Безвідсоткова позика

Відповідно до ПКУ безвідсоткову позику слід розглядати як поворотну фінансову допомогу (ПФД) при дотриманні відразу трьох умов одночасно (п.п. 14.1.257 ПКУ):

1) предметом договору виступають грошові кошти;

2) кошти передають на поворотній основі;

3) договір не передбачає нарахування відсотків чи іншої компенсації за користування грошовими коштами.

Єдиний податок. До складу єдиноподаткового доходу не включається сума ПФД, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дати її отримання (п.п. 3 п. 292.11 ПКУ). Якщо єдиноподатник-позичальник у зазначений строк не поверне фіндопомогу, вона оподатковується єдиним податком у періоді, у якому минуть 12 місяців (надалі при поверненні позики зменшити дохід уже не вийде).

ПДВ. Жодних ПДВ-наслідків ні надання грошової позики, ні її повернення мати не будуть, оскільки такі операції не підпадають під визначення постачання товарів або послуг (п. 185.1 ПКУ), відповідно не є об’єктом оподаткування ПДВ (див. лист ДФСУ від 07.04.2017 р. № 7307/6/99-99-15-02-02-15).

Бухоблік. У загальному випадку, операції як з надання, так і з повернення позик у бухобліку не впливають на доходи і витрати позикодавця і позичальника (п.п. 6.5 П(С)БО 15, п.п. 9.3 П(С)БО 16). Проте дохід у позичальника і витрати в позикодавця виникають при списанні заборгованості за безвідсотковою позикою.

І ще, врахуйте: згідно з різними П(С)БО питання дисконтування довгострокової заборгованості за договорами позики не однозначне. Тому податківці на місцях намагаються донараховувати бухгалтерські доходи і відповідно зобов’язання з податку на прибуток одержувачам (позичальникам) безвідсоткової ПФД. Детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 16, с. 22, 2017, № 85, с. 15. Також не забудьте, що у підприємств, які застосовують МСБО, облік довгострокової ПФД має свої особливості.

Податковоприбутковий облік. При визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток як малодохідники, так і високодохідники повинні спиратися виключно на бухгалтерський фінрезультат до оподаткування. Жодні коригування фінрезультату (у тому числі за заборгованістю в інвалюті) в ПКУ не передбачені.

Якщо позичальник не повертає надану йому суму позики, то позикодавець (який застосовує податкові різниці) повинен здійснювати коригування, пов’язані зі створенням і використанням резерву сумнівних боргів (РСБ) (пп. 139.2.1, 139.2.2 ПКУ). У нього також можуть виникнути різниці за п.п. 140.5.10 ПКУ при списанні неповерненої позики, наданої неплатникам податку на прибуток (крім фізосіб і неприбутківців) або нульовикам.

І ще: платники податків (як високодохідники, так і малодохідники) мають право зменшити свій фінрезультат на суму «старої» фіндопомоги, яка була ними отримана від неплатника податку на прибуток і включена до 01.01.2015 р. до складу доходів згідно з колишньою редакцією п.п. 135.5.5 ПКУ:

— (1) при її поверненні (п. 18 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ);

— (2) при її прощенні або після закінчення строку позовної давності (п. 42 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).

Що ще ми писали на цю тему