Строки розрахунків за експорт-імпорт: новий нагляд

У частині нагляду за розрахунками за експортними й імпортними операціями із 7 лютого цього року (дати набрання чинності Законом про валюту і низкою виданих «під» цей Закон нормативів) теж відбулися дуже суттєві зміни.

Питання нагляду за дотриманням строків розрахунків за експортними й імпортними операціями тепер регулюються переважно Інструкцією № 7 (що замінила аналогічну «древню» Інструкцію № 136).

Але перш ніж перейти до її змісту, спочатку нагадаємо, що Закон про валюту в п. 2 ч. 1 ст. 12 дозволяє НБУ встановлювати граничний строк розрахунків за операціями експорту й імпорту товарів*, а самим Законом цей строк узагалі не обмежений.

* Про те, що поняття «товар» — дуже широке і включає роботи, послуги, а також немайнові права, — див. нижче.

НБУ скористався цим дозволом і

А тепер перейдемо до детального вивчення норм Інструкції № 7.

Потрапляння операції під нагляд і початок «відліку»

Тут основні моменти залишилися колишніми. Банк згідно з Інструкцією № 7 здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:

— експортною операцією — якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт/послуг, експорту немайнових прав розрахунки не завершено (у тому числі, частково) (1) або у банку немає інформації про завершення розрахунків (2);

— операцією з імпорту товарів — якщо на дату оплати резидентом товару не здійснено імпортне постачання з оформленням типів МД, зазначених у п.п. 3 п. 9 Інструкції № 7 (з відображенням у реєстрі МД) (1), інших документів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 9 (2), або у банку немає інформації про імпортне постачання (3);

— операцією з імпорту без ввезення продукції на територію України — якщо на дату оплати нерезиденту така операція не була завершена (1) або у банку немає інформації про її завершення (2).

Приємний момент. З 07.02.2019 р. на підставі ч. 7 ст. 11 Закону про валюту скасовано валютний нагляд за експортно-імпортними операціями, суми яких не перевищують мінімального розміру фіноперації, що підлягає фінмоніторингу, — еквівалента 150 тис. грн.** Але це не стосується випадків з дробленням експорту товарів або дробленням валютних операцій (див. про таке дроблення на с. 12 цього номера).

** Для цих цілей перерахунок валюти контракту в гривні повинен здійснюватися за курсом НБУ на дату здійснення операції експорту або імпорту (див. п. 22 Положення № 5).

Тут відразу уточнимо, що термін «товар» всеосяжний, оскільки він уживається в Законі про валюту й Інструкції № 7 у значенні зі ст. 1 Закону про ЗЕД:

* Далі права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі) для зручності іменуємо коротко — «немайнові права».

Операції потрапляють під нагляд, а точніше — відлік граничного 365-денного строку розрахунків «стартує» починаючи з дати (ч. 2 і 3 ст. 13 Закону про валюту, п. 6 Інструкції № 7):

1) оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується, підлягає митному оформленню, або — підписання акта чи іншого документа, що засвідчує постачання нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар не підлягає митному оформленню) — для операцій з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитиву — дати здійснення банком платежу на користь нерезидента (дати списання коштів з рахунку банку) — для операцій з імпорту товарів (Якщо оплата «нерезу» здійснюється за рахунок кредитних коштів банку без попереднього зарахування їх на рахунок резидента, то датою платежу є дата перерахування банком коштів).

У свою чергу,

** Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону про валюту і п. 4 Інструкції № 7 перевищення граничних строків розрахунків дозволяється на підставі Висновку Мінекономрозвитку.

(Див. про це у п.п. 4 п. 3 Інструкції № 7)

Звертаємо увагу, що раніше «лічильник вмикався» починаючи з дня, що йде за подією, а от зараз (див. вище) він згідно із Законом про валюту розпочинається відразу з дати події, тобто депутати один день у нас відібрали... ☹

Банк здійснює валютний нагляд з експорту товарів — за кожним фактом постачання товару, а з імпорту товарів — окремо за кожним фактом здійснення платежу, якщо договір передбачає постачання товару/здійснення платежу в декілька етапів. До речі, це застереження нам не зовсім зрозуміле — навіть якщо договір цих етапів не передбачає, все одно, думаємо, нагляд вестиметься за кожним фактом.

Банк, через який проводилася оплата імпорту без ввезення продукції на територію України, здійснює нагляд за операцією з експорту цієї продукції, яка перепродається нерезиденту.

Банк не здійснює нагляд за операцією експорту резидентом продукції без вивезення її з України.

Для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків з експорту й імпорту товарів систему заходів банк визначає самостійно.

Розділ IV Інструкції № 7 передбачає надання банку документації, у тому числі в електронній формі. Там зазначено, що копії документів в електронній формі створюються шляхом сканування з оригіналу документа на паперовому носії інформації та засвідчуються кваліфікованим електронним підписом резидента (для юросіб — підписом уповноваженої особи) відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 р. № 2155-VIII (ср. ).

Завершення банком нагляду

Згідно з п. 9 Інструкції № 7 банк завершує валютний нагляд за граничними строками проведення розрахунків у таких випадках:

1) якщо сума незавершених розрахунків за експорт, імпорт товарів не перевищує так званої незначної суми — 150 тис. грн. Сума незавершених розрахунків для цих цілей визначається за офіційним курсом НБУ на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата постачання товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог).

Це — нововведення, що випливає зі згаданої нами вище ч. 7 ст. 11 Закону про валюту. Такого при старій системі валютного контролю не було. За сукупністю цих норм і п. 22 Положення № 5,

Про незавершення нагляду в разі дроблення операцій експорту товарів або дроблення валютних операцій прямо зазначено в останньому абзаці п. 9 Інструкції № 7.

Детальніше про незначну суму і дроблення операцій читайте на с. 12 цього номера;

2) при експорті товару — після зарахування на поточний рахунок резидента у банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар*. Сюди включають кошти, перераховані резидентом з власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо:

* Зазначимо, що зняття з контролю, схоже, здійснюватиметься (як і раніше — див. лист НБУ від 16.09.2015 р. № 22-01013/66333) тільки при надходженні коштів на поточний рахунок експортера — тобто та частина коштів, яка підлягає обов’язковому продажу, знімається з контролю з відставанням у декілька днів.

— розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та

— резидент надав документи іноземного банку, що підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар.

Останнє — у новинку. Тобто цілком допустимо експортерові отримувати гроші на свій рахунок, відкритий за кордоном (далі — «закордонрахунок»), а вже потім (трохи з ними «там» погравшись), наприклад, на 360-й день** надіслати їх в Україну... Мабуть, документами, що підтверджують зарахування коштів на «закордонрахунок», мають бути офіційно засвідчені виписки іноземного банку (можливо, і в електронному вигляді — якщо вони відповідають укрзаконодавству про електронні документи);

** Щоб до 365-го дня і частина від обов’язкового продажу встигла у строк потрапити на поточний рахунок.

3) при імпорті продукції, що ввозиться в Україну, — після отримання інформації з реєстру МД про здійснення імпортного постачання з оформленням МД (типів ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», ІМ-72 «Безмитна торгівля», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування»), або після пред’явлення документа, який використовується для митного оформлення продукції (якщо за укрзаконодавством МД не оформлюється);

4) при імпорті робіт, послуг, немайнових прав — після пред’явлення резидентом акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передачу немайнових прав;

5) при імпорті продукції без ввезення її в Україну — після зарахування грошей від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезидентові продукції за межами України (включаючи кошти, переказані резидентом із закордонрахунку, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через закордонрахунок і резидентом подані документи іноземного банку, що підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) (1) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, які застосовуються в міжнародній практиці і можуть вважатися договором (2);

6) у разі заміни кредитора в зобов’язанні за операцією експорту товарів — після зарахування на поточний рахунок резидента — нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом — первісним кредитором товар, і за наявності документів про заміну кредитора в зобов’язанні за операцією з експорту товарів. Зазначимо, що раніше така підстава для завершення валютного контролю (в Інструкції № 136) була відсутня. Після заміни кредитора не зовсім зрозумілий момент, хто понесе відповідальність за порушення строку розрахунків — судячи з усього, це ляже вже на нового кредитора...

Специфічні випадки

Крім того, в п. 10 Інструкції № 7 перелічені всілякі специфічні випадки зняття операцій з нагляду. Згадаємо пару найцікавіших з них.

Заміна умов бартерного контракту на імпорт з грошовою оплатою — для зняття потрібні належно засвідчені сповіщення митниці (1) та копія ввізної МД (2).

Взаємозаліки. Тут потрібні документи про припинення зобов’язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог, але тільки якщо виконується сукупність таких умов:

— вимоги випливають зі взаємних зобов’язань між резидентом і нерезидентом, що є контрагентами за цими операціями;

— вимоги однорідні і строк виконання за ними настав, або не встановлений, або — на вимогу;

— між сторонами не було спору про характер зобов’язання, його зміст, умови виконання.

Проте поки НБУ встановлений обов’язковий продаж частини інвалютних надходжень, банк не має права зняти з нагляду на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням*:

* Ці обмеження не стосуються зарахування однорідних вимог за операціями операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіка).

— в інвалютах 1 групи Класифікатора** та російських рублях (незалежно від суми операції);

** Класифікатор іноземних валют та банківських металів, затверджений постановою Правління НБУ від 04.02.98 р. № 34.

— в інших валютах (якщо загальна сума зобов’язань, що зараховуються в рамках одного договору з експорту товарів, перевищує в еквіваленті 500000 євро за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на дату зарахування).

*** Ну а спеціально для цілей зарахування передбачити (чи перезатвердити) в контракті валюту не 1-ї групи (і не росрубль), а валюту «2-го ґатунку», у низці випадків може бути і недоречно, і небезпечно...

Зменшення «контрактної» суми

Зменшення суми оплати за експорт товарів або вартості товарів, що імпортуються, п. 12 Інструкції № 7 передбачає, якщо протягом виконання зобов’язань за договором:

1) відбувається перегляд ціни товарів у зв’язку з невідповідністю їх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору — на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів (тільки на підставі рішення Міжнародного арбітражу або іншого уповноваженого органу);

2) відбувається перегляд ціни товарів унаслідок дій форс-мажору, що призвів до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару — на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів (повинно бути підтверджено ТПП або іншим уповноваженим органом (експертною організацією));

3) товари знищені, конфісковані, зіпсовані, вкрадені, загублені — на суму їх вартості, якщо право власності на товар відповідно до умов договору належить резидентові (повинно бути підтверджено уповноваженими органами країни, на території якої відбулися такі події);

4) відбувається повне або часткове повернення експортного товару (на суму вартості такого товару згідно з оформленою МД та інформацією в Реєстрі МД);

5) відбувається повернення (повне або часткове) сплачених імпортерам грошей — на суму повернення;

6) відбувається оподаткування виконаних резидентами для нерезидентів робіт (наданих послуг) за межами України — на суму сплачених податків (повинно бути підтверджено поясненнями (інформацією, документами). Банк для цього має право також вимагати в резидента підтвердження податкового органу країни нерезидента щодо сплати такої суми податків;

7) відбувається оплата нерезидентом готівковою інвалютою відрядженій фізособі резидента-експортера експлуатаційних витрат, пов’язаних з обслуговуванням транспортного засобу, що належить резидентові (орендованого, зафрахтованого ним) і використовується за кордоном з метою виконання зобов’язань останнього за експортним договором — на суму використаних коштів (отримання від нерезидента готівкової інвалюти та її використання на ці цілі має бути підтверджене документами);

8) відбувається зміна умов експортного договору на бартер (заміна оплати на постачання нерезидентом товару) (повинно бути підтверджено копією документа, яким унесено зміни до експортного контракту). Але при цьому пам’ятайте:

* Згідно з ч. 1 ст. 2 і ст. 3 Закону України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 23.12.98 р. № 351-XIV. Тому зараз, скоріше, є сенс бартер заміняти на експорт і шукати гроші...

«Перехідні» ситуації

Згідно з пп. 2 і 3 постанови № 7 новий граничний строк у 365 днів поширюється на незавершені операції резидента з експорту й імпорту товарів («дореволюційні» заборгованості), за якими до 07.02.2019 р. не порушений (не сплив) 180-денний строк розрахунків (або строк, продовжений Мінекономрозвитку).

Тобто тим ЗЕД-суб’єктам, у яких по 6 лютого (включно) лічильник ще «цокав» — пощастило, бо тепер у них цей строк автоматично продовжився до 365 днів...

Крім того, оскільки банківський нагляд тепер має «нижню межу» у вигляді так званої незначної суми 150000 грн. (див. про це вище), то, судячи з усього, перехідні заборгованості, які менше цієї суми або її еквівалента у валюті контракту за курсом НБУ на 07.02.2019 р., мають бути на цю дату зняті з валютного нагляду**. Але, мабуть, за винятком випадків штучного дроблення постачання/валютних операцій при експорті/імпорті (див. останній абзац п. 9, а також п.п. 5 п. 3 Інструкції № 7).

** Щоправда, НБУ на цю тему ще роз’ясненням не порадував, але це випливає з логіки п.п. 1 п. 9 Інструкції № 7.

Стосовно ж незавершених операцій з експорту тих видів послуг, які раніше не потрапляли під валютний контроль, читайте нижче.

Експорт усіх послуг і немайнових прав — знову під нагляд!

Починаючи з 7 лютого цього року під нагляд знову підпадають будь-які види не лише імпорту, але тепер і експорту робіт/послуг та немайнових прав (див. п.п. 1 п. 6 і п.п. 4 п. 9 Інструкції № 7, а також «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 12, с. 9). До цього, нагадаємо, в частині послуг контролювалися тільки строки розрахунків при експорті транспортних і страхових послуг (експорт будь-яких робіт і раніше був під контролем).

Тобто під нагляд тепер потрапляє й експорт всіх інших видів послуг, й експорт немайнових прав.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону про валюту строк виплати заборгованості обчислюється в разі експорту робіт, послуг, немайнових прав з дня оформлення в письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання. Як ми вже говорили, відлік «контрольного» строку починається із цього дня (п.п. 1 п. 7 Інструкції № 7).

Заборгованість до 07.02.2019 р. Що ж до незавершених операцій — до 7 лютого ще не оплачених заборгованостей нерезидентів за надані до цієї дати послуги або немайнові права — то, на нашу думку, вони не повинні потрапити під нагляд (навіть ті, що перевищують еквівалент 150000 грн.). І вважаємо, що згаданий вище «перехідний» п. 2 постанови № 7 до цих ситуацій застосовуватися не повинен. Наш ліберальний висновок ґрунтується на аналогії з листом НБУ від 07.12.2009 р. № 28-311/4492-22644. Цей лист стосувався «перехідних» заборгованостей у ситуації із законодавчим зменшенням граничних строків зовнішньоекономічних розрахунків з 180 до 90 днів. Там банкіри — пославшись, до речі, на ст. 58 Конституції (!) — дійшли висновку, що

Заборгованість з 07.02.2019 р. Під банківський нагляд згідно з п.п. 1 п. 6 Інструкції № 7 повинні потрапляти всі заборгованості, що перевищують «незначну суму»*, які виникли за проведеними починаючи з 7 лютого операціями з експорту резидентом будь-яких послуг та експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, розрахунки за якими не завершені (кошти від їх продажу не надійшли або надійшли не в повному обсязі), або в банку відсутня інформація про завершення розрахунків за такою операцією.

* А якщо має місце «дроблення постачання», то — і ті, що не перевищують 150 тис.

Договір — «до», операція — «після». Окремий випадок попередньої ситуації. Коли договір укладено до «валютної революції», а послуги надано після 07.02.2019 р., і при цьому в договорі встановлено строки розрахунків, що перевищують 365 днів з моменту надання послуг, то доведеться або просити одержувача розрахуватися раніше (закріпивши це в додатковій угоді до договору), або платити пеню, оскільки якщо подія (надання послуг) відбудеться (відбулася) починаючи з 07.02.2019 р., то розрахунки за них уже потраплять під банківський нагляд.

Роялті. Нагадаємо, що до 07.02.2019 р. обмежувальні строки не поширювалися на виплату будь-яких роялті — як нерезидентами, так і нерезидентам (БЗ 114.02). Проте у світлі скасування старих нормативів і виходячи зі змісту нових валютних нормативів такий висновок уже чітко не проглядається. І все-таки, сподіваємося, що 365-денний строк на роялті не поширять (хоча такий платіж і можна назвати результатом експорту/імпорту немайнових прав)...

Нагляд. Механізм нагляду за експортом послуг і немайнових прав «своєрідний», оскільки МД на них зазвичай не оформляється. Тому такі операції можуть «засвітитися», тільки потрапивши платежами на «око» банку, або при перевірках фіскалів (частину цих операцій, якщо вони оподатковувані ПДВ, фіскали можуть відстежити за зареєстрованими ПН), або коли надійде за них оплата від нерезидента. І якщо при цьому 365-денний строк буде порушено, то банк може «люб’язно» сповістити про такий факт фіскалів...