Турзбір для туристичної бази

Нестеренко Максим, податковий експерт
Податки & бухоблік Липень, 2019/№ 56
В обраному У обране
Друк
Пам’ятаєте, як герої фільму «Спортлото-82», аби здобути заповітний лотерейний білет, змушені були йти в гори і опинилися на турбазі «Орлиний притулок»? Нам сьогодні дертися в гори не доведеться, однак без екстріму теж не обійдеться. Адже ми будемо розбиратися з особливостями справляння турзбору при розміщенні туристів на туристичній базі. Тож уперед!

Турбаза як «туристичне» помешкання

Турбази включено до переліку «туристичних» помешкань, які згадуються у п.п. «а» п.п. 268.5.1 ПКУ. Відтак, при розміщенні туристів на турбазі податковим агентом є юрособа або фізособа-підприємець, які надають послуги з тимчасового розміщення (ночівлі) туристів (п.п. «а» п. 268.5.2 ПКУ).

Тож саме податковий агент є відповідальним за сплату турзбору до бюджету. Він же зобов’язаний подавати «турзбірну» декларацію (п.п. 268.7.1 ПКУ). При заїзді на турбазу податковий агент повинен стягнути збір з кожного туриста.

Туристи мають сплатити турзбір авансовим внеском перед заселенням на турбазу

Селити туристів без документально підтвердженого факту сплати турзбору заборонено (пп. 268.6.1, 268.6.2 ПКУ).

Як же пересвідчитися у тому, що ви є податковим агентом?

«Огласите весь список…» податкових агентів

Визначення переліку «туристичних» податкових агентів здавна було прописано у п.п. 12.4.2 ПКУ як одне з повноважень місцевих рад щодо податків та зборів. Разом з тим починаючи з 01.01.2019 р. у п.п. 268.5.2 ПКУ з’явилась нова норма про те, що перелік податкових агентів та інформація про них розміщуються та оприлюднюються на офіційному веб-сайті місцевого органу влади. Тобто кожний місцевий орган влади повинен ідентифікувати «туристичних» податкових агентів, які діють на підвідомчій йому території.

Як зазначають самі податківці, для забезпечення умов справляння турзбору у 2019 році необхідними умовами, що мають бути реалізованими у рішеннях рад, є не тільки затвердження ставок збору, але й визначення та оприлюднення переліку податкових агентів (див. БЗ 123.02, листи ДФСУ від 01.02.2019 р. № 362/6/99-99-12-02-03-15/ІПК, від 26.02.2019 р. № 763/6/99-99-12-02-03-15/ІПК і від 26.04.2019 р. № 1896/6/99-99-12-02-03-15/ІПК).

Тож, строго кажучи,

статусу «турзбірного» податкового агента набувають тільки ті надавачі турпослуг, які є в переліку податкових агентів на сайті органу місцевої ради

Щоправда, деякі місцеві ради (наприклад, Івано-Франківська і Жмеринська міські ради1), оприлюднюючи перелік податкових агентів, роблять застереження, що він не є вичерпним і не забороняє сплачувати турзбір іншим суб’єктам господарювання до їх включення в перелік.

1 Див., відповідно, за посиланнями: mvk.if.ua/mpodizb/50163 і zhmerinka-adm.gov.ua/news/perelik-podatkovih-agentiv-schodo-spravljannja-turistichnogo-zboru-

Водночас відомі й такі випадки, коли рішення про встановлення турзбору у 2019 році місцева рада прийняла, однак перелік податкових агентів і досі не оприлюднила. Як бути у такому разі? Фіскали у своїх усних роз’ясненнях погоджуються з тим, що на такій території турзбір вважається не запровадженим. Однак рекомендуємо для надійності підтвердити це ще й індивідуальною податковою консультацією.

Ми ж, у свою чергу, при подальшому викладі матеріалу виходитимемо з того, що ви є повноцінним податковим агентом, який включений до їх оприлюдненого переліку.

Турбаза — в орендованому приміщенні

Зазвичай податковим агентом при розміщенні туристів на турбазі є власник цієї турбази.

Однак можлива також ситуація, коли суб’єкт господарювання здійснює свою туристичну діяльність в орендованих приміщеннях, тобто коли турбаза розміщується на орендованій території або ж коли власник турбази тимчасово припиняє власну туристичну діяльність і на цей час дозволяє іншому суб’єкту туристичної діяльності працювати на своїй турбазі на підставі договору оренди.

Хто ж у цьому випадку є податковим агентом — власник турбази чи той, хто надає на цій базі туристичні послуги?

Відповідь на це запитання однозначна: згідно з п.п. «а» п.п. 268.5.2 ПКУ податковим агентом є саме особа, яка фактично надає послуги з тимчасового розміщення туристів.

Тобто у випадку надання послуг на орендованій турбазі — орендар, з яким турист укладає договір при заселенні.

Для цілей справляння турзбору не має значення, кому фактично належить турбаза

Стягувати турзбір з туриста і сплачувати його до бюджету повинен надавач туристичних послуг.

Фіскали також згодні з таким висновком. Вони наголошують, що ПКУ не встановлено вимог щодо наявності у податкового агента — юридичної особи права власності на місце «туристичного» проживання (див. листи ДФСУ від 19.03.2019 р. № 1108/6/99-99-12-02-03-15/ІПК, від 26.04.2019 р. № 1896/6/99-99-12-02-03-15/ІПК і лист ГУ ДФС у Тернопільській обл. від 12.03.2019 р. № 1003/ІПК/19-00-12-02-27).

Працівники, які проживають на турбазі

Часом відбувається так, що працівники підприємства, у власності якого знаходиться турбаза, разом зі своїми родичами самі стають туристами і відпочивають на тій самій турбазі, що належить їхньому роботодавцеві. Хто з них повинен сплачувати турзбір, а хто — ні?

Відповідь на це запитання — у п. 4 Порядку № 2972. Розміщення юридичною особою своїх працівників у засобі розміщення, що їй належить, не є наданням послуг з тимчасового розміщення3.

2 Порядок надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), затверджений постановою КМУ від 15.03.2006 р. № 297.

3 А от про ФОП у цій нормі не згадується, через що є небезпека її фіскального трактування щодо найманих працівників ФОП, яких контролери можуть зарахувати до платників турзбору.

Отже, працівники підприємства, якому належить турбаза, що відпочивають на такій турбазі як туристи, не є платниками турзбору. Відтак, це підприємство не є податковим агентом щодо своїх працівників. А от якщо працівник підприємства — власника турбази — відпочиває на ній разом із членами своєї сім’ї, за них турзбір має сплачуватися у загальному порядку.

Зверніть увагу: у п. 4 Порядку № 297 йдеться про засіб розміщення, який належить юридичній особі. Вище ми вже з’ясували, що податковий агент — надавач послуг не обов’язково має бути власником турбази. Інколи він є орендарем, який орендує турбазу у її фактичного власника. Припустимо, що такий орендар є в переліку податкових агентів і при розміщенні «звичайних» туристів зобов’язаний стягувати з них турзбір.

Чи підпадає під дію п. 4 Порядку № 297 розміщення на турбазі своїх працівників підприємством, яке орендує цю турбазу?

На нашу думку, так. Адже орендована турбаза є об’єктом оподаткування орендаря. Інформація про таку турбазу обов’язково зазначається орендарем у ф. № 20-ОПП з типом стану об’єкта оподаткування «8» (орендується) у графі 9. Відповідно можна сказати, що підприємство розміщує своїх працівників на турбазі, яка належить йому. Просто належить не на праві власності, а на праві оренди4.

4 На те, що «належність» туристичного помешкання не обмежується лише правом власності на нього, натякає п.п. «б» п.п. 268.2.2 ПКУ.

Однак фіскали у своїх роз’ясненнях говорять про те, що працівники не є платниками турзбору лише в тому випадку, коли їх розміщення здійснюється на турбазі, яка обліковується на балансі юрособи — податкового агента (див. листи ДФСУ від 02.05.2019 р. № 1909/6/99-99-12-02-03-15/ІПК, від 24.05.2019 р. № 2364/6/99-99-12-02-03-15/ІПК і від 19.06.2019 р. № 2789/6/99-99-12-02-03-15/ІПК).

Тобто із цих роз’яснень формально випливає, що працівники податкового агента, який орендує турбазу, повинні сплачувати турзбір. На наш погляд, такий підхід є занадто фіскальним і з ним потрібно сперечатися. Для цього рекомендуємо отримати індивідуальну податкову консультацію. Було б добре, якби у ній контролери роз’яснили, як слід розуміти «належність» турбази юрособі згідно з п. 4 Порядку № 297 — як право власності чи ця належність може також характеризуватися правом оренди.

Окрема розмова — коли йдеться не про відпочинок, а про робоче проживання працівників на турбазі. Турбаза — це комплекс будівель і споруд, які потребують регулярного цілодобового обслуговування. Відтак, на території турбази проживають не тільки туристи, але і працівники цієї турбази (покоївки, охоронці, адміністративний персонал).

Чи є такі працівники платниками турзбору за ті доби, коли вони здійснюють чергування на турбазі? На наш погляд, тут узагалі немає ніякого надання послуг з тимчасового «туристичного» розміщення. Працівники не проживають на турбазі як туристи, а виконують свої трудові функції. Відтак, ні про який турзбір говорити не доводиться.

Нарешті, можлива ситуація, коли працівник проживає на турбазі разом зі своєю сім’єю. Скажімо, коли турбаза знаходиться у віддаленій місцевості (ліс, гори, острів тощо) і постійно приїжджати туди на роботу працівникам недоцільно. За таких обставин роботодавець може укласти з працівником особливий трудовий договір, у якому буде передбачене постійне проживання працівника на турбазі разом з іншими членами його сім’ї.

Ясна річ, ні про який турзбір з працівника у цьому випадку теж не йдеться. Однак відмінність від попередньої ситуації в тому, що вільним від турзбору буде не лише сам працівник, але і члени його сім’ї. Адже за умов постійного проживання на турбазі і працівник, і його родичі фактично підпадають під дію п.п. «а» п.п. 268.2.2 ПКУ.

Облік «турзбірних» податкових агентів

Правила обліку «турзбірних» податкових агентів у цілому ґрунтуються на загальних правилах обліку платників податків, що прописані у ст. 63 ПКУ і в Порядку № 15885.

5 Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588.

Якщо місцезнаходження турбази і місце реєстрації суб’єкта господарювання — її власника (підприємства чи ФОП) збігаються, додатково ставати на облік як «турзбірний» податковий агент не потрібно. Достатньо того, що суб’єкт господарювання перебуває на обліку як платник податків. При цьому можливі два варіанти:

(1) такий суб’єкт господарювання є в переліку податкових агентів на сайті місцевого органу влади. За таких обставин він подає «турзбірну» декларацію до податкового органу за основним місцем обліку і сплачує турзбір до відповідного місцевого бюджету;

(2) суб’єкта господарювання немає в переліку податкових агентів на сайті місцевого органу влади. Як нема — то й дарма. За таких обставин сплачувати турзбір і подавати «турзбірну» декларацію він не зобов’язаний.

Якщо ж сталося так, що туристичні послуги юрособа надає не за місцем своєї реєстрації, потрібно спершу визначитися,

хто надає турпослуги — філія (відокремлений підрозділ) чи просто структурний підрозділ підприємства без статусу відокремленого?

Якщо йдеться про відокремлений підрозділ (філію), то саме ця філія і претендуватиме на статус окремого «турзбірного» податкового агента. Її й слід поставити на облік за місце розташування турбази за основним місцем обліку.

Якщо ж ідеться про звичайний структурний підрозділ, і турбаза розташована на території, яку обслуговує інший податковий орган, підприємству, до складу якого цей підрозділ входить, доведеться зареєструватися у податковому органі за місцезнаходженням турбази як за неосновним місцем обліку (п.п. 268.7.2 ПКУ, БЗ 123.03).

Зробити це потрібно відповідно до вимог розд. VII Порядку № 1588. При цьому п. 7.2 Порядку № 1588 передбачає два способи взяття на облік за неосновним місцем обліку:

(1) за допомогою ф. № 17-ОПП (додаток 9 до Порядку № 1588). Її можна подавати фіскалам як за основним, так і за неосновним місцем обліку;

(2) за допомогою ф. № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку № 1588). Її подають тільки за основним місцем обліку протягом 10 робочих днів після того, як відкрито (зареєстровано) турбазу (п. 8.4 Порядку № 1588). Код типу об’єкта оподаткування «678» (турбаза) або «67» (база відпочинку).

Тож у випадку якщо ваша турбаза розташована в іншому населеному пункті, ніж зареєстроване ваше підприємство, сплачувати турзбір за розміщення туристів у ній ви повинні саме за місцезнаходженням турбази. Тобто до місцевого бюджету, розпорядником якого є місцевий орган влади, на території якого знаходиться турбаза. І виходячи зі ставок, які встановив цей орган місцевого самоврядування. «Турзбірну» декларацію щодо такої турбази вам теж доведеться подавати до податкового органу за місцезнаходженням турбази.

Розрахунок, сплата і звітність із турзбору

Ставку турзбору встановлює місцева рада, повноваження якої поширюються на територію, де знаходиться турбаза. Згідно з п.п. 268.3.1 ПКУ така ставка може становити за одного туриста на одну добу «туристичного» проживання:

(1) до 0,5 % мінзарплати, встановленої станом на 1 січня звітного року (для українських туристів);

(2) до 5 % мінзарплати, встановленої станом на 1 січня звітного року (для закордонних туристів).

Тож виходячи зі ставки та кількості туристів і тривалості їхнього проживання на турбазі, податковий агент розраховує загальну суму турзбору. Цю суму він включає до загального рахунку, який виставляє туристам при заселенні на базу.

Податкові агенти сплачують турзбір за своїм місцезнаходженням. Сплачувати його можна двома способами: (1) авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому — до 28 (29) включно)6; (2) щоквартально, у «квартальний» строк (пп. 49.18.2, 57.1 ПКУ) та відповідно до декларації за звітний квартал (п.п. 268.7.1 ПКУ).

6 При цьому в «турзбірній» декларації відображаються суми нарахованих щомісячних авансових внесків (п.п. 268.7.1 ПКУ).

Загальна сума турзбору за всіма туристами, що побували на турбазі за звітний період, відображається у «турзбірній» декларації. Податковий агент заповнює її у розрізі об’єктів оподаткування («туристичних» помешкань) наростаючим підсумком з початку року. При цьому якщо рішенням місцевої влади встановлено різні ставки турзбору для внутрішнього і в’їзного туризму, суми турзбору, на нашу думку, слід зазначати в декларації двома окремими рядками. Навіть якщо йдеться про турзбір з того самого об’єкта (наприклад, турбази).

Наразі чинна форма «турзбірної» декларації, затверджена наказом Мінфіну від 09.07.2015 р. № 636, не відповідає новим правилам справляння турзбору. Тому фіскали рекомендують у графі 3 декларації зазначати кількість діб проживання (сумарно за всіма туристами), у графі 4 — ставку турзбору, а у графі 5 — суму турзбору, розраховану за новими «турзбірними» правилами, без застосування формули із декларації (БЗ 123.04).

висновки

  • Підставою для сплати турзбору є наявність податкового агента, який надає туристичні послуги, в переліку податкових агентів на сайті місцевої ради.
  • Проживання працівників на турбазі не є наданням послуг з «туристичного» розміщення, тому такі працівники не є платниками турзбору.
  • Якщо місцезнаходження турбази не збігається з місцезнаходженням підприємства і ці території обслуговують різні податкові органи, таке підприємство повинне стати на облік за неосновним місцем у податковому органі за місцезнаходженням турбази.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд