затверджено постановою КМУ від 23.05.2001 р. № 559. Серед інших, там зазначені продавці:

— продовольчих товарів підприємств продовольчої торгівлі, у тому числі дрібнороздрібної, а також тих, які розташовані на території ринків;

— які торгують на ринку молокопродуктами і готовою до вживання харчовою продукцією власного виробництва, товарами дитячого асортименту;

— які реалізовують на ринку харчові продукти промислового виробництва.

Профілактичні медогляди бувають трьох видів.

Попередній медогляд працівник проходить до прийняття на роботу.

Уже в процесі трудової діяльності йому належить проходити періодичні профілактичні медогляди. Як часто? Це залежить від характеру виконуваних ним робіт і зазначено в Переліку № 280.

Позачерговому медогляду може бути підданий працівник, стан здоров’я якого викликає занепокоєння і може негативно вплинути на оточення, у таких випадках:

— за бажанням працівника, якщо його здоров’я погіршилося;

— якщо в працівника виявлені інфекційні захворювання та/або бактеріоносійство;

— у разі погіршення епідемічної ситуації.

Механізм проведення обов’язкових профілактичних медоглядів прописаний у Порядку № 559 та Правилах проведення медоглядів.

Де працівники можуть пройти такий медогляд? У закладі охорони здоров’я, який має ліцензію на медичну практику й акредитаційний сертифікат.

За медогляди працівників небюджетної сфери платить їх роботодавець (ст. 26 Закону № 4004 і ст. 21 Закону № 1645). Він зазвичай укладає із закладом охорони здоров’я відповідний договір.

Якщо за результатами проходження профілактичного медогляду стан здоров’я працівника буде визнаний задовільним, відповідні записи будуть внесені до його особистої медичної книжки.

Медкнижка. Форма медичної книжки затверджена наказом МОЗ від 21.02.2013 р. № 150. Вона є документом, що засвідчує стан здоров’я працівника.

Бланк медкнижки працівник придбаває самостійно за рахунок власних коштів (див. абзац третій п. 2 Порядку № 559). Зробити це можна, наприклад, в установі охорони здоров’я, яка проводитиме профілактичний медогляд.

За загальним правилом особисті медкнижки зберігаються в роботодавця. Так, після проходження попереднього профілактичного медичного огляду працівник передає медкнижку роботодавцеві на зберігання. Роботодавець видає її працівникові тільки для проходження чергового профілактичного медогляду або при звільненні під розписку разом з трудовою книжкою.

Виняток з наведеного правила — ситуації, коли зберігання особистої медичної книжки в роботодавця є недоцільним або неможливим (наприклад, якщо особа працює за межами основного підприємства). У таких виключних випадках допускається її зберігання в працівника (п. 10 Порядку № 559).

Облік особистих медичних книжок співробітників роботодавець веде в журналі реєстрації особистих медичних книжок. У ньому він зазначає номер, серію, дату видачі книжки, прізвище, ім’я та по батькові її власника.

Трудгарантії. Зверніть увагу, обов’язкові профілактичні медогляди проводять відповідно до вимог санітарного, а не трудового законодавства. Виходить, що гарантії, встановлені ст. 123 КЗпП на працівників, направлених для проходження профілактичних медоглядів, не поширюються.

У свою чергу, санітарне законодавство це питання обійшло стороною. ☹. Чи можна із цього дійти висновку, що працівникові не потрібно оплачувати день проходження профілактичного медогляду? На нашу думку, ні. Ми впевнені, що порядок оплати днів проходження працівником обов’язкового медогляду має бути однаковий, незалежно від того, положеннями якого законодавства — трудового чи санітарного — такий обов’язок закріплений. Тобто за час проходження обов’язкового медогляду за таким працівником повинен зберігатися середній заробіток за місцем роботи.