Нагадаємо, що Закон про валюту, що «грянув» із 7 лютого цього року, закріпив і відкрив нові можливості резидентів щодо закордонних рахунків. Його ст. 4 встановлено, що резиденти мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах і здійснювати через такі рахунки валютні операції, але — з урахуванням законодавчих обмежень.
Такі можливості, які не вимагають зараз якихось спеціальних дозволів або ліцензій від НБУ, можуть дуже стати в пригоді резидентам (як фіз-, так і юрособам) для вирішення як господарських, так і «побутових» своїх питань.
Спочатку — про обмеження, пов’язані із закордонними рахунками.
Схоже, наповнювати ці рахунки доведеться переважно за рахунок уже наявної в резидентів інвалюти, оскільки банкам заборонено придбавати безготівкову інвалюту за дорученням/заявою клієнта з метою розміщення на рахунку за кордоном в іноземній фінустанові (п. 141 Положення № 5).
Зазначимо, що заборона купівлі інвалюти для наповнення закордонних рахунків не поширюється на звичайних фізосіб, а крім того, на юросіб/фізосіб-ФОП, що купують інвалюту з метою розміщення коштів на власних рахунках за кордоном для утримання там власних відокремлених підрозділів та/або виконання зобов’язань за ЗЕД-контрактами (крім зобов’язань переказу сум вкладів (депозитів) на рахунки в іноземних фінустановах).
Крім того, нагадаємо, що тепер є можливість «живити» (хоча б тимчасово) ці закордонні рахунки надходженнями за експортні постачання — головне, щоб такі гроші встигли повернутися до України й потрапити на поточний рахунок протягом граничних 365 днів, і ви змогли надати підтвердження із закордонного банку, що це було саме надходження за експортним контрактом (читайте про це на с. 3).
Також заборонено переказ інвалюти/гривень на власні закордонні рахунки, відкриті в іноземних фінансових установах, держав (територій) реєстрація/місцезнаходження яких віднесені КМУ до переліку офшорних зон та/або визнаних ВРУ державою-агресором/окупантом та/або не виконують (не належно виконують) заходи з протидії легалізації злочинних доходів, фінансування тероризму та зброї масового ураження та/або мають стратегічні недоліки у сфері боротьби із цим згідно із заявами FATF (п. 143 Положення № 5). Не зовсім зрозуміо, чи поширюється ця заборона на зарахування на такі закордонні рахунки коштів за експортні постачання?..
Вважаємо, що на операції, які здійснюються резидентами на їх закордонних рахунках, точно так само поширюються й заборони на інвестування, направлення кредитів, позик, ПФД в офшорні й інші згадані країни/території.
Нагадаємо, що для певних видів перерахувань з України коштів НБУ встановлено ліміти (див. пп. 88, 89 Положення № 5) протягом календарного року на загальну суму: для фізосіб — це екв. 50000 євро (за курсом/крос-курсом НБУ), для юросіб — екв. 2000000 євро (детальніше — на с. 14). І хоча є низка винятків, коли ці ліміти не повинні застосовуватися (див. п. 90 Положення № 5), включаючи і поточні валютні операції), проте, вважаємо, банкіри застосують ліміти до будь-яких перерахувань резидентами коштів на свої закордонні рахунки. ☹
Судячи з повідомлень наших читачів, практика з відкриттям закордонних рахунків поки що складається по-різному, і деякі закордонні банки відмовляють резидентам у відкритті в них рахунків. Можливо, це залежить від законодавства конкретної країни чи банки просто поки що є обережними?.. Як тут підуть справи далі та які нові цікавості виявить практика використання резидентами закордонних рахунків — покаже час.
Бухоблік операцій, що проводяться підприємствами на таких рахунках, якихось особливостей не має, головне — подбати про своєчасне отримання бухгалтером інформації та документів за операціями на закордонних рахунках, утім, у наше «інтернетне» століття, вважаємо, організувати це буде нескладно.
