Ми б порекомендували виправити, тим більше якщо ПН виписана на платника ПДВ.
Передусім це пов’язано з постійними прискіпуваннями фіскалів до істотності/неістотності помилки в ПН. На їх думку, майже будь-яка помилка в обов’язкових реквізитах ПН заважає ідентифікувати операцію. Тобто покупець втрачає право на податковий кредит (ПК).
Ознаки істотності помилок, допущених при складанні ПН, перераховані в абзаці одинадцятому п. 201.10 ПКУ. Там зазначено: помилки в обов’язкових реквізитах ПН (крім коду УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань (ПЗ), не можуть бути причиною неприйняття ПН в електронному вигляді. Отже, і з ПК за такою ПН проблем у покупця бути не повинно (БЗ 101.13). Тобто помилки в обов’язкових реквізитах ПН виправляють з огляду на їх істотність (при цьому несумові помилки коригують переважно тільки з метою збереження ПК покупця, оскільки ПЗ продавця від таких помилок не залежать). А ось помилки в необов’язкових реквізитах узагалі можна не виправляти.
Опис (номенклатура) товару/послуги є обов’язковим реквізитом ПН (п.п. «е» п. 201.1 ПКУ). Тому необхідність виправлення помилки в цьому реквізиті залежить від її істотності. Чи заважає така помилка ідентифікувати здійснену операцію, зокрема її зміст і період?
На жаль, у вашій ситуації немає залізних аргументів, а це дозволяє податківцям зробити фіскальний висновок. Причому це дуже ймовірно, оскільки вони фіскалять навіть у тих ситуаціях, коли є залізні аргументи в частині ідентифікації ПН з помилками.
Ось, наприклад, на думку фіскалів, ПН, в якій зазначена назва покупця, що не відповідає формулюванню в його статутних документах (при цьому ІПН зазначений правильно!), є складеною з порушенням, не дозволяє ідентифікувати операцію і, отже, суми ПДВ за такою ПН не можуть бути віднесені до складу ПК (див. лист ОВП ДФС від 20.06.2019 р. № 2822/ІПК/28-10-27-01-11). Хоча, на наш погляд, таку помилку цілком можна віднести до неістотних. Адже ідентифікацію сторін можна провести аж за двома реквізитами: за ІПН (і саме за ним податківці їх і ідентифікують), а також за податковим номером платника.
Загалом, якщо помилкова ПН виписана на покупця — платника ПДВ, то краще, звісно, цю помилку таки виправити. Тим паче, що зробити це зовсім не складно. На дату виявлення помилки складіть розрахунок коригування (РК) з кодом причини коригування — 104 «Зміна номенклатури». У рядку 1 розділу Б повторіть помилковий рядок з ПН із мінусом у числових показниках, а рядок 2 заповніть правильно. Розділ А не заповнюєте. Реєструєте в ЄРПН такий РК самостійно, а покупець зможе відобразити ПК тільки після реєстрації РК (у періоді складання РК — якщо він зареєстрований своєчасно, в періоді реєстрації — у разі несвоєчасної реєстрації) (БЗ 101.13).
І ще. На наш погляд, зазначати період у найменуванні послуги взагалі необов’язково, якщо він не фігурує в первинці. Тут головне — дотримуватися одного принципу. Тобто якщо вирішите не зазначати, не зазначайте ані в акті, ані в ПН. А якщо вже зазначили в акті, то і в ПН також краще зазначте. Адже ПН складається на підставі первинних документів і повинна відповідати відображеній у них інформації (п. 44.1 ПКУ).
Схоже, на відповідність між актом і ПН натякають і податківці, а ось із питанням про необхідність відображення періоду в акті вони рекомендують звернутися до Мінфіну (лист ДФСУ від 05.11.2018 р. № 4701/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
