висновок документа
Норми П(С)БО 25 про подання скороченої фінзвітності приведені у відповідність до Закону про бухоблік*, а також підкоригована бухнормативка щодо застосування Планів рахунків
* Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХIV.
Ну нарешті, через півтора року справа дійшла до підзаконної нормативки і під Закон про бухоблік Мінфін «причесав» П(С)БО 25!
Скорочена фінзвітність. Нагадаємо, ще з 01.01.2018 р. у ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік закріпили, що скорочена за показниками фінзвітність (у складі Балансу і Звіту про фінрезультати) встановлена для:
— мікропідприємств;
— малих підприємств;
— непідприємницьких товариств;
— представництв іноземних госпсуб’єктів.
Щоправда, вона «не світить» МСФЗ-зобов’язаним. Враховуючи, що до кола тих, хто звітує, потрапляють не лише мікро-/малі (тобто «малюки»), стандарт перейменували на НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність». А також навели лад і у назві звітів (усе так само збереглося 2 комплекти скороченої фінзвітності) — встановили, що:
(1) фінансову звітність малого підприємства (за формами № 1-м, № 2-м) подають:
— малі підприємства (окрім єдиноподатників);
— іноземні представництва;
(2) фінансову звітність мікропідприємства (за формами № 1-мс, № 2-мс) подають:
— мікропідприємства;
— єдиноподатники групи 3;
— НПО (неприбуткові організації).
Тим самим вирішено питання з фінзвітністю неприбутківців (за якими формами їм звітувати).
У самій звітності при цьому не відбулося особливих змін. Хіба що в розділ I форми № 1-м «Баланс» додали нові рядки для обліку нематеріальних активів (ряд. 1000, 1001, 1002 — відповідно для залишкової, первісної вартості та амортизації, див. новий п. 2.1 розд. II НП(С)БО 25).
Важливо! А також уточнили, що для таких суб’єктів скорочена (чи, як тепер її іменують, «спрощена») звітність — ще не вирок. У них є право вибору — можливість самостійно вирішувати, за якою формою фінзвітності (повною або скороченою) звітувати і визначати доцільність застосування повних або скорочених форм (див. п. 2 розд. II НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»). Тобто за бажання таким суб’єктам можна складати фінзвітність і за повною формою (щоправда, тоді, мабуть, щокварталу). Тоді як Закон про бухоблік умовчує про вибір.
Спрощений План рахунків. Зважаючи на це, усім вищепереліченим суб’єктам (тобто малим/мікро-/єдиноподатникам групи 3/НПО/іноземним представництвам) дозволено застосовувати або повний (затверджений наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291), або спрощений План рахунків (затверджений наказом Мінфіну від 19.04.2001 р. № 186). Використання останнього, зрозуміло, виправдано у разі, коли подається скорочена фінзвітність.
Коли набуває чинності. Наказ набуває чинності з дня офіційного опублікування (поки не опублікований). Щоправда, скорочену фінансову звітність треба подавати аж за підсумками року. На той час у програмному забезпеченні усі нюанси мають врахувати. Хоча питання може виникати у малих підприємств, які є прибутківцями-високодохідниками і щокварталу повинні подавати декларацію з податку на прибуток разом із фінзвітністю (п. 46.2 ПКУ). Подивимося, чи з’являться нові НМА-рядки у формі № 1-м до звітності за 9 місяців. За перше півріччя фінзвітність подається по-старому.
