Запитання цікаве. Дійсно, припустимо, що платник єдиного податку перевищив граничний обсяг доходу для своєї групи на якихось 10 копійок чи має податковий борг у 25 копійок. Невже через таке дріб’язкове порушення фіскали теж вимагатимуть полишити спрощену систему?
Спочатку про перевищення граничного обсягу доходу. Нагадаємо, що фізособи-єдиноподатники для обліку своїх доходів використовують дані «єдиноподаткових» книг (пп. 296.1.1, 296.1.2 ПКУ). У свою чергу, «єдиноподаткові» книги заповнюються у гривнях з копійками (п. 8 Порядку № 579-1, п. 8 Порядку № 579-2). Причому фіскали наголошують: у гривнях з копійками наразі заповнюються навіть «старі» книги обліку, затверджені ще наказом Мінфіну від 15.12.2011 р. № 1637 (БЗ 107.07). Тож у ФОПа дані «єдиноподаткового» обліку у будь-якому разі не матимуть жодних «копійчаних» заокруглень у бік зменшення.
Ці ж облікові дані використовуються ФОПами для заповнення «єдиноподаткової» декларації. Ця декларація, як можна побачити з її форми і примітки № 3, в усіх підприємців також заповнюється у гривнях з копійками.
Щодо юросіб-єдиноподатників, то вони використовують дані бухобліку (п.п. 296.1.3 ПКУ). Але форма «єдиноподаткової» декларації для юросіб теж передбачає, що її потрібно заповнювати у гривнях з копійками.
Тож виходячи із правил заповнення «єдиноподаткових» декларацій, як у фізосіб, так і у юросіб, які працюють на спрощеній системі, немає можливості округлити у бік зменшення свої «копійчані» перевищення. А перевищення граничного для групи обсягу доходу хоча б на копійку формально вже означає або перехід до «старшої» групи (право для першо- або другогрупників), або перехід на загальну систему (обов’язок для третьогрупників). Це правило встановлено п. 293.8 ПКУ.
Можливо, запитання викликане аналогією з консультацією фіскалів у БЗ 101.24. У цій консультації фіскали дозволили платнику ПДВ не відображати в уточнюючому розрахунку суму «самоштрафу» у розмірі менше 50 копійок. Однак до платників єдиного податку цю аналогію застосувати не можна: ПДВ-звітність заповнюється у гривнях без копійок із відповідним округленням за загальновстановленими правилами (п. 4 розд. ІІІ Порядку № 21). А от «єдиноподаткова» звітність, як ми вже з’ясували, заповнюється у гривнях з копійками.
Щодо податкового боргу, то тут скажемо таке. Згідно з п.п. 8 п.п. 298.2.3 ПКУ підставою для переходу на загальну систему є власне наявність податкового боргу як такого (докладніше про це читайте на с. 16). Тобто до уваги береться власне факт наявності податкового боргу, а не його сума. Саме таким чином міркують фіскали (див. лист ДФСУ від 13.11.2017 р. № 30848/7/99-99-13-01-02-17). Аналогічної думки дотримується й Верховний Суд (див. постанови ВС від 24.01.2019 р. у справі № 813/1346/18 і від 15.05.2018 р. у справі № 813/676/17).
До речі, проблема копійчаного податкового боргу стоїть значно гостріше, ніж проблема копійчаних перевищень. Річ у тому, що копійчані перевищення ви принаймні бачите — й у своєму обліку, й у декларації. А от копійчаний борг може узагалі «заховатися в кущах». На такий дріб’язковий податковий борг ви однозначно не отримаєте податкову вимогу (п. 59.1 ПКУ), що аж ніяк не свідчитиме про відсутність боргу як такого.
Тому слід уважно моніторити дані електронного кабінету, аби не «прокліпати» копійки податкового боргу. І власне сплачувати податкові зобов’язання теж потрібно «до копієчки», аби через якусь «завислу» копійчину не втратити статус єдиноподатника.
