висновок документа
Дохід фізособи-покупця у вигляді знижки з вартості придбаних у ТОВ корпоративних прав (частки в статутному капіталі) включається до оподатковуваного доходу такої фізособи як інші доходи й оподатковується ПДФО і ВЗ на загальних підставах
Для того щоб розібратися, чи мають рацію податківці, давайте змалюємо ситуацію: хто, що, кому продає та за якою ціною. ТОВ вирішує продати корпоративні права, що належать йому (частку в статутному капіталі). Покупцем є фізична особа. При цьому з листа можна дійти висновку про те, що такий продаж здійснюється за заниженою, на погляд податківців, ціною (судячи з усього, нижче номінальної вартості частки учасника). У такому продажу податківці побачили:
1) продаж зі знижкою;
2) оподатковуваний дохід у фізособи-покупця, який дорівнює сумі знижки.
Цей дохід, на думку ДФСУ, слід податковому агентові-продавцеві оподаткувати ПДФО як інший оподатковуваний дохід (ознака доходу у формі № 1ДФ — «127») на підставі п.п. 164.2.20 ПКУ й утримати з нього ВЗ.
І тут хочемо звернути увагу на такі два цікаві моменти.
Перший момент. У листі, що розглядається, ДФСУ визначає такий дохід фізособи-покупця, як знижку, але при цьому не застосовує «профільний» п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ, який вважає доходом у вигляді додаткового блага суми індивідуальної знижки звичайної ціни. Натомість фіскали говорять про знижку як про інший оподатковуваний дохід (п.п. 164.2.20 ПКУ). Чому? Цілком імовірно, що це зроблено для уніфікації податкових консультацій щодо цієї ситуації.
Річ у тому, що зазвичай продаж корпоративних прав відбувається між фізособами. І якщо одна фізособа продає іншій фізособі частку в статутному капіталі за ціною нижче придбання, то підтягнути сюди додатковоблагівський п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ податківці не зможуть. Адже згідно з п.п. 14.1.47 ПКУ додаткові блага — це дохід від податкового агента. А звичайна фізособа, яка виплачує дохід, не є податковим агентом для іншої фізособи — одержувача доходу. Вирішити цю проблему й допомагає податківцям «гумовий» п.п. 164.2.20 ПКУ.
Другий момент. Навіть якщо погодитися з доходом, у фізособи-покупця постає питання з визначенням його суми. Виплата доходу здійснюється в негрошовій формі. Отже, базою оподаткування буде сума доходу, розрахована за звичайними цінами, помножена на «натуральний» коефіцієнт (див. п. 164.5 ПКУ). Підпункт 14.1.71 ПКУ нам наказує вважати звичайною ціною — ціну, визначену сторонами договору, якщо інше не встановлене ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Але якщо ТОВ продає корпоративні права (частку в статутному капіталі), яка ціна вважатиметься ринковою? Визначити її дуже складно. Тут цілком доречна формула: звичайна ціна — це договірна ціна, і якщо не доведено зворотне, вважається, що звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. А отже, про жодну знижку тут не може бути й мови. Немає знижки, немає доходу, немає ПДФО і ВЗ.
Що ж можна порадити підприємству-продавцеві, що опинився в такій ситуації?
Якщо ви впевнені у своїй правоті (тобто в тому, що продаж здійснювався за ринковою ціною), то найбезпечніший спосіб уникнути проблеми — це скористатися послугами незалежного оцінювача, який би оцінив ринкову вартість корпоративних прав. Тоді всі питання зі звичайною ціною відпали б самі собою.
