Судова практика свідчить, що спори між платниками і фіскалами щодо правил застосування спрощеної системи — дуже поширене явище. Для того, аби аналізувати її усю, знадобився б окремий номер ☺. Тому в цій статті обмежимося лише найбільш цікавими та актуальними зі свіжих висновків судових органів.
Заборонені види діяльності у ЄДР. У статті на с. 4 ви можете детально прочитати про те, які види діяльності є забороненими для платників єдиного податку.
Водночас зі статті на с. 31 вам відомо: якщо в ЄДР щодо суб’єкта господарювання зазначено заборонений вид діяльності, але цей вид діяльності фактично не здійснюється, то такий суб’єкт має право зареєструватися платником єдиного податку. Про це прямо говорять фіскали у БЗ 108.01.06.
Одначе подекуди на місцях податкові органи не погоджуються зі своїм керівництвом і таки намагаються «підшити» порушення правил спрощеної системи оподаткування тим платникам, у яких у ЄДР є заборонені види діяльності. У такому випадку постраждалим від свавілля місцевих фіскалів платникам доводиться обстоювати свої права у судах. І схоже, що в цьому питанні суди — на боці платників.
Зокрема, Верховний Суд у своїй постанові від 19.02.2019 р. у справі № 826/7216/17 цілком слушно зазначив, що зазначення в ЄДР певних видів діяльності не означає, що особа фактично їх здійснює. Відтак, продовжує Суд, сам собою факт включення до ЄДР видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему, якщо фактично такі види діяльності не здійснюються, не є підставою для анулювання ЄП-реєстрації.
Несформований статутний фонд. Зі статті на с. 27 ви знаєте, що заборонено бути єдиноподатниками тим підприємствам, у статутному капіталі яких понад 25 % складає сукупність часток юросіб, які не є єдиноподатниками (п.п. 291.5.5 ПКУ).
Фіскали продовжують стверджувати, що зазначена заборона застосовується й до підприємств, статутний капітал яких дорівнює нулю та які мають одного або декількох засновників-юросіб, що не є платниками єдиного податку (БЗ 108.01.01).
Верховний Суд у своїй постанові від 08.02.2019 р. у справі № 803/736/15-a відкинув право фіскалів «визначати» частки такого підприємства. І на цій підставі дійшов висновку, що норма п.п. 291.5.5 ПКУ не стосується підприємств, статутний фонд яких не сформовано.
Видача векселя. Згідно з п. 291.6 ПКУ платникам єдиного податку заборонено здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) в негрошовій формі (див. с. 13).
Однією із форм негрошових розрахунків є вексель. Фіскали наполягають, що на підставі п. 291.6 ПКУ єдиноподатнику заборонено як приймати векселі в оплату реалізованих товарів, так і видавати векселі в оплату придбаних товарів. Такою є позиція податкового органу і щодо фізосіб (БЗ 107.12), і щодо юросіб (БЗ 108.05).
На нашу думку, з п. 291.6 ПКУ прямо стосується тільки приймання векселя в оплату реалізованих єдиноподатником товарів (робіт, послуг). Право ж видавати вексель у єдиноподатника, у принципі, повинно залишатися.
Однак суди, схоже, іншої думки. Зокрема, із постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2018 р. у справі № 804/675/18 випливає, що видача векселя для єдиноподатника теж є порушенням грошової форми розрахунків.
Наявність податкового боргу. Податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів — це підстава для того, аби єдиноподатник перейшов зі спрощеної системи на загальну (п.п. 8 п.п. 298.2.3 ПКУ). Про це ви можете докладно прочитати у статті на с. 16.
Верховний Суд у постанові від 24.01.2019 р. у справі № 813/1346/18 констатує, що порушенням правил перебування на спрощеній системі є власне наявність податкового боргу. Тобто сума такого податкового боргу або ж будь-які інші його ознаки тут значення не мають. Докладніше про це читайте на с. 30.
Водночас, на думку Суду, висновок про наявність податкового боргу не може бути зроблений фіскалами виключно на підставі даних КОР, а механічна помилка платника, що призвела до зарахування його коштів на інший бюджетний рахунок, не може вважатися несплатою податку і тягнути за собою втрату права на застосування спрощеної системи.
Анулювання ЄП-реєстрації. У випадках, коли фіскали під час перевірки виявляють порушення єдиноподатником правил роботи на спрощеній системі, вони мають право анулювати ЄП-реєстрацію такого порушника на підставі п.п. 3 п. 299.10 ПКУ. Причому анулювання ЄП-реєстрації здебільшого повинно здійснюватися заднім числом*.
* Із деяких рішень можна побачити, що фіскали анулюють ЄП-реєстрацію безпосередньо останнім днем кварталу, у якому вони виявили порушення. Про це докладніше — у статті на с. 27.
Тобто незалежно від того, коли відбулася перевірка, при якій фіскали виявили порушення, ЄП-розреєстрацію фіскали здійснюють з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення (п. 299.11 ПКУ).
Отож у випадку примусової ЄП-розреєстрації з першого числа кварталу, наступного за кварталом, в якому суб’єкт господарювання допустив порушення правил роботи на спрощеній системі, фіскали вважають його таким, що перебуває на спрощеній системі незаконно. А тому всі доходи, отримані ним починаючи з цієї дати і аж до моменту, коли порушення було виявлене при перевірці, на думку фіскалів, повинні оподатковуватися за загальносистемними правилами.
Тобто з першого числа першого кварталу, в якому платник незаконно перебував на спрощеній системі, його доходи мають оподатковуватися ПДФО (якщо ідеться про підприємця) або податком на прибуток (якщо ідеться про юридичну особу). Їх фіскали люб'язно донарахують суб'єкту господарювання, якого при перевірці впіймають на незаконному застосуванні спрощеної системи.
А якщо за допомогою перебування на спрощеній системі суб’єкт господарювання рятувався від обов’язкової ПДВ-реєстрації, а перебування на спрощеній системі виявилося незаконним, то фіскали донараховують ще й ПДВ на підставі п. 183.10 ПКУ. Починаючи з 11 числа першого місяця в першому кварталі незаконного перебування на спрощеній системі (див. лист ДФСУ від 21.01.2019 р. № 221/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Про все це ми вже вас попереджали у статті на с. 23. А тут звернемо вашу увагу, що сперечатися із такими донарахуваннями буде доволі складно, адже суди погоджуються з фіскалами, що примусове анулювання ЄП-розреєстрації, внаслідок якого виникає період незаконного перебування на спрощеній системі, спричиняється до того, що доходи за час такого незаконного перебування фіскали оподатковують за правилами загальної системи.
Причому, на думку судів, відповідальність настає не тільки у вигляді сплати «загальносистемних» податкових зобов’язань (з ПДФО або з податку на прибуток) і податкових зобов’язань з ПДВ, але й у вигляді сплати на додачу до них 25 % штрафу згідно з п. 123.1 ПКУ. Про це свідчить постанова ВС від 26.06.2018 р. у справі № 817/4/16 і ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 р. у справі № 823/490/16.
Що ж, як бачимо, суди нас порадували тим, що прояснили певні практичні аспекти у питанні порушення правил роботи на спрощеній системі. Сподіваємося на їхню допомогу й у подальшому.
