Контроль
Усе, від виготовлення до продажу, переміщення і зберігання пального контролюватимуть податківці. Про це нам говорять положення пп. 191.1.14, 191.1.16, 191.1.17, а також п. 228.2 ПКУ.
В якому порядку контролюватимуть? Оскільки «пальні» питання передали до рук фіскалів, то керуватися вони будуть в першу чергу ПКУ. Тобто виявляти порушення будуть за допомогою камеральних, документальних (планових/позапланових, виїзних/невиїзних) і фактичних перевірок.
Тепер що стосується негативних наслідків «пальних» порушень.
Санкції
Усі «пальні» санкції передбачені ПКУ, Законом № 481 і КУпАП. Умовно їх можна розділити на ті, що стосуються:
1) ліцензій на виробництво, зберігання, оптову і роздрібну торгівлю пальним (детальніше див. у статті ««Пальне» ліцензування: відповідальність» цього номера);
2) сфери «пального» акцизу (розмістимо їх у таблиці нижче).
Санкції у сфері «пального» акцизу
| Пункт (стаття) НПА | Суть порушення | Санкція |
| ПКУ | ||
| Реалізація пального без реєстрації суб’єкта господарювання платником акцизного податку | Штраф у розмірі 100 % вартості реалізованого пального | |
| Порушення граничних строків реєстрації АН/РК до АН, установлених у ст. 231 ПКУ | Залежно від строку прострочення штраф у розмірі від 2 до 40 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, вказаних у «запізнілих» АН/РК до АН | |
| Нереєстрація з вини платника акцизного податку АН/РК до АН протягом 120 календарних днів після дати, на яку платник повинен був зареєструвати такі АН/РК до АН | Штраф у розмірі 50 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, на які платник повинен був зареєструвати АН/РК до АН | |
| Відсутність з вини платника акцизного податку, що отримав пальне, реєстрації в ЄРАН другого примірника АН/РК до АН протягом більш ніж 120 календарних днів після граничного строку реєстрації другого примірника АН/РК до АН | Штраф у розмірі 2 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, вказаних у першому примірнику АН/РК до АН | |
| Необладнання кожного місця відпуску витратомірами-лічильниками і кожного діючого резервуару рівнемірами-лічильниками та/або невнесення їх до єдиного держреєстру таких приладів* | Штраф у розмірі 20 тис. грн. за кожне місце відпуску, та/або за кожен резервуар, та/або за кожен незареєстрований лічильник | |
| Повторне протягом року здійснення на тому ж акцизному складі порушень, передбачених абз. 1 п. 1281.1 ПКУ | Штраф у розмірі 50 тис. грн. за кожне місце відпуску, та/або за кожен резервуар, та/або за кожен незареєстрований лічильник | |
| Нереєстрація акцизних складів платником — розпорядником акцизного складу з його вини | Штраф у розмірі 1 млн грн. | |
| Повторне порушення, передбачене п. 1281.2 ПКУ, за яке вже притягали до відповідальності протягом року | Штраф у розмірі 2 млн грн. | |
| Несвоєчасне подання в ДФС електронних документів про залишки або обсяги обороту пального або спирту | Штраф у розмірі 1000 грн. за кожен неподаний електронний документ | |
| КУпАП | ||
| Переміщення пального транспортними засобами, не вказаними в митних деклараціях (МД), або АН**, або в Заявках на переміщення пального | Штраф у розмірі від 17000 до 34000 грн. (від 1000 до 2000 нмдг***) з конфіскацією пального і транспортних засобів | |
| Зберігання та/або реалізація на митній території України пального на незареєстрованому в СЕАРП акцизному складі | Штраф у розмірі від 17000 до 34000 грн. (від 1000 до 2000 нмдг) з конфіскацією: — пального; — транспортних засобів; — ємностей і устаткування, використовуваних для зберігання та/або реалізації пального; — грошей, отриманих у результаті такої незаконної діяльності | |
| * Обладнати лічильниками акцизні склади і резервуари, а також включити їх у спеціальний держреєстр ви повинні в такі строки: — до 01.07.2019 р. — для акцизних складів з об’ємом резервуарів, загальна місткість яких перевищує 20000 м3; — до 01.10.2019 р. — з сукупним об’ємом резервуарів від 1000 до 20000 м3; — до 01.01.2020 р. — з сукупним об’ємом резервуарів до 1000 м3. ** Зверніть увагу: згідно з п. 231.6 ПКУ в період існування технічної помилки, у разі неможливості зареєструвати АН, дозволено переміщення пального транспортними засобами за наявності ТТН, яка повинна містити інформацію з відповідної АН. *** Не оподатковуваний мінімум доходів громадян. | ||
Санкції за ПКУ накладаються безпосередньо на ФОП і юрособу. Сплачуватися вони повинні на підставі податкового повідомлення-рішення. А штрафи і конфіскація за КУпАП повинні застосовуватися до винних фізичних осіб (про це детальніше скажемо нижче). Ці санкції застосовуватимуться за рішенням суду (ст. 221 КУпАП), винесеним на підставі протоколів податківців або представників Нацполіції (ст. 255 КУпАП).
Проблемні питання
1. Механізм конфіскації. Конфіскація за ст. 164 КупАП у першу чергу підв’язана під норму з п. 228.3 ПКУ. Тобто якщо порушення виявляють фіскали, то механізм має бути таким. Після виявлення порушення податківці повинні тимчасово вилучити пальне. Якщо говоримо про перевезення пального на транспортних засобах, не зазначених у МД/АН/Заявці на переміщення, то вилучається не лише пальне, але й ємності та устаткування, в якому зберігалося таке пальне, а також транспортні засоби. Потім повинен складатися протокол про адмінправопорушення за ч. 4 або 5 ст. 164 КУпАП і разом із підтверджуючими документами передаватися до суду. Далі вже суд вирішує, що робити з платником і його пальним: накладати штрафні санкції і конфіскувати пальне та інше перелічене вище майно чи ні.
Проте поки не зовсім зрозуміло, хто конкретно з податківців повинен цим займатися. Чи то інспектори, чи то податкова міліція. Нагадаємо: формально податкова міліція перестала існувати ще у 2017 році. Хоча на практиці оперативні підрозділи все ще продовжують діяти.
2. До кого застосовувати санкції за КУпАП? За загальним правилом санкції з КУпАП застосовуються до фізичних осіб. Юридичні особи потрапляють під адмінштрафи та інші негативні адміннаслідки, тільки якщо це в КУпАП прямо передбачено.
Також треба врахувати, що конфіскувати будь-яке майно можуть тільки у його власника (ч. 1 ст. 29 КУпАП).
Але на практиці трапляються ситуації, коли вказані норми КУпАП перешкоджають конфіскації транспортних засобів, пального тощо, але штрафу не заважають.
Наприклад, працівник перевозить пальне на автомобілі підприємства. Підприємство не вказало в заявці цей автомобіль (не зареєструвало АН). Що з відповідальністю?
Вважаємо, що конфіскувати у водія-працівника автомобіль і пальне не можуть. Адже це майно йому не належить. Хоча податківці будуть, швидше за все, тимчасово вилучати транспорт і пальне в порядку п. 228.3 ПКУ.
А ось зі штрафом ситуація дуже спірна. Ми тут відштовхуємося від наявності/відсутності вини. Вважаємо, щовини водія немає. Адже він не має стосунку до заповнення АН чи заявок. Сподіваємося, що судова практика буде на боці працівника. Тим паче форму АН затверджують із запізненням.
А що із сторонніми перевізниками (ФОП і юрособами)? Ми вважаємо, що тут ситуація також неоднозначна. Це означає ризик накладання штрафу на ФОП-перевізника або посадову особу юрособи-перевізника, а також ризик конфіскації транспорту у ФОП-перевізника. Одне зрозуміло: пальне конфіскувати не зможуть. Адже воно перевізникові не належить. Проте припускаємо, що судова практика може піти й іншим шляхом.
3. Застосування санкцій заднім числом. Тут ми говоримо про санкції згідно з ч. 5 ст. 164 КУпАП і п. 1281.2 ПКУ.
Нагадаємо: діючим «акцизним» платникам акцизні склади необхідно було зареєструвати в період з 01.05.2019 р. по 01.06.2019 р. А «новачкам» — до 01.07.2019 р.
Але що як акцизний склад зареєстрували із запізненням? Тим більше якщо держоргани не поспішали із затвердженням відповідної форми. Чи можуть за ці порушення штрафувати за ч. 5 ст. 164 КУпАП?
З новими платниками, в принципі, усе зрозуміло. Зберігання або реалізація пального після 01.07.2019 р. із акцизних складів, незареєстрованих до 01.07.2019 р., буде поза законом. Набуття чинності санкціями і граничні строки реєстрації акцизних складів збігаються.
Якщо ж говорити про «старих» платників акцизу, то тут не усе так просто. Формально за несвоєчасну реєстрацію акцизного складу за п. 1281.2 ПКУ штрафувати не повинні. По-перше, закон зворотної сили не має (ст. 58 Конституції України). А Закон № 2628, що вніс зміни в ПКУ, застережень із цього приводу не містить. По-друге, про «нештрафування» говорять самі податківці (див. роз’яснення в категорії 116.11 БЗ).
До речі, зверніть увагу: штрафи встановлені за нереєстрацію акцизного складу, а не за несвоєчасну його реєстрацію.
Але ще є штраф за зберігання та/або відпуск пального з незареєстрованого складу (див. ч. 5 ст. 164 КУпАП). Ми вважаємо, що штрафувати в цьому випадку теж не повинні. Робимо ми такі висновки, ґрунтуючись на загальних правилах застосування норм і позиції ВАСУ в аналогічній ситуації (введення в дію ПКУ) (див. лист ВАСУ від 24.11.2011 р. № 2198/11/13-11).
Зворотної сили Закону № 2628 в частині застосування ч. 5 ст. 164 КУпАП до порушень, здійснених до 01.07.2019 р., нардепи не надали, — це раз. І ч. 5 ст. 164 КУпАП — санкція нова — це два.
Проте не виключаємо, що суди разом із контролерами займуть протилежну позицію. Тож чекатимемо судової практики і додаткових роз’яснень з боку органів ДФС.
4. Один штраф за всі акцизні склади або за кожен окремо? Маються на увазі санкції за п. 1281.2 ПКУ. Ми вважаємо, що штраф накладатиметься один, незалежно від кількості незареєстрованих акцизних складів.
Придивіться до формулювання. По-перше, слово «склад» вживається в множині. По-друге, сама санкція не прив’язана до кількості складів (немає фрази «за кожен незареєстрований акцизний склад»). Штраф за повторне порушення також повинен накладатися за цим принципом. Тобто це усе та ж нереєстрація, незалежно від кількості акцизних складів, оскільки в абз. 2 п.п. 128 1.2 ПКУ йдеться про «ті ж дії», що й в абз. 1 п.п. 128.1.2 ПКУ.
Тепер ви знаєте, що загрожує за «пальні» порушення. Звичайно, ми описали далеко не всі нюанси застосування штрафних санкцій. Упевнені, що існування СЕАРП у «модернізованій» версії виявить ще чимало проблемних питань.
Про них ми обов’язково повідомлятимемо на сторінках журналу.
