Постачання бюджетникам: увага, ПДВ!

Особлива дата ПЗ

За правилами п. 187.7. Як правило, бюджетники розраховуються з постачальниками за товари/роботи/послуги лише після їх отримання, якщо інше не передбачено законодавством (ст. 49 БКУ).

Передоплата можлива тільки у виняткових випадках. Конкретний перелік товарів, робіт і послуг, за які бюджетники можуть здійснювати передоплату, її розмір і допустимі строки сплати визначені постановою КМУ від 23.04.2014 р. № 117. Наприклад, передоплата зі строком в місяць може бути передбачена в договорі з бюджетником при закупівлях інших (!), окремо не виділених у постанові,

— товарів вартістю не більше 100 тис. грн.;

— робіт і послуг, з оплатою у межах 30 %.

Тож враховуючи в основному «постоплатний» механізм взаємодії з бюджетниками, для постачань з оплатою за рахунок бюджетних коштів в п. 187.7 ПКУ встановлені свої правила нарахування податкових зобов’язань (ПЗ).

Тобто при постачаннях бюджетникам правило першої події не діє, ПЗ нараховують за оплатою (за надходженням платникові грошових коштів). Щоправда, є винятки з цього правила.

За довгостроковими контрактами. Якщо постачання товарів/робіт/послуг з оплатою бюджетними коштами здійснюється у межах довгострокового контракту, то норма п. 187.7 ПКУ відходить на задній план.

Податківці закликають у такому разі віддавати пріоритет і керуватися спеціальними довгостроковими правилами пп. 187.9, 198.2 ПКУ. Тому, навіть якщо оплата здійснюється за рахунок бюджетних коштів (включаючи випадок, коли контракт укладений між двома бюджетними організаціями), «довгостроковий» виконавець нараховує ПЗ на дату фактичної передачі робіт, послуг (див. БЗ 101.06).

Проте знову-таки, якщо такий договір однозначно відповідає довгостроковому, тобто не передбачає поетапної здачі робіт/послуг (абзац другий п. 187.9 ПКУ). Інакше якщо при фінансуванні послуг/робіт з бюджету умова довгостроковості контракту не дотримується (прописана поетапна здача робіт/послуг), то ПЗ у виконавця визначаються за «бюджетною» нормою п. 187.7 ПКУ (див. лист ДФСУ від 04.01.2019 р. № 52/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Пункт 187.7: не касовий метод

Будьте уважні! Особливий порядок виникнення ПЗ у разі постачання товарів/послуг за рахунок бюджетних коштів, прописаний у п. 187.7 ПКУ, не має жодного стосунку до касового методу, коли і ПЗ, і ПК виникають за грошима (п.п. 14.1.266 ПКУ). На це звертають увагу і податківці (див. БЗ 101.13).

При постачаннях з оплатою за рахунок бюджетних коштів особлива («грошова») дата встановлена п. 187.7 ПКУ тільки (!) для нарахування ПЗ. А ось дата виникнення права на ПК у постачальника, що реалізує товари/роботи/послуги з оплатою за рахунок бюджетних коштів, визначається в загальному порядку за правилом першої події (п. 198.2 ПКУ).

А раз уже касовим методом тут і не пахне, то ставити відмітку в полі «Відмітка про застосування касового методу податкового обліку» декларації з ПДВ не треба. Як пояснюють податківці (див. БЗ 101.23), заповнюють це поле тільки платники, які застосовують касовий метод у чистому вигляді — описаний у п.п. 14.1.266 ПКУ (тобто коли ПЗ і ПК виникають за грошами для операцій, обумовлених у пп. 187.10 і 187.1, а також у п. 44 підрозд. 2 ПКУ).

Оплата не з бюджетного рахунку

У разі коли гроші за товари/послуги хоча й мають бюджетну природу, але безпосередньо не надходять з бюджетного рахунку, то ПЗ у постачальника/виконавця виникають згідно з п. 187.1 ПКУ за правилом першої події (див. лист ДФСУ від 05.12.2018 р. № 5107/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Аналогічно, за загальним правилом постачальникові доведеться визначати ПЗ і при безоплатних постачаннях товарів/послуг бюджетникам. Адже оплати не буде взагалі (ані з бюджетного рахунку, ані із звичайного). Тож якщо ви відвантажуєте безоплатно товар або надаєте безоплатні послуги, нараховувати ПЗ виходячи з мінбази (п. 188.1 ПКУ) слід датою передачі.

Як підтвердити «бюджетність» оплати

Щоб спокійно скористатися нормою з п. 187.7 ПКУ та відобразити ПЗ з ПДВ і скласти ПН на дату надходження бюджетних грошей у рахунок оплати за товар, постачальники повинні мати підтвердження «бюджетності» оплати. Як пояснюють податківці (див. БЗ 101.13), для цього повинна бути

Тобто в договорі повинно бути прописано, що оплата очікується з бюджетного рахунку, і зазначено його реквізити. Це якраз і дозволить пояснити, чому не були нараховані ПЗ за першою подією — відвантаженням товару/наданням послуг, а відкладені до надходження оплати.

Якщо про «бюджетність» оплати забули/не знали

Утім, якщо такого застереження в договорі з бюджетником у вас немає, то вам достатньо оформити додаткову угоду до такого договору і прописати в ній, що «оплата за відповідний товар/послугу відбуватиметься з бюджетного рахунку», та зазначити його реквізити. Тоді ви із спокійною душею можете на вартість відвантаженого товару нарахувати ПЗ і скласти ПН за датою отримання оплати.

А як бути, якщо постачальник не знав, що оплата за товар надійде з бюджетного рахунку, і склав ПН за першою подією — датою відвантаження товару? А гроші в оплату надійшли з бюджетного рахунку? Постачальникові тут особливо перейматися нічого: раз немає умови в договорі, отже, він правильно склав ПН на дату відвантаження. А ось у покупця-бюджетника можуть виникнути проблеми.

Зауважте! ПН, складену на операцію постачання товарів з оплатою з бюджетного рахунку, саме на дату відвантаження товару, податківці розглядають як складену з порушенням вимог п. 187.7 ПКУ та абзацу першого п. 201.1 ПКУ. І стверджують, що така ПН не може бути підставою для формування ПК в покупця-бюджетника (див. лист ДФСУ від 08.10.2018 р. № 4316/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Щоб виправити ситуацію і не позбавити свого покупця права на ПК, (!) не забуваючи про додаткову угоду із застереженням про «бюджетність» оплати, треба: за датою зарахування на ваш поточний рахунок оплати з рахунку Держказначейства скласти до початкової ПН «обнуляючий» РК і одночасно — нову ПН датою надходження оплати.

Надіслати «обнуляючий» РК покупцеві для реєстрації, а нову ПН зареєструвати в ЄРПН самостійно. До речі, ваш ліміт реєстрації при цьому не постраждає. Зауважте! У декларації з ПДВ у періоді зарахування бюджетних коштів (!), якщо РК і нова ПН будуть зареєстровані своєчасно, коригуючий «мінус» у ряд. 7 декларації згорнеться з відповідним «плюсом» у ряд. 1.1 декларації.

Якщо за рахунок бюджету тільки частина товару

Напружитися доведеться постачальникові й за ситуації, коли за договором з бюджетником прописано, що оплата за товари очікується і з казначейського, і з поточного рахунку. Але при цьому, відвантажуючи товар, постачальник точно не знає, з якого рахунку (з казначейського чи звичайного) йому надійде оплата. Коли постачальникові у такому разі виписувати ПН?

Якщо бюджетник не може або не хоче точно сказати, з якого рахунку буде оплачений відвантажений товар, то продавцеві все-таки безпечніше виписати ПН за першою подією — за відвантаженням.

А далі вже на дату отримання оплати діяти залежно від природи грошей:

— з казначейського рахунку. Тоді за датою зарахування на ваш поточний рахунок оплати з рахунку Держказначейства скласти до початкової ПН «обнуляючий» РК і одночасно — нову ПН датою надходження оплати. Надіслати «обнуляючий» РК покупцеві для реєстрації, а нову ПН зареєструвати в ЄРПН самостійно;

— із звичайного рахунку. Тоді залишити складену раніше за датою відвантаження товару ПН без змін.

Як скласти ПН

При постачаннях бюджетнику товарів/послуг, враховуючи норми п. 187.7 ПКУ, постачальник на дату надходження оплати з бюджетного рахунку має скласти ПН і зареєструвати її в ЄРПН.

Якщо бюджетник є платником ПДВ, постачальник складає ПН як на платника ПДВ.

При цьому зауважте: коли протягом звітного періоду за одним договором з бюджетником надходить декілька оплат з бюджетного рахунку, то об’єднати всі ці оплати і скласти на адресу бюджетника одну зведену ПН на останній день місяця не можна.

Норми п. 19 Порядку № 1307* дозволяють складати зведені ПН на адресу платника ПДВ, з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом звітного періоду, тільки платникам, що застосовують касовий метод визначення ПЗ відповідно до п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

* Порядок заповнення ПН, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.

Тож при постачаннях бюджетникові, не дивлячись на схожість з касовим методом, ПН мають бути складені на кожну дату надходження грошових коштів з бюджетного рахунку.

Адже покупець-бюджетник зможе відобразити ПК тільки на підставі правильно складеної та зареєстрованої продавцем ПН. А раз у продавця ПН прив’язана до дати оплати, то покупець зможе відобразити ПК тільки за наявності зареєстрованої ПН з правильною датою.

Якщо бюджетне підприємство є неплатником ПДВ — складаємо ПН з типом причини «02» і з умовним ІПН покупця «100000000000».

ПДВ-бухоблік оплат з бюджетрахунку

Незважаючи на те, що при постачанні товарів/послуг з оплатою за бюджетні кошти постачальник за касовим методом не діє, проте вважаємо, що відображати в бухобліку нарахування ПЗ з ПДВ слід за правилами з п.п. 5.1 Інструкції № 141**, що регулює бухоблік нарахування ПЗ за касовим методом.

** Інструкція з бухгалтерського обліку ПДВ, затверджена наказом Мінфіну від 01.07.97 р. № 141.

Тобто якщо спочатку здійснюється постачання товарів/послуг, то суми податкових зобов’язань з ПДВ у момент постачання товарів/послуг відображаємо за кредитом субрахунку 643 «Податкові зобов’язання» у кореспонденції з дебетом субрахунків обліку доходів (701, 702, 703)***. А на дату отримання від покупця грошових коштів з бюджетного рахунку (!) робимо запис Дт 643 — Кт 641/ПДВ (див. таблицю).

*** Хоча за Інструкцією до Плану рахунків № 291 сам собою субрахунок 643 призначений тільки для відображення ПДВ при отриманні підприємством попередньої оплати (авансів) від покупців/замовників (Дт 643 — Кт 641/ПДВ).

Облік ПДВ при постачаннях товарів/послуг за рахунок бюджетних коштів