ЗЕД: непіднаглядні роботи/послуги

¹ Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 40, с. 5.

Із 7 лютого граничний строк ЗЕД-розрахунків за експортом-імпортом хоч і продовжено до 365 днів, але під банківський нагляд потрапили не лише імпорт, але й експорт будь-яких видів послуг/робіт і немайнових прав. Ми попереджали вас про це і вказували, що своїми діями НБУ конфліктував із Законом № 1724²(детальніше про це — у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 21, с. 3).

² Закон України від 03.11.2016 р. № 1724-VIII.

На щастя, банкіри схаменулися і виправили свою помилку: маємо на увазі постанову № 67³.

³ Постанова Правління НБУ від 14.05.2019 р. № 67.

Із 16 травня (дати набуття чинності постановою № 67) граничні строки розрахунків і банківський нагляд перестали поширюватися на послуги і роботи, права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, які експортуються.Тобто банкіри прибрали з-під свого контролю не лише експорт послуг, але й робіт⁴, чого раніше не було!

⁴ Про відмінність робіт і послуг та про укладення ЗЕД-контрактів читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 104, с. 3.

Під наглядом, щоправда, так само залишаються транспортні і страхові послуги та/або роботи.

Перехідні нюанси

Тут доречна аналогія з висновками листа НБУ від 07.02.2017 р. № 40-0005/9793, в якому роз’яснювалася подібна ситуація (що стосується тодішнього виведення Законом № 1724 з-під валютного контролю послуг). На підставі ст. 58 Конституції НБУ робив висновок, що пом’якшуючі норми можуть мати зворотну силу. Тому постанова № 67 повинна застосовуватися і до операцій, що почалися до дати набуття нею чинності. Тобто

за якими ще не був проведений розрахунок (виняток — лише щодо транспортних та страхових).

Причому як ті, за якими ще не сплив граничний строк розрахунків, так і ті, за якими цей строк уже сплив. Останнє (тобто коли сплив строк розрахунків) може стосуватися тільки експорту робіт і контрольованих до 7 лютого (за старим валютним законодавством) видів немайнових прав.

Проте за вже простроченими (за якими спливло 365 днів з дати постачання) контрактами на експорт робіт і немайнових правах, що підпадали під контроль, лічильник пені, на нашу думку, повинен зупинитися на даті 16 травня, а не 7 лютого або ще колись… Але при цьому пам’ятайте, що з 07.02.2019 р. на підставі ч. 7 ст. 11 Закону про валюту скасований валютний нагляд за експортно-імпортними операціями, суми яких не перевищують мінімального розміру операції, яка підлягає фінмоніторингу, — еквівалент 150 тис. грн. А згідно з п. 9 Інструкції № 7⁵ банк завершує валютний нагляд за граничними строками проведення розрахунків, зокрема, коли сума незавершених розрахунків за експорт, імпорт товарів не перевищує такої суми (еквівалент 150 тис. грн.).

⁵ Затверджена постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 7.

Що стосується послуг, то тут у когось може виникнути запитання, чи можна нараховувати пеню за тими контрактами, за якими строк сплив у проміжку між 7 лютого і 16 травня? На нашу думку (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 21, с. 7), спираючись на аналогію з листом НБУ від 07.12.2009 р. № 28-311/4492-22644, експортні послуги, надані до 07.02.2019 р. (коли граничні строки розрахунків за ними не контролювалися), взагалі не повинні були з 7 лютого потрапити під нагляд. Втім, спори з фіскалами, які забажають нараховувати пеню і за такими контрактами, не виключаються. Захищайтеся цим стареньким листом і Законом № 1724 (за компанію можна залучити сюди і лист НБУ від 07.02.2017 р. № 40-0005/9793).

Як відрізнити роботи-послуги від інших «товарів»

Ця проблема має важливе значення для цілей валютного нагляду. Тобто щоб точно знати, чи підпадають розрахунки за конкретним експортним контрактом під банківський нагляд, необхідно відрізняти роботи і послуги від товарів, а також немайнові права від інших товарів.

Для цілей валютного нагляду і ЗЕД орієнтир у першу чергу — на термінологію Закону про ЗЕД⁶ — адже в ч. 2 ст. 1 Закону про валюту зазначено, що термін «товар» вживається в значенні, визначеному Законом про ЗЕД.

⁶ Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-XII.

Але в ст. 2 Закону про ЗЕД термін «товар» визначений як будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (платної передачі).

А присвячена граничним строкам розрахунків у ЗЕД ст. 13 Закону про валюту говорить тільки про експорт/імпорт товарів. Із п. 6 спеціальної «ЗЕД-пеневої» Інструкції № 7, що говорить про банківський нагляд за експортними операціями, теж випливає, що під товарами розуміються також і роботи, і послуги, і немайнові права.

Проте та ж Інструкція № 7 у низці норм виділяє роботи і послуги, як їх виділяє для цілей банківського нагляду і постанова № 67. Тому під валютний нагляд з 16 травня повинен потрапляти тільки експорт власне товарів, «за вирахуванням» робіт, послуг і немайнових прав!

І тут на передній план виходять проблеми з «ідентифікацією» для наглядово-фіскальних цілей робіт, послуг і немайнових прав, що експортуються, саме як таких, а не як інших (піднаглядних) «товарів», і спори з перевіряючими із цього приводу повністю не виключаються.

Як же підстрахуватися суб’єктам ЗЕД?

На нашу думку, для цих цілей важливо правильно прописувати предмет експортного контракту і ретельно оформляти усі інші (у тому числі первинні) документи, пов’язані з таким контрактом.

Зазначимо, що такі експортні операції, як правило, не проходять митницю, але якби проходили, то орієнтир напевно б робився на те, що прописано в митній декларації.

На наш погляд, за відсутності митного контролю у суб’єктів ЗЕД більше можливостей, щоб представити експортну операцію саме такою, яка буде їм вигіднішою.

І в першу чергу — Державний класифікатор продукції та послуг ДК-016:2010 (якщо йдеться про послуги або роботи) чи інші.

Причому неважливо, законодавством якої країни регулюється контракт, зазначення (нехай навіть довідково) відповідного коду конкретних робіт, послуг або немайнових прав з українського класифікатора в контракті, акті про виконання, інвойсі, інших документах (і особливо в податкових накладних! ☺) може дуже допомогти експортерові. Тобто наявність у цих документах конкретного коду робіт, послуг, немайнових прав, що є предметом контракту, вже буде серйозним аргументом при виникненні спорів з фіскалами (чи банкірами).

Крім того, зазначимо, що договір постачання товару/продукції у низці випадків можна оформити як договір на виконання робіт з виготовлення такого товару/продукції (договір підряду), особливо коли йдеться про якісь спецзамовлення/індивідуальне виконання і партії продукції. І тоді предметом експортного контракту стануть непіднаглядні роботи, які актуватимуться з нерезидентом, а вивозитися через митницю буде вже кінцевий результат цих робіт. Не упевнені, що такі контракти будуть безпроблемними при перевірках валютного законодавства, до того ж тут може додатися і податкова проблема з ПДВ, якщо місцем постачання робіт згідно зі ст. 186 ПКУ буде визначена Україна. Загалом, подивимося, як тут складеться практика…

Ще відмітимо, що у світлі таких змін строки розрахунків за послуги з переробки давальницької сировини нерезидента теж тепер не повинні підпадати під банківський нагляд і під 365-денне обмеження.