висновок документа
Якщо сільгосптоваровиробник здає частину своєї будівлі в оренду, лізинг, позичку, то така будівля оподатковується податком на нерухомість на загальних підставах
З початку 2019 року змінилися правила звільнення від сплати податку на нерухомість за сільгоспбудівлі. Відтепер аграрій може розраховувати на звільнення за дотримання таких двох умов (п.п. «ж» п.п. 266.2.2 ПКУ).
1. Будівлі мають сільгоспстатус, тобто належать до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» за ДК 018-2000*, що підтверджується документально.
* Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, затверджений наказом Держстандарту від 17.08.2000 р. № 507.
Фіскали рекомендують (див. БЗ 106.07) за отриманням висновку щодо ідентифікації об’єкта нерухомості як сільгоспбудівлі звертатися до ДП «Державний НДІ автоматизованих систем у будівництві» Держбуду України, на який покладено ведення ДК 018-2000.
На наш погляд, обов’язково мати такий висновок для застосування звільнення не потрібно. Адже цього не вимагають норми ПКУ. Водночас, щоб уникнути суперечок і бути впевненим у своїй правоті, краще такий висновок отримати.
2. Об’єкти нерухомості, які є сільгоспбудівлями (належать до класу 1271), не можна здавати в оренду, лізинг, позичку.
Що стосується першої вимоги, то про неї податківці говорили і раніше (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 5, с. 20). Вона для аграрія не в новину. А от що стосується другої вимоги, то вона тільки «з пилу з жару». Тому у сільгосптоваровиробників виникають запитання, як саме не порушити цю вимогу? Зокрема їх цікавить, чи має право аграрій (як юрособа, так і фізособа), який здає в оренду частину однієї будівлі (наприклад, половину зерносховища), розраховувати на сільгоспзвільнення щодо іншої частини сільгоспбудівлі, яку він використовує у своїй діяльності?
Відповідь податківців на це запитання негативна. Вони переконані, що не має значення, вся будівля здається у оренду чи її частина. У будь-якому разі звільнення від податку на нерухомість за таку будівлю аграрій отримати не може. На їхню думку, сам факт передачі будівлі чи її частини в оренду викидає цю будівлю із когорти звільнених від оподаткування.
Формально податківці мають рацію. У ПКУ немає жодних особливих умов щодо дії орендного обмеження. Наприклад, що звільнення не поширюється тільки на площі нерухомості, передані в оренду тощо.
Водночас, по своїй суті, це несправедливо. Судіть самі. Аграрій чітко знає, яку саме частину нерухомого об’єкта використовує у своїй діяльності, а яку передає в оренду. Тобто визначити, яка частина об’єкта нерухомості має сільгоспспрямованість, просто. Якщо це відомо, то логічно було б в такому випадку змусити сплатити аграрія податок лише за передані в оренду площі. А до тієї частини будівлі, що використовується у його сільгоспдіяльності, застосувати звільнення. Суть же цього звільнення — не сплачувати податок за об’єкти, що використовуються у сільгоспдіяльності.
Але, як бачимо, податківці на поступки аграрію іти не хочуть. Їм подавай усе й одразу. Тому рекомендуємо аграріям, які хочуть без проблем користуватися звільненням, не передавати взагалі сільгоспбудівлі (в тому числі й їх частини) в оренду, позичку чи лізинг.
Тим же, хто здає частину сільгоспбудвлі в оренду, радимо отримати індивідуальну консультацію з цього приводу на свою адресу. Можливо, вам фіскали скажуть щось нове і більш зважене. Хоча великих надій на це покладати не варто.
