висновок документа
Граничні (365-денні) строки ЗЕД-розрахунків не поширюються на операції з експорту послуг і робіт (крім транспортних і страхових), а також експорту прав інтелектуальної власності та/або інших немайнових прав
Граничні строки для ЗЕД-розрахунків за загальним правилом становлять 365 календарних днів (п. 21 Положення № 5)*. Вони поширюються на операції з виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (п.п. 1 п. 6 Інструкції № 7)**.
* Затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5.
** Затверджена постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 7.
Тобто починаючи з 07.02.2019 р. послуги, які резидент надавав нерезиденту, потрапили під валютний нагляд. За винятком, ясна річ, операцій на незначні суми, які звільняються від валютного нагляду на підставі п.п. 1 п. 22 Положення № 5.
Про загрозу валютного нагляду, яка насунулася на операції з експорту послуг, ви вже знаєте з «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 12, с. 9. Не дивлячись на це, сподівання, що строки розрахунків за операціями з експорту послуг знову не будуть контролюватися, все ж залишалися.
І ось з’явився документ, у якому НБУ таки передумав і дозволив банкам залишити у спокої резидентів, що надають послуги нерезидентам! У питанні валютного нагляду за експортом послуг усе повернулося на круги своя.
Ба, навіть більше: до 7 лютого ст. 1 Закону № 185*** виводила з-під контролю за строками ЗЕД-розрахунків такі операції, як: (1) експорт послуг (за винятком транспортних і страхових); (2) експорт прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав (докладніше читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 104, с. 10).
*** Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР (втратив чинність).
Постанова, що коментується, розширює цей перелік. По-перше, звільнення від валютного нагляду відтепер прямо прописане для операцій з експорту будь-яких немайнових прав. По-друге (і це головне!), вперше прямо прописано, що з-під валютного нагляду виводяться роботи, які резидент надає нерезиденту. Раніше про експорт робіт у валютному законодавстві завбачливо замовчувалося і вони автоматично підлягали валютному нагляду (навіть до 07.02.2019 р.).
Що ж, після закручування гайок на початку року наразі експортери робіт і послуг дійсно повинні відчути полегшення. Постанова, що коментується, набула чинності з 16 травня.
Важливо! На нашу думку, зазначене послаблення стосується не лише операцій, які мали би бути поставлені «на лічильник» починаючи з 16 травня. Послаблення має стосуватися і тих ЗЕД-операцій, які вже поставлені «на лічильник», але за якими ще не минув 365-денний строк. Їх у зв’язку із набуттям чинності цією постановою повинні автоматично зняти з валютного нагляду. Адже, як вже роз'яснював у аналогічній ситуації Нацбанк, послаблюючі норми закону мають зворотну дію (див. лист НБУ від 07.02.2017 р. № 40-0005/9793)
Тобто виходить, що найбільше від постанови, що коментується, виграли експортери робіт, у яких ще не минув 365-денний строк. А експортерам послуг вона просто зберегла нерви — починаючи з 7 лютого ще ні в кого з них 365-денний строк фізично не міг минути. Ми вважаємо, що «дореволюційна» заборгованість за послуги (та, що виникла до 07.02.2019 р.), взагалі не повинна була потрапляти під нагляд (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 21, с. 7).
Також вищезазначеною постановою з-під валютного нагляду звільнено низку ЗЕД-операцій, що є важливими, зокрема, для забезпечення обороноздатності, належного доступу до медичних послуг і розвитку авіаційно-космічного будування.
