Операції з бюджетниками: контроль

Адамович Наталія, податковий експерт
Податки & бухоблік Червень, 2019/№ 48
В обраному У обране
Друк
Далі розглянемо питання, що хвилює мало не всіх платників, які поставляють бюджетникам товари, роботи, послуги і одержують оплату бюджетними грошима (з рахунків Держказначейства). А саме з'ясуємо, чи може і за яких обставин їх турбувати Держаудитслужба.

Постачання бюджетникові: що може Держаудитслужба?

У суб’єктів господарювання, що поставляють бюджетникам товари, роботи, послуги і одержують плату за них бюджетними грошима (з рахунків Держбюджету), часто виникає запитання: чи може їх перевіряти Держаудитслужба?

Таке запитання виникає неспроста, адже використання бюджетних коштів підлягає контролю. І уповноваженим на такий контроль органом якраз є Держаудитслужба, яка відповідно до ст. 2 Закону № 29391, п. 2 Положення № 432 реалізує контроль шляхом проведення:

1 Закон України «Про основні принципи здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.93 р. № 2939-XII.

2 Положення про державну аудиторську службу України, затверджене постановою КМУ від 03.02.2016 р. № 43.

а) державного фінансового аудиту;

б) перевірок і моніторингу державних закупівель;

в) інспекції.

При цьому якщо заглянути в ст. 2 Закону № 2939, то до числа суб’єктів, підконтрольних Держаудитслужбі, окрім органів виконавчої влади, бюджетних установ, держпідприємств, зараховані у тому числі й

суб’єкти господарської діяльності недержавної форми власності, що отримують (які отримували в період, що перевірявся) кошти з бюджетів усіх рівнів

І на перший погляд складається враження, що раз звичайний суб’єкт господарювання має справу з бюджетними грошима, тобто за договорами з бюджетником отримує за товари, послуги оплату грошима з бюджетних рахунків (з рахунків Держказначейства), отже, він напевно підконтрольний Держаудитслужбі! І остання має право його інспектувати, перевіряти і навіть моніторити.

Проте це зовсім не так! Виходячи з аналізу ст. 2 Закону № 2939 і БКУ, Держаудитслужба уповноважена на проведення фінконтролю тільки органів виконавчої влади, бюджетних установ, держпідприємств, а також підприємств, що саме фінансуються з держбюджету, тобто, власне, розпорядників бюджетних коштів без статусу державної установи, суб’єктів господарювання — отримувачів бюджетних коштів, що беруть участь у виконанні бюджетних програм (державних і місцевих).

Адже згідно з ч. 1 ст. 2 БКУ одержувач бюджетних коштів — це суб’єкт господарювання, громадська або інша організація, що не має статусу бюджетної установи, яка уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, і отримує на її виконання кошти бюджету.

При цьому в п. 4.7 Порядку № 9383 і п. 2.1 Порядку № 14074 чітко прописано, що виконавці робіт, які відповідно до укладених договорів виконують для бюджетної установи роботи (надають послуги, поставляють товар), не включаються до єдиної мережі розпорядників і одержувачів коштів держбюджету.

3 Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затверджений наказом Мінфіну від 23.08.2012 р. № 938.

4 Порядок казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затверджений наказом Мінфіну від 24.12.2012 р. № 1407.

Тому постачальники товарів, виконавці робіт і послуг за договорами з бюджетниками, (!) у тому числі й за результатами процедур закупівлі, не відносяться до одержувачів бюджетних коштів.

На це свого часу звертала увагу ДКСУ в листі від 25.09.2015 р. № 14-08/868-23932.

Тож

суб’єкти господарювання, які одержують оплату бюджетними грошима за договорами з бюджетниками на постачання товарів (робіт, послуг), не є підконтрольними Держаудитслужбі

А враховуючи усе ті ж норми ст. 2 Закону № 2939, непідконтрольних суб’єктів господарювання Держаудитслужба має право перевіряти тільки на підставі судового рішення у рамках кримінального провадження. І не більше того!

Єдине, згідно з пп. 11 і 12 ст. 10 Закону № 2939 органи Держаудитслужби у непідконтрольних підприємств усіх форм власності і фізосіб-підприємців можуть:

1) вимагати інформацію, документи і матеріали (необхідні для виконання покладених на них завдань);

2) проводити зустрічні звірки з метою документального і фактичного підтвердження виду, обсягу, якості операції і розрахунків для з’ясування їх реальності і повноти відображення в обліку саме у підконтрольної установи (зокрема, вашого контрагента — бюджетного підприємства).

Зустрічна звірка — не перевірка

Зустрічна звірка, що проводиться органами Держаудитслужби, не є контрольним заходом (ст. 11 Закону № 2939). Звірку проводять тільки у разі потреби і на підставі направлення, виписаного керівником органу Держаудитслужби.

Зустрічна звірка не є заходом Держаудитконтролю

Окрім того, звірка обмежена тим, що прямо зазначено в п. 12 ст. 10 Закону № 2939: перевіркою документального і фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з’ясування їх реальності і повноти відображення в обліку підконтрольної установи. І крапка!

Інспектор, що прибув для проведення зустрічної звірки, має право вимагати тільки ті документи, яке мають прямий стосунок до конкретної операції з підконтрольним контрагентом — бюджетником (договори з додатковими угодами на постачання товарів/надання послуг за період, що звіряється; оборотно-сальдові відомості, виписки з банку за період, що звіряється; накладні на відвантажений товар/акти прийому-передачі наданих послуг, виконаних робіт за період, що звіряється). Отримавши документи, інспектор зіставляє інформацію, подану бюджетником і вами, та з’ясовує, чи немає розбіжностей з обліком бюджетника.

Тож реагувати на дії (запити, вимоги) Держаудитслужби звичайні суб’єкти господарювання повинні тільки в тих випадках, коли вони мали відносини з підконтрольним бюджетником. Причому виключно у межах операцій, проведених із ним, та в строки, зазначені в направленні на проведення зустрічної звірки (див. рішення Київського окружного адмінсуду від 10.09.2018 р. у справі № 810/3286/18).

Будьте напоготові! При звірянні інспектор може вимагати набагато більший перелік документів. Наприклад, звіт про те, куди були витрачені гроші, що надійшли з бюджету; скільки людей працює на вашому підприємстві; яка у вас матеріально-технічна база і т. д. Ви маєте повне право, пославшись на п. 12 ст. 10 Закону № 2939, не надавати такі документи. Адже вони не підтверджують вид, обсяг операцій і розрахунків. До того ж у підконтрольного бюджетника таких документів немає і звіряти затребувані у вас документи інспекторові буде ні з чим.

Крім того, держаудитінспектор, який проводить у вас зустрічну звірку, не має усіх інших прав, установлених у ст. 10 Закону № 2939, щодо підконтрольних установ (див. постанову Великої Палати ВС від 03.04.2019 р. у справі № 804/13208/15). Тому Держаудитслужба не має права, зважаючи на вашу непідконтрольність:

— вимагати у вас проведення інвентаризації ОЗ, ТМЦ, коштів і розрахунків, а при відмові — примушувати до її проведення судовим рішенням, а до його прийняття опечатувати каси, склади і архіви на 24 години згідно з Порядком, затвердженим постановою КМУ від 26.07.2006 р. № 1028;

— вилучати у вас копії первинних документів, що свідчать про порушення;

— отримувати від ваших контрагентів-субпідрядників довідки і копії документів про взаєморозрахунки;

— ініціювати у вас визнання договорів недійсними з вилученням в судовому порядку до бюджету коштів за ними або звертатися до суду з позовом до вас про стягнення грошових коштів у зв’язку із завищенням вартості товарів, робіт, послуг, поставлених бюджетній установі;

— накладати на ваших посадових осіб адмінштрафи (згідно зі ст. 2341 КУпАП розглядати справи і карати мають право тільки уповноважені посадові особи Держаудитслужби і лише за порушення, перераховані в ст. 1642 цього Кодексу).

Ще раз повторимо, на усе це Держаудитслужба відносно вас, як звичайного суб’єкта господарювання, який співпрацює з бюджетником, може зазіхати тільки після того, як отримає рішення суду на перевірку, і то у рамках кримінального провадження.

Учасники закупівель поза моніторингом/перевірками

Що стосується держзакупівель, які проводяться через систему «ProZorro», то суб’єкти господарювання — учасники під перевірки і моніторинг Держаудитслужби не потрапляють. Підконтрольними є лише замовники-бюджетники, що здійснюють закупівлі.

Згідно зі ст. 5 Закону № 2939 контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі в порядку, встановленому Законом № 922, проведення перевірки закупівель, а також під час держфінаудиту та інспектування.

При цьому органи Держаудиту моніторять і перевіряють на предмет виконання Закону № 922 виключно замовників, визначених у п. 9 ст. 1 Закону № 922 (ст. 5 Закону № 2939). Це:

1) органи державної влади, місцевого самоврядування і соціального страхування;

2) підприємства, установи, організації та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо діяльність не проводиться на промисловій або комерційній основі;

3) підприємства-монополісти — юридичні особи або суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, з переліку п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону № 922 за умови відповідності певним ознакам.

Та і підзаконна нормативка згадує тільки замовників (п. 1 розд. ІІ Порядку № 865, п. 2 Порядку № 6316).

5 Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затверджений наказом Держаудитслужби від 23.04.2018 р. № 86.

6 Порядок проведення перевірок закупівель Держаудитслужбою, її міжрегіональними територіальними органами, затверджений постановою КМУ від 01.08.2013 р. № 631.

Моніторинг здійснюється за місцезнаходженням Держаудитслужби, як правило, на підставі скарги про порушення процедури закупівлі, що надійшла. Результати моніторингу Держаудитслужба оформляє висновком (за формою, затвердженою наказом Держаудитслужби від 23.04.2018 р. № 86). Саме замовник повинен усунути виявлені порушення.

Якщо замовник не реагує на висновок, йому загрожує перевірка, яка проводиться вже за Порядком631, за його місцезнаходженням або за місцем розташування об’єкта права власності.

Учасники (n. 35 ч. 1 ст. 1 Закону № 922): фізичні особи, у тому числі фізичні особи — підприємці, юридичні особи (резиденти або нерезиденти), що беруть участь у процедурах закупівлі, під моніторинг і перевірки не потрапляють.

висновки

  • Якщо високодохідник відмовиться від участі в торгах, його чекає штрафна різниця на суму втрачених гарантійних платежів.
  • Закупівлі у бюджетників і подарунки бюджетникам можуть обійтися без різниць, якщо ви підтвердите статус особливого контрагента.
  • Учасники торгів і переможці, які одержують плату за товари, роботи, послуги бюджетними грошима, Держаудитслужбі не підконтрольні. Держаудитслужба може їх потурбувати тільки у рамках зустрічної звірки.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд