Теми статей
Обрати теми

Штраф від нерезидента: облікові штучки

Войтенко Тетяна, податковий експерт
За умовами договору з продавцем-нерезидентом покупець-резидент виставляє йому штраф за пошкоджений при постачанні товар. Якою датою відображати дохід у бухобліку — датою виставляння рахунка або отримання грошей? Якщо датою виписування рахунка, чи треба розраховувати курсові різниці? Які облікові і податкові наслідки такої операції?

Дата штрафного доходу

Дохід у бухобліку визнають під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена (п. 5 П(С)БО 15 «Дохід»).

Доходи і витрати відображають у бухобліку і фінзвітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів — за принципом нарахування (ст. 4 Закону про бухоблік*). При цьому застосовують методи оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів (п. 6 розд. ІІІ НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»). Тобто

* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

дата отримання грошей на сплату штрафу для визнання доходу ніякої ролі не відіграє — важливий саме момент його виникнення

Записи в регістрах бухобліку здійснюють на підставі прийнятих до обліку первинних документів (ч. 1 ст. 9 Закону про бухоблік, лист Мінфіну від 15.10.2010 р. № 31-34020-20-16/28057). Відповідно момент визнання штрафного доходу визначають, орієнтуючись на дату:

— документа, в якому боржник погоджується сплатити певну суму штрафних санкцій. Наприклад: на визнану сторонами договору претензію, двосторонній акт, лист-згоду сплатити штраф;

— набрання законної сили рішенням суду.

Тобто штрафний дохід відображають у сумах, присуджених судом або визнаних боржником.

Чи може рахунок-фактура (інвойс) виконувати роль первинки? На думку Мінфіну — цілком. Щоправда, за умови його оплати, підтвердженої відповідними документами (див. листи Мінфіну від 16.02.2017 р. № 31-11410-06-5/4339 і від 22.08.2017 р. № 35210-07/23-3364/2658). Безумовно, такий рахунок повинен містити усі необхідні реквізити для його відповідності первинному документу. А ті, у свою чергу, повинні дозволяти ідентифікувати господарську операцію і її учасників.

Тобто до моменту оплати рахунку-фактури (інвойсу) нерезидентом (по суті, визнання штрафу, якщо іншого «визнавального» документа до цього не було) ні про яке відображення доходу мови бути не може. При такому документуванні його нараховують після отримання грошей від нерезидента.

Як обліковують штрафи?

Штрафи, пені, неустойки та інші санкції за порушення умов господарських договорів визнають іншим операційним доходом (п. 7 П(С)БО 15). Таку інформацію узагальнюють на субрахунку 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки». І хоча в назві субрахунку 715 є слово «одержані», це зовсім не означає, що за його кредитом треба відображати штрафні санкції, які вже фактично отримані. Кредитують субрахунок 715 у момент визнання штрафного доходу.

Одночасно з нарахуванням доходу показують дебіторську заборгованість (див. лист Мінфіну від 22.06.2009 р. № 31-34000-10-16/16556). Її визнають активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума (п. 5 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»).

Тому штрафну санкцію, визнану боржником або за якою є рішення суду, показують у бухобліку як дебіторську заборгованість. При цьому за сумнівною дебзаборгованістю, яка є фінактивом, створюють резерв сумнівних боргів (РСБ) (п. 7 П(С)БО 10).

Облік розрахунків за пред’явленими та визнаними штрафами, пенею, неустойками ведуть на субрахунку 374 «Розрахунки за претензіями». До нарахування приймають як штрафи, визнані боржником, так і ті, за якими отримано рішення суду про їх стягнення. Обліковують їх на субрахунку 374 до тих пір, поки не погасить боржник або дебіторка не стане безнадійною. Повторимо: під сумнівну заборгованість, яка є фінактивом, створюють РСБ.

Визнані штрафи фіксують записом: Дт 374 — Кт 715. При погашенні штрафної заборгованості за претензією субрахунок 374 кредитують у кореспонденції з дебетом рахунків обліку грошових коштів (30, 31) або активів (15, 20, 22, 28 і т. п.).

Чи можна облікувати штрафи на субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»?

Якщо визнання штрафної санкції оформлене двостороннім актом, листом-згодою (тобто без застосування претензійних заходів) або тим же оплаченим рахунком-фактурою (інвойсом), то проблем ми не бачимо. Тоді в обліку здійснюють запис: Дт 377 — Кт 715.

Курсові різниці

Облік дебіторської заборгованості в іноземній валюті пов’язаний з розрахунком курсових різниць (КР)**. Визначають їх тільки за монетарними статтями балансу. А саме за (1) грошовими коштами — інвалютою в касі і на рахунках підприємства у банках, (2) активами і зобов’язаннями, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (чи визначеній) сумі грошей/їх еквівалентів (див. п. 4 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів»).

** Детальніше про КР читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 63, с. 20.

Тому якщо штрафна дебіторська заборгованість буде погашена грошовими коштами, то за нею треба визначати КР на дату здійснення господарської операції, а також на дату балансу.

КР від перерахунку монетарних статей про операційну діяльність відображають на субрахунках 714 «Дохід від операційної курсової різниці» і 945 «Втрати від операційної курсової різниці». Штраф за порушення умов госпдоговорів носить операційний характер. Тому місце КР за монетарною дебіторкою (Дт 374, 377) якраз на цих субрахунках.

А ось якщо штраф оформлений рахунком-фактурою (інвойсом), то визнання дебіторської заборгованості і доходу збігається з моментом отримання оплати від нерезидента: Дт 377 — Кт 715, Дт 316 — Кт 377. Тобто усе відбувається однією датою. За таких обставин КР не виникають. Адже немає розриву в датах: дата визнання монетарної дебіторської заборгованості і дата її погашення збігаються.

Валютний нагляд

Банки здійснюють валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, які передбачають розрахунки в грошовій формі (ст. 13 Закону про валюту***, п. 5 Інструкції № 7****). Щодо них діє 365-денний строк.

*** Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII.

**** Інструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затверджена постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 7.

При цьому валютнонаглядові «сітки» не розставляють на експортно-імпортні операції, суми яких не перевищують еквівалента 150 тис. грн. Але це не стосується випадків з дробленням.

Під товаром у цілях валютного нагляду розуміють будь-яку продукцію, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

За трактуванням термінів «роботи» і «послуги» НБУшники, а слідом за ними і фіскали відсилають до законодавства України, зокрема до ЦКУ і ГКУ (див. лист НБУ від 07.02.2017 р. № 40-0005/9793, БЗ 114.03 — діяла до 07.02.2019 р.).

Штрафні санкції не вписуються ні в одну з цих категорій. Відповідно виставляння штрафу нерезиденту не підпадає під експорт продукції, виконання робіт або надання послуг. А тому

штрафні суми не є об’єктом валютного нагляду

Податковий облік

Податок на прибуток. «Прибутковий» об’єкт визначають, спираючись на бухгалтерський фінансовий результат до оподаткування — прибуток або збиток (п.п. 134.1.1 ПКУ). А визнані штрафні санкції збільшують його. Так само безпосередньо впливають на бухфінрезультат і дохідні/витратні КР.

При цьому ПКУ не передбачає будь-яких коригувань бухфінрезультату на величину штрафного доходу (див. лист Міжрегіонального ГУ ДФС від 01.12.2015 р. № 26240/10/28-10-06-11, БЗ 102.02). Так само як немає різниць і на суму КР (див. листи ДФСУ від 19.10.2017 р. № 2299/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 06.02.2017 р. № 2115/6/99-99-15-02-02-15 і від 31.03.2017 р. № 6605/6/99-99-15-02-02-15). Тобто

штрафний дохід і КР відображають за правилами бухобліку і не визначають за ними податкових різниць

Нагадаємо: коригування передбачені лише щодо штрафів, які сплачуються підприємством на користь неплатників податку на прибуток (крім фізичних осіб) і «нульовиків» (п.п. 140.5.11 ПКУ).

ПДВ. Штрафні санкції за невиконання контрагентом умов договору не є об’єктом оподаткування ПДВ. Податківці з цим погодилися давно (див. Узагальнюючу податкову консультацію, затверджену наказом ДПСУ від 06.07.2012 р. № 590). Адже такі кошти не є оплатою вартості поставлених (що підлягають постачанню) товарів/послуг.

Згідно з п. 188.1 ПКУ суми неустойки (штрафів та/або пені), 3 % річних і інфляційних, що отримані ПДВ-платником унаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань, не включаються в договірну вартість. Відповідно такі суми базу ПДВ-оподаткування не формують (див. листи ДФСУ від 23.08.2018 р. № 3688/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 16.07.2018 р. № 3124/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 16.04.2018 р. № 1608/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Приклад. Підприємство придбало товар у нерезидента, частина з якого виявилася пошкодженою. За умовами договору у такому разі контрагент сплачує штраф.

Величина визнаного нерезидентом і зафіксованого в двосторонньому акті штрафу склала €1000. Акт датований 25 березня. Грошові кошти на погашення заборгованості надійшли від нерезидента 7 травня.

Курс НБУ склав (умовно):

— 25.03.2019 р. — 33,10 грн./€;

— 31.03.2019 р. (дата балансу) — 33,13 грн./€;

— 07.05.2019 р. — 31,95 грн./€.

Бухоблік таких операцій наведемо в таблиці.

Облік штрафів, отриманих від нерезидента

№ з/п

Дата

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, €/грн.

дебет

кредит

1

25.03

Відображено заборгованість нерезидента за визнаним штрафом (€1000 х 33,10 грн./€)

377

715

1000

33100

2

31.03

Визначено КР за монетарною дебіторською заборгованістю нерезидента на дату балансу

(€1000 х (33,13 грн./€ - 33,10 грн./€))

377

714

30

3

07.05

Надійшли грошові кошти від нерезидента на погашення штрафної заборгованості

(€1000 х 31,95 грн./€)

316

377

1000

31950

4

07.05

Розраховано КР за монетарною дебіторською заборгованістю нерезидента на дату її погашення

(€1000 х (31,95 грн./€ - 33,13 грн./€))

945

377

1180

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі