* Діючий варіант цих Критеріїв затверджений листом ДФСУ від 05.11.2018 р. і розміщений на сайті ДФСУ: sfs.gov.ua/baneryi/zupinennya-reestratsii-pn/357077.html
Розхожа ситуація: ПН/РК зупинили, пославшись в квитанції на п. 1.6 Критеріїв.
Зазвичай послідовність дій така:
— направляєте фіскалам усі необхідні документи і пояснення;
— робите спробу з’ясувати у місцевих (обласних/київських) фіскалів, за яким конкретно критерієм і з якої причини вони включили вас в число ризикових**;
** Такі спроби, як правило, успіхом не увінчуються, у кращому разі вам дадуть відповідь, що у них «наявна інформація» про вашу ризиковість, без зазначення джерела…
— подаєте позовну заяву до суду.
При отриманні відмови комісії ДФС в реєстрації ПН/РК раніше зверненню до суду зазвичай передувала спроба оскаржити рішення комісії в адміністративному порядку.
Але тепер, починаючи з 11 травня (дати внесення останніх змін до Порядку № 117***) приймати остаточні рішення по блокуваннях ПН/РК, здійснених на підставі Критеріїв, у тому числі згідно з горезвісним п. 1.6, повинна тільки центральна комісія ДФСУ! Причому незалежно від обсягу постачань (більше-менше 30 млн грн.). Тобто згідно з Порядком № 117 (пп. 23 і 24) документи спочатку повинна розглядати і рішення приймати (протягом 5 днів за днем отримання пояснень/документів) регіональна комісія (при обласній/київській податковій). Потім рішення йде до ДФСУ. Після чого комісія ДФСУ (протягом 7 днів за днем отримання пояснень, але не раніше отримання рішення місцевої комісії) виносить остаточну ухвалу про реєстрацію ПН/РК, зазвичай відмовну.
*** Порядок зупинки реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджений постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 117.
Крім того, нагадаємо, що з 11 травня (згідно з тими ж змінами до Порядку № 117) рішення центральної комісії ДФСУ вже не можна оскаржити в адміністративному порядку, а тільки в суді. Тобто тепер «розблокувальний» маршрут у разі блокування ПН/РК за Критеріями (у тому числі за п. 1.6) скоротився і примітивно виглядає так:
документи/пояснення → центральна комісія (відмова) → суд
На практиці, як правило, ніякі (навіть «найчистіші») документи не рятують і платникові доводиться згортати діяльність/переводити її на іншого платника ПДВ або/та крупно розплачуватися за розблокування часом і судовими витратами.
Поговоримо ж про судові перспективи.
Оскільки в ризикові за п. 1.6 Критеріїв платників, як і раніше, запихають обласні ДФС, то і в нових умовах з фіскалами доведеться розбиратися відразу на двох рівнях! ☹
Бо доки місцеві не позбавлять вас ризикового статусу, блокування ПН/РК триватимуть.
Тому ті, хто не здався, штудіюйте матчастину (у сенсі — судову практику) і відстоюйте у Феміди справедливість. А ми вам в цьому допоможемо.
Отже, ми вбачаємо два основні шляхи, якими можна піти при зверненні до суду після отримання відмови від якоїсь із комісій ДФС.
Блокування «без причин»
Дуже часто в квитанціях про блокування ПН/РК фискали просто роблять посилання на п. 1.6 Критеріїв із вказівкою про ризиковість платника. Як показує судова практика, суди регулярно визнають такі блокування незаконними, педалюючи при цьому той факт, що в квитанціях, а частенько і у відмовних рішеннях комісій, фіскали не вказують, за яким конкретно критерієм платник був зарахований ними до ризикових.
Зауважимо, що як в першій, так і в наступних згадуваних нами нижче справах предметом позову платника були вимоги про визнання протиправним рішення комісії обласного ГУ ДФС про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН і зобов'язання ДФС зареєструвати заблоковану ПН.
Як правило, рішення судів, що виносяться за цією схемою, досить схожі.
ВС, приймаючи рішення про відмову фіскалам в задоволенні їх касаційних скарг, підтримує суди першої та апеляційної інстанцій, що визнали рішення податківців про блокування ПН необґрунтованим, оскільки в квитанції, окрім згадки п. 1.6 Критеріїв,
не було вказано конкретного і чіткого критерію ризиковості платника, достатнього для зупинки реєстрації ПН в ЄРПН, в той час як чинне законодавство це від фіскалів вимагає
Так само суди роблять акцент на тому, що фіскали в квитанції не наводять конкретного переліку документів, які платникові запропоновано надати ДФС разом з поясненням.
Крім того, судді ВС наголошують: попри те, що в рішеннях комісій ДФС підставою для відмови в реєстрації ПН вказано ненадання платником розрахункових документів, обґрунтованість цієї підстави зазвичай не знаходить підтверджень в ході судових розглядів.
Адже прийняті комісіями рішення про відмову в реєстрації ПН/РК не містять конкретної інформації про причини і підстави для їх прийняття, а лише загальну фразу про те, що причиною відмови є ненадання копій первинних документів по постачаннях/придбаннях товарів/послуг, зберіганню і транспортуванню, вантаженню, розвантаженню продукції і т. д., і т. п. Але при цьому не вказується, які саме документи не надані і яких саме документів бракує для ухвалення рішення про реєстрацію ПН (див., наприклад, ухвали ВС від 14.03.2019 р. у справі № 813/2012/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/80508998, від 14.03.2019 р. у справі № 0840/3030/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/80509896, а також постанову ВС від 21.05.2019 р. у справі № 620/3556/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/81857391).
Цікаво виглядають такі факти: в ухвалі ВС від 15.03.2019 р. у справі № 1640/2496/18 (reyestr.court.gov.ua/Review/80509168) суд з аналогічних (згаданих вище) причин відмовляє ДФС в задоволенні касаційної скарги.
Схожі висновки знаходимо і в ухвалі ВС від 01.04.2019 р. у цій же справі № 1640/2496/18 (reyestr.court.gov.ua/Review/80894138). Тут інша колегія суддів відмовляє в касаційній скарзі у цій справі вже обласній податковій…
Тобто різні колегії суддів ВС розглянули по одній справі відразу дві касаційні скарги, мабуть, помилково подані, окрім ДФСУ, ще й місцевими фіскалами.
Але, що відрадно, і ті, і інші судді прийшли хоч і не зовсім ідентичними шляхами, але практично до однакових висновків і відмовили усім фіскалам…
Критерії незаконні
І хоча ми говоримо сьогодні в основному про блокування згідно з п. 1.6 Критеріїв, але відразу зазначимо, що наведені нижче приклади з судової практики універсальні. Тобто їх цілком можна використати і при судовій боротьбі з блокуваннями ПН/РК за Критеріями ризиковості здійснення операцій (затверджені тим же листом ДФСУ від 05.11.2018 р.).
Отже, є ціла низка судових рішень, в яких в цілях відстоювання незаконно порушених прав платників ПДВ, чиї ПН/РК були заблоковані, аргументацію вибудовують на незаконності Критеріїв ризиковості, оскільки вони були затверджені листом ДФСУ, а не нормативним актом. І, що радує: тут суди стали активно використовувати правило судового прецеденту в рішеннях, що приймалися у таких справах.
До певної міри знаковою тут є постанова ВС від 02.04.2019 р. № К/9901/4668/19 у справі № 822/1878/18 (reyestr.court.gov.ua/Review/80894116).
У рамках цієї справи судами попередніх інстанцій була встановлена безпідставність зупинки реєстрації ПН (як передумови ухвалення відмовного рішення комісії, законність якого оспорювалася), оскільки в квитанції № 1 вказано критерії ризиковості, визначені тільки листом ДФСУ від 21.03.2018 р. № 959/99-99-07-18.
ВС, розглядаючи у цій справі касаційну скаргу фіскалів, зокрема, відмітив, що акти, якими затверджуються критерії ризиковості, мають на меті встановити норми права, що зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян, а тому
критерії ризиковості підлягають обов’язковій реєстрації в порядку, визначеному чинним законодавством
Враховуючи суперечність такого нормативного регулювання, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (п.п. 4.1.4 ПКУ), а також вимоги принципів правової визначеності і передбачуваності, ВС погодився з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність зупинки реєстрації ПН і протиправність рішення комісії про відмову в реєстрації ПН.
Зауважимо, що такий шлях вирішення блокувальних проблем уявляється нам ґрунтовнішим, ніж перший, оскільки він ставить під сумнів саму законність застосування фіскалами Критеріїв ризиковості, затверджених таким волюнтаристським способом.
До того ж за цим послідувала ще ціла низка аналогічних рішень ВС, в яких колегії суддів прямо посилалися на постанову ВС від 02.04.2019 р., фактично використовуючи її висновки як судовий прецедент (див. ухвали ВС: від 17.05.2019 р. у справі № 810/2945/18 (reyestr.court.gov.ua/Review/81795878), від 24.05.2019 р. у справі № 810/3879/18 (reyestr.court.gov.ua/Review/81952044), від 28.05.2019 р. у справі № 824/622/18-а (reyestr.court.gov.ua/Review/82019844).
І хоча в цих судових рішеннях йшлося про Критерії ризиковості платників і операцій, затверджені листом ДФСУ від 21.03.2018 р., а діючі зараз Критерії ризиковості затверджені листом ДФСУ від 05.11.2018 р., це ніяк не повинно вплинути на прийняття судами рішень у подібних справах. Враховуючи «довгограючість» проходжень по судових гілках, подібні справи, де фігурують вже Критерії ризиковості від 05.11.2018 р., дійдуть до ВС хіба що до кінця літа…
Загалом вважаємо, що перспективи у разі обрання такого шляху при встряванні в судові тяжби з фіскалами дуже і дуже непогані… При цьому в позовній заяві бажано вимагати від суду визнати недійсним рішення комісії ДФС і факт самого блокування ПН/РК саме на цій підставі (через незаконність Критеріїв ризиковості, що застосовуються фіскалами). І не зайвим буде при цьому згадати в заяві «прецедентну» постанову ВС від 02.04.2019 р.
Крім того, нагадаємо, що Окружний адмінсуд м. Києва зобов’язав ДФСУ відкликати лист від 05.11.2018 р., яким затверджені діючі Критерії ризиковості… для блокування ПН/РК (див. його рішення від 26.04.2019 р. у справі № 640/1240/19 // reyestr.court.gov.ua/Review/81476559)!
Бажаємо, щоб справедливість швидше восторжествувала та усі ваші ПН/РК швидше зареєстрували.
Крім того, пам’ятайте, що при попаданні в ризикові платники (у тому числі під п. 1.6 Критеріїв) Таблиця платника від блокування зазвичай не рятує, але все-таки намагайтеся її будь-якими способами через фіскалів пропхнути, принаймні, від Критеріїв ризиковості здійснення операцій вона вас застрахує.
Відзначимо також, що в п. 1.6 Критеріїв є критерій «молодого платника»: коли до моменту подачі ПН/РК в ЄРПН не минуло трьох місяців з дати реєстрації особи платником ПДВ. Пам'ятайте про це, якщо ви, потрапивши під п. 1.6, зареєстрували нового платника ПДВ...
