На перший погляд, для того щоб ФОП надав юрособі безвідсоткову позику (поворотну фінансову допомогу), потрібно всього-на-всього мати вільні кошти та бажання дати їх у позику.
Щоб надати позику юрособі, ФОП повинен тільки належним чином оформити її надання. А саме укласти з юрособою договір про надання безвідсоткової позики та передати за таким договором грошові кошти позичальнику. Тільки після цього можна стверджувати, що договір позики є укладеним.
Увага! Оскільки йдеться про надання безвідсоткової позики, то у самому договорі слід прямо зазначити, що відсотки за користування позиковими коштами не сплачуються. Детально про суть договору позики читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 16.
Здається, все просто. Але коли безвідсоткову позику забажає видати ФОП, яка є платником ЄП, у тому числі й групи 3, то самого бажання, вільних коштів та оформлення договору позики буде недостатньо.
ФОП ще слід буде довести, що, надавши безвідсоткову позику, він не здійснив заборонену на спрощеній системі оподаткування діяльність.
Так, на думку фіскалів, надавши безвідсоткову позику ФОП — платник ЄП здійснює заборонений вид діяльності, а саме здійснює діяльність, яка вважається фінансовим посередництвом і заборонена спрощенцям відповідно до п.п. 6 п.п. 291.5.1 ПКУ (див. лист ДФСУ від 14.11.2017 р. № 2609/К/99-99-13-02-03-14/ІПК, категорію 107.04 БЗ).
Аргументують свій висновок податківці опираючись на те, що відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» (КВЕД 2010) надання поворотної фінансової допомоги (безвідсоткової позики) належить до коду 64 «Надання фінансових послуг, крім страхування і пенсійного забезпечення», та є забороненим для здійснення діяльності на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.
Таке порушення, на думку фіскалів, змусить ФОП покинути лави спрощенців.
На наш погляд, такий підхід є помилковим. Надання в позику власних коштів взагалі не може вважатися фінпосередництвом. Адже, як зазначено в ч. 3 ст. 333 ГКУ, фінпосередництво — це діяльність, пов’язана з отриманням і перерозподілом фінансових коштів. Так згідно із п. 5 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 р. № 2664-ІІІ видача безвідсоткової позики не несе в собі ознак фінансової послуги, оскільки не направлена на отримання прибутку у вигляді процентів і немає ніякої іншої компенсації за користування коштами. Детально про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 16, с. 3.
Такі фіскальні висновки податківців існують уже дуже давно. Тому просто так переконати фіскалів у помилковості їх твердження буде непросто. Отже, тим, хто не бажає ризикувати, не радимо надавати безвідсоткові позики.
Звертаємо увагу! Якщо ФОП уже надав юрособі безвідсоткову позику, то він порушив, на думку фіскалів, правила перебування на спрощеній системі. А отже, ФОП мав покинути спрощену систему оподаткування і перейти на загальну систему з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювався такий вид діяльності (п.п. 7 п.п. 298.2.3 ПКУ). Для цього він мав не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного податкового кварталу подати до контролюючого органу заяву про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування (п.п. 298.2.1 ПКУ). Якщо він цього не зробив і фіскали виявлять таке порушення, то вони примусово анулюють реєстрацію платника ЄП відповідно до пп. 299.10 та 299.11 ПКУ з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено це порушення. Крім того, фіскали вважають, що ФОП має оподаткувати суму поверненої безвідсоткової позики ЄП за ставкою 15 % (БЗ 107.04). Детально про це — у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 19.
