КОРО і РК: реєструємо та ведемо правильно

6.1. Реєструємо КОРО

Види КОРО, що реєструються

Передусім нагадаємо: Законом про РРО передбачено два різновиди КОРО:

1. КОРО на РРО. З 01.10.2018 р. реєстрація та ведення такої КОРО — це право, а не обов’язок суб’єктів господарювання. Тобто на сьогодні дозволено працювати і без неї. Але в такому разі при поломці РРО або відключенні електроенергії проводити розрахунки з покупцями/замовниками в готівковій формі або із застосуванням платіжних карток до підключення резервного РРО / до моменту включення електроенергії не можна. Проте торговельну точку можна і не закривати, якщо виписувати рахунки і направляти клієнтів для їх оплати до найближчого банку.

У ньому слід зазначити, що підприємство не проводить розрахункових операцій при поломці РРО / відключенні електроенергії до підключення резервного РРО або до включення електроенергії.

Таким чином, нові торговці, які прийняли рішення обходитися без КОРО, мають право не реєструвати КОРО на РРО при реєстрації останнього. Для реалізації такого права їм слід додати до заяви на реєстрацію РРО за формою № 1-РРО, яка діє на сьогодні, копію згаданого вище розпорядчого документа, зазначивши про документ, що додається, в п. 9 заяви* (п. 5 наказу № 773).

* Після набрання чинності нормативно-правовим актом Мінфіну про затвердження порядків ведення реєстру екземплярів РРО та реєстру центрів сервісного обслуговування РРО форму заяви буде викладено в новій редакції. У ній для зазначення про нереєстрацію КОРО на РРО призначено п. 8.

«Старі» торговці (у яких і РРО, і КОРО на нього зареєстровані до 1 жовтня 2018 року) можуть скасувати реєстрацію діючої КОРО і припинити її застосування. Так, КОРО можна зняти з реєстрації, подавши до органу ДФСУ заяву про скасування реєстрації КОРО за формою № 2-КОРО.

Якщо ви вирішили не відмовлятися від КОРО, то вести їх слід за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку № 547-2. При цьому врахуйте, що з моменту набрання чинності нормативно-правовим актом Мінфіну про затвердження порядків ведення реєстру екземплярів РРО та реєстру центрів сервісного обслуговування РРО «запрацює» нова форма КОРО. Проте використовувати раніше зареєстровані КОРО за старою формою можна (1) або до скасування реєстрації, (2) або до їх закінчення (п. 4 наказу № 773).

При цьому ваші обов’язки полягатимуть виключно в тому, щоб (див. п. 6 гл. 4 розд. ІІ Порядку № 547-2):

1) зберігати КОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;

2) робити в КОРО записи з обліку розрахункових квитанцій у разі виходу з ладу РРО / відключення електроенергії.

Тобто з 01.10.2018 р. суб’єкту господарювання при проведенні розрахункових операцій через РРО не потрібно:

— підклеювати фіскальні звітні чеки (щоденні Z-звіти) на відповідних сторінках КОРО;

— щодня робити записи (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух коштів і суму розрахунків у розділі 2 (у новій формі це буде розділ 1) КОРО*. Цей розділ доведеться заповнювати тільки при екстреному невикористанні РРО (відключенні електроенергії / поломці РРО).

* На думку фіскалів (див. лист ДФСУ від 05.03.2019 р. № 904/6/99-99-14-05-01-15/ІПК), щоденно робити записи в КОРО (у разі її використання) зобов’язані відокремлені підрозділи підприємств, які використовують РРО і не мають касової книги.

Також у КОРО більше не потрібно вести облік ремонтів і техобслуговування «підопічного» РРО.

2. КОРО на господарську одиницю. Її відповідно до п. 5 ст. 3 Закону про РРО заповнюють ті, хто працює без касового апарату згідно з Переліком № 1336 (див. с. 11).

Визначення господарської одиниці можна знайти в п. 3 розд. I Порядку № 547-2. Так, господарська одиниця — це стаціонарний або пересувний об’єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.

Форму КОРО на господарську одиницю ви знайдете в додатку 2 до Порядку № 547-2. З моменту набрання чинності нормативно-правовим актом Мінфіну про затвердження порядків ведення реєстру екземплярів РРО та реєстру центрів сервісного обслуговування РРО її буде викладено в новій редакції. При цьому, як і у випадку з КОРО на РРО, вести КОРО на господарську одиницю за старою формою можна або до скасування реєстрації, або до її закінчення (п. 4 наказу № 773).

Порядок реєстрації

За загальним правилом обидва види КОРО реєструють тільки в органах ДФСУ за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків (п. 2 гл. 1 розд. II Порядку № 547-2).

Також надано право платнику податку на прибуток реєструвати КОРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, які розташовані на території іншої, ніж такий суб’єкт, територіальної громади.

Крім того, за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів або господарських одиниць, на яких використовуватимуться КОРО (центрів, пунктів, вузлів тощо), можуть реєструвати КОРО такі підприємства, як «Укртелеком», «Укрпошта», «Укрзалізниця», Держпідприємство спецзв’язку.

Причому КОРО за місцезнаходженням відокремлених підрозділів і господарських одиниць юрособи реєструють за кодом ЄДРПОУ такої юрособи.

Реєстрацію КОРО здійснюють безкоштовно.

У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації контролюючий орган не пізніше 2 робочих днів з моменту отримання відповідної заяви вносить дані до інформаційної системи ДФСУ (п. 11 гл. 1 розд. II Порядку № 547-2).

При цьому кількість КОРО, що реєструються одночасно, не обмежується (п. 3 гл. 1 розд. II Порядку № 547-2).

Важливо! Перед реєстрацією КОРО необхідно належним чином підготувати (п. 6 гл. 1 розд. II Порядку № 547-2):

— прошнурувати;

— послідовно пронумерувати аркуші;

— встановити на ній засоби контролю**, щоб унеможливити розшнурування КОРО або вилучення її аркушів без порушення цілісності засобу контролю;

** Форму засобу контролю для опломбування КОРО встановлено наказом № 485.

— виконати на титульній сторінці книги записи, що містять відомості про суб’єкта господарювання, кількість аркушів, номер установленого засобу контролю, а також дані про РРО (модифікація, заводський і фіскальний номери, версія програмного забезпечення), якщо реєструється КОРО на РРО.

Окремо зупинимося на нюансах реєстрації кожного виду КОРО.

Реєструємо КОРО на РРО. Ці КОРО реєструють в органі ДФСУ на кожен окремий РРО. Тобто зареєструвати одну КОРО на декілька РРО не можна.

Відповідно датою реєстрації першої КОРО на РРО є дата реєстрації РРО (п. 8 гл. 1 розд. II Порядку № 547-2).

При цьому в заяві на реєстрацію РРО (форма № 1-РРО) зазначають і дані про КОРО. Подавати окрему заяву № 1-КОРО («Заява про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки») при реєстрації першої КОРО не потрібно (див. консультацію в підкатегорії 109.07 БЗ).

А ось другу та наступні КОРО на РРО зареєструють тільки на підставі поданої суб’єктом господарювання реєстраційної заяви за формою № 1-КОРО.

Така заява може бути подана як у паперовому, так і в електронному вигляді за наявності електронного цифрового підпису (п. 8 гл. 1 розд. II Порядку № 547-2). Причому порядок і строки розгляду контролюючим органом заяв, поданих в електронному вигляді, такі ж, як і для заяв, поданих у паперовому вигляді.

Заява має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізособою-підприємцем із зазначенням дати подання. Після набрання чинності нормативно-правовим актом Мінфіну про затвердження порядків ведення реєстру екземплярів РРО та реєстру центрів сервісного обслуговування РРО з’явиться можливість підписання реєстраційної заяви представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог про електронну ідентифікацію (у разі подання заяви в електронному вигляді).

При реєстрації КОРО присвоюється фіскальний номер. Він складається з фіскального номера РРО і літери «р». Фіскальний номер другої та наступних КОРО складається з фіскального номера першої КОРО на РРО і проставленого через дріб порядкового номера наступної книги.

Після реєстрації КОРО на РРО суб’єкт господарювання на її титульну сторінку вносить запис про фіскальний номер і найменування органу ДФСУ, яким здійснено реєстрацію КОРО.

Реєструємо КОРО на господарську одиницю. Для реєстрації першої та наступних КОРО на господарську одиницю суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає у відповідний орган ДФСУ (п. 7 гл. 1 розд. ІІ Порядку № 547-2):

— заяву про реєстрацію КОРО (за формою № 1-КОРО);

— саму КОРО на господарську одиницю;

— копію документа про право власності або іншого документа (наприклад, договору оренди), який надає право на розміщення господарської одиниці, де використовуватиметься КОРО*.

* Після набрання чинності наказом Мінфіну про затвердження порядків ведення реєстру екземплярів РРО та реєстру центрів сервісного обслуговування РРО необхідність у поданні цього документа відпаде.

Зверніть увагу: реєстраційна заява може бути подана керівником суб’єкта господарювання або ФОП чи представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження.

За бажанням суб’єкт господарювання може зареєструвати декілька перших КОРО на одну господарську одиницю — для використання в окремих місцях проведення розрахунків (п. 12 гл. 1 розд. II Порядку № 547-2). Відповідно, коли кожна з перших КОРО закінчиться, він по черзі реєструватиме нові КОРО-«спадкоємиці».

При реєстрації КОРО на господарську одиницю їй присвоюють фіскальний номер, який складається з 10-розрядного числового порядкового номера запису в автоматизованій інформаційній системі ДФСУ і літери «г». Фіскальний номер другої та наступних КОРО складається з фіскального номера першої КОРО, зареєстрованої на ту ж саму окрему господарську одиницю, і проставленого через дріб порядкового номера наступної КОРО.

Відмова в реєстрації

Радимо детально придивитися до п. 9 гл. 1 розд. II Порядку № 547-2. У ньому визначено перелік причин (вичерпний список підстав), коли органи ДФСУ мають право не зареєструвати КОРО.

Отже, орган ДФСУ відмовляє в реєстрації КОРО, якщо:

— відсутня реєстрація РРО (у разі реєстрації КОРО на РРО);

— документи подано не в повному обсязі;

— в органі ДФСУ наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;

— в органі ДФСУ наявні відомості про скасування реєстрації РРО (у разі реєстрації КОРО на РРО);

— суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в органі ДФСУ, до якого подано документи;

— припинено або скасовано документ на право власності або інший документ, що надає право на розміщення господарської одиниці, де повинна використовуватися КОРО;

— суб’єкта господарювання не включено до ЄДР;

— суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в органі ДФСУ за адресою господарської одиниці, де використовуватиметься КОРО.

Зазначимо, що після набрання чинності наказом Мінфіну про затвердження порядків ведення реєстру екземплярів РРО та реєстру центрів сервісного обслуговування РРО припинення чи скасування документа на право власності або на розміщення господарської одиниці, де повинна використовуватися КОРО, не буде підставою для відмови в реєстрації КОРО. Водночас з’явиться нова причина для відмови в реєстрації КОРО: щодо господарської одиниці, зазначеної в заяві, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування відповідно до вимог п. 63.3 ПКУ або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання.

Відмову в реєстрації КОРО орган ДФСУ передає або надсилає (поштовим відправленням чи на електронну пошту) суб’єкту господарювання не пізніше 2 робочих днів із дня отримання реєстраційної заяви.

Зауважимо: інформацію про КОРО із зазначенням їх фіскальних номерів, найменування (П. І. Б.) суб’єкта господарювання, дати реєстрації/розреєстрації КОРО, номера останньої зареєстрованої КОРО, а також про причини та підстави скасування реєстрації розміщують на веб-порталі ДФСУ (https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/koro). Причому передбачено щодекадне оновлення таких відомостей (п. 13 гл. 1 розд. II Порядку № 547-2).

6.2. Перереєстрація та зняття з реєстрації КОРО

Перереєстрації КОРО і скасуванню реєстрації присвячені гл. 2 і 3 розд. II Порядку № 547-2 відповідно. Розглянемо, як провести такі заходи.

Перереєстрація

Перереєстрацію проводять у разі (п. 1 гл. 2 розд. II Порядку № 547-2):

— зміни даних про суб’єкта господарювання (найменування, П. І. Б., податкового номера або серії та номера паспорта для фізичних осіб, які за релігійними переконаннями відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку в паспорті);

— зміни назви господарської одиниці та/або її адреси;

— зміни сфери застосування РРО (для КОРО на РРО);

— виявлення розбіжностей або помилок у записах на титульній сторінці КОРО;

— оновлення версії внутрішнього програмного забезпечення РРО (для КОРО на РРО).

Процедура перереєстрації відбувається таким чином. Суб’єкт господарювання не пізніше 5 робочих днів із дня виникнення зазначених підстав подає до органу ДФСУ за місцем реєстрації КОРО заяву за формою № 1-КОРО (з відміткою «Перереєстрація» і зазначенням її причин), а також саму КОРО, що підлягає перереєстрації*.

* Після набрання чинності наказом Мінфіну про затвердження порядків ведення реєстру екземплярів РРО та реєстру центрів сервісного обслуговування РРО з’явиться можливість подавати таку заяву в електронному вигляді.

Податківці не пізніше 2 робочих днів із дня подання заяви вносять зміни до інформаційної системи ДФСУ, а також здійснюють необхідні записи на титульній сторінці КОРО. Усі доповнення або виправлення засвідчуються підписом посадової особи та печаткою органу ДФСУ.

Також перереєструвати КОРО доведеться при зміні даних про суб’єкта господарювання, що зазначаються в КОРО, пов’язаній з перейменуванням районів у містах, скверів, бульварів, вулиць та інших об’єктів топоніміки населених пунктів за рішенням органів місцевого самоврядування. У такому разі до органу ДФСУ за місцем реєстрації КОРО також необхідно подати реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» і саму КОРО.

Крім того, перереєстрація КОРО здійснюється при зміні місцезнаходження або місця проживання, включенні/невключенні суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів або з інших причин, унаслідок чого змінюється контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку.

У такому разі перереєстрація КОРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків здійснюється автоматично засобами інформаційної системи ДФСУ протягом 2 робочих днів з моменту переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку.

При цьому КОРО, видана за попереднім місцем обліку,

Документи щодо реєстрації/перереєстрації КОРО, які знаходилися в контролюючому органі за попереднім основним місцем обліку підприємства (підприємця) як платника податків, передаються разом з обліковою справою до контролюючого органу за його новим основним місцем обліку.

Скасування реєстрації

Скасування реєстрації КОРО на РРО відбувається одночасно зі скасуванням реєстрації самого РРО або за заявою суб’єкта господарювання. Таку заяву він подає у разі викрадення, втрати, непридатності до використання, прийняття розпорядчого документа про те, що у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії розрахункові операції не здійснюються до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії тощо.

Хоча скасувати реєстрацію КОРО на РРО може й орган ДФСУ за наявності таких підстав:

— порушення цілісності встановленого на КОРО засобу контролю;

— виявлення факту опломбування КОРО підробленим засобом контролю;

— виявлення факту опломбування КОРО засобом контролю, номер якого не відповідає номеру, зазначеному в реєстраційній заяві.

У разі прийняття рішення про скасування реєстрації КОРО на РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідних підстав вносить необхідні дані до інформаційної системи ДФСУ і здійснює запис на титульній сторінці КОРО (у разі її наявності) про скасування реєстрації. Зазначений запис така посадова особа засвідчує своїм підписом і печаткою контролюючого органу.

Випадки, коли може бути скасована реєстрація КОРО на господарську одиницю, перелічені в п. 2 гл. 3 розд. II Порядку № 547-2. Наведемо їх:

1) суб’єктом господарювання подано заяву (у разі викрадення, втрати, непридатності для використання тощо);

2) КОРО використовується не за визначеною адресою господарської одиниці суб’єкта господарювання;

3) установчі документи підприємства згідно із судовим рішенням визнано недійсними;

4) наявне судове рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання — банкрута;

5) наявне судове рішення щодо припинення суб’єкта господарювання, що не пов’язане з банкрутством;

6) наявне судове рішення про визнання недійсним договору оренди господарської одиниці;

7) підприємець помер, а також у разі оголошення його померлим, визнання недієздатним або безвісно відсутнім, обмеження його цивільної дієздатності;

8) в органу ДФСУ наявні відомості з ЄДР щодо державної реєстрації припинення суб’єкта господарювання;

9) КОРО непридатна для використання;

10) порушено цілісність засобу контролю, встановленого на КОРО;

11) виявлено факт опломбування КОРО підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, зазначеним у реєстраційній заяві.

Зверніть увагу: після набрання чинності наказом Мінфіну про затвердження порядків ведення реєстру екземплярів РРО та реєстру центрів сервісного обслуговування РРО недійсність договору оренди більше не буде підставою для розреєстрації КОРО. Водночас з’явиться нова причина: суб’єкт господарювання відповідно до вимог п. 63.3 ПКУ повідомив орган ДФСУ про те, що господарська одиниця, де використовується КОРО (об’єкт оподаткування), закрита чи не експлуатується.

Зауважте: скасування реєстрації КОРО на господарську одиницю на підставах, зазначених у пунктах 2 — 11, може здійснюватися як за заявою суб’єкта господарювання, так і примусово за рішенням органу ДФСУ за місцем реєстрації КОРО.

Якщо суб’єкт господарювання не подає заяву про скасування реєстрації КОРО на господарську одиницю за формою № 2-КОРО за наявності підстав, перелічених у пунктах 2 — 8, контролюючий орган самостійно не пізніше місяця з дня виникнення таких підстав приймає рішення про скасування реєстрації КОРО. Таке рішення контролюючий орган оформляє за формою № 3-КОРО у двох примірниках: один зберігається в обліковій справі платника податків, а другий направляється за його місцезнаходженням або місцем проживання.

На це п. 3 гл. 3 розд. II Порядку № 547-2 відводить 2 робочих дні з дня виникнення відповідної підстави.

Важливий момент! Якщо КОРО у вас украли, то разом із заявою подавайте до контролюючого органу копію відповідного документа від органу поліції.

Документи на скасування реєстрації КОРО можуть бути подані самим суб’єктом господарювання або його відповідальною особою, а також через уповноважену особу за умови наявності документа, що посвідчує особу такого представника, і належним чином оформленої довіреності (п. 5 гл. 3 розд. II Порядку № 547-2).

Не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви податківці скасують реєстрацію КОРО. При цьому посадова особа контролюючого органу робить відповідний запис на титульній сторінці КОРО (за її наявності) і засвідчує його своїм підписом і печаткою органу ДФСУ.

До речі, якщо порушено цілісність засобу контролю на КОРО, виявлено факт опломбування КОРО підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, зазначеним у реєстраційній заяві, то контролюючим органом може бути прийняте рішення про переопломбування такої книги.

При переопломбуванні КОРО посадова особа органу ДФСУ виправляє дані про встановлений засіб контролю і вносить необхідні зміни до інформаційної системи ДФСУ. Позначки, викреслювання, виправлення засвідчуються підписом посадової особи та печаткою контролюючого органу.

6.3. Заповнюємо КОРО

Розпочнемо із загальних правил.

Юридична особа (або ФОП) повинна забезпечити використання КОРО в тій господарській одиниці, що зазначена на титульній сторінці книги, або з тим РРО, до якого така книга зареєстрована (п. 1 гл. 4 розд. II Порядку № 547-2).

До того як зробити перший запис у КОРО, слід зробити відмітку на її титульній сторінці про дату початку використання.

Усі записи в книзі виконують кульковою ручкою з пастою темного кольору.

Почергово розглянемо, як заповнюється КОРО на РРО і КОРО на господарську одиницю.

КОРО на РРО

Нагадаємо: на сьогодні суб’єкти господарювання, які не відмовилися від використання КОРО на РРО, заповнюють її тільки в період виходу РРО з ладу (до підключення резервного РРО) і тимчасового відключення електроенергії (до моменту відновлення електропостачання, але не більше 7 робочих днів). У таких випадках ведення КОРО зводиться до того, щоб у зазначений період робити в ній записи щодо обліку розрахункових квитанцій і проведених з їх використанням операцій.

А ось підклеювати щоденні Z-звіти, щодня робити записи про рух коштів та суму розрахунків*, вести облік ремонтів і техобслуговування РРО більше не потрібно.

* Податківці вважають, що це послаблення не стосується відокремлених підрозділів з РРО, які не ведуть касової книги.

Форму КОРО на РРО наведено в додатку 1 до Порядку № 547-2. У формі, що діє на сьогодні, поки ще є розділи для підклеювання Z-звітів (розділ 1) і для відображення ремонтів та обслуговування РРО (розділ 4). Проте як тільки набере чинності наказ Мінфіну про затвердження порядків ведення реєстру екземплярів РРО та реєстру центрів сервісного обслуговування РРО, форму КОРО буде викладено в новій редакції. З неї приберуть непотрібні розділи 1 і 4, а розділи 2 і 3 стануть відповідно розділами 1 і 2. Водночас, як ми вже згадували, «старі» книги, які були зареєстровані раніше, можуть використовуватись до їх закінчення або скасування реєстрації (п. 4 наказу № 773).

Отже, ваш РРО вийшов з ладу або відключилася електроенергія і у вас на цей РРО є належним чином зареєстрована КОРО, яку ви використовуватимете в період до підключення резервного РРО / включення електроенергії. Як же заповнювати цю КОРО у разі здійснення господарських операцій? Алгоритм дій наведемо нижче.

1. До початку здійснення розрахункових операцій касир заповнює графи 1 — 5 розділу 3 КОРО (у майбутній редакції форми КОРО — графи 1 — 5 розділу 2), а саме:

— у графі 1 відображає номер першого на початок робочого дня фіскального чека;

— у графі 2 зазначає номер останнього фіскального чека, виконаного перед виходом РРО з ладу / відключенням електроенергії;

— у графі 3 проставляє номер РК, яка використовуватиметься в період несправності РРО / відсутності електроенергії;

— у графі 4 зазначає дату і час початку використання РК;

— у графі 5 наводить серію та номер першої розрахункової квитанції, до якої занесено суму виручки, що перебуває в ящику РРО перед виходом РРО з ладу / відключенням електроенергії (у корінці цієї квитанції робиться запис «Службове внесення»).

Якщо несправність РРО / відключення електроенергії триває більше одного робочого дня, то в розділі 3 КОРО (розділі 2 майбутньої редакції форми КОРО) графи 1 і 2 заповнюють тільки в перший день роботи без РРО (в день відключення електроенергії), а графу 8 — тільки в останній день використання РК. Усі інші графи заповнюють щодня (п. 10 гл. 4 розд. ІІ Порядку № 547-2).

2. При здійсненні розрахункових операцій:

1) до розділу 2 КОРО (розділ 1 КОРО в майбутній редакції) вносять дані за кожен день розрахунків з використанням РК. При цьому в записах за перший день враховують інформацію про суми розрахунків, які були проведені з початку робочого дня до виходу РРО з ладу / відключення електроенергії (на підставі контрольної стрічки РРО).

При заповненні цього розділу КОРО врахуйте такі правила:

— відомості щодо сум, отриманих від покупців (виручка), і сум, виданих покупцям (при поверненні товару), мають бути записані окремо. Таким чином, до графи 5 потрапляє вся сума виручки за день, а не та сума, яка фактично перебуває в ящику РРО на кінець дня. Тобто виручка не повинна зменшуватися на суму коштів, виданих покупцям за повернений товар;

— якщо в кінці робочого дня фіскальний звітний чек не роздруковувався внаслідок несправності РРО / відсутності електроенергії, в графі 2 замість номера Z-звіту зазначають номер РК, яка використовувалася;

— суб’єкт господарювання має право вводити в розділі 2 КОРО (розділі 1 КОРО в майбутній редакції) додаткові графи (в межах граф 5 — 10) для фіксації сум розрахунків, сум ПДВ, акцизного податку чи іншого податку (збору), а також виданих при поверненні товару грошових коштів, які отримані або видані з використанням платіжних карток (чеків, жетонів). Таку можливість передбачає п. 8 гл. 4 розд. II Порядку № 547-2;

— у цьому розділі КОРО можна виводити підсумкові записи за день або за місяць;

2) за кожен робочий день до розділу 3 КОРО (розділу 2 КОРО в майбутній редакції) вносять записи про реквізити розрахункових квитанцій до та після закінчення використання РК у межах робочого дня або зміни. Причому щодня заповнюють тільки:

— графи 3 — 5, де зазначають номер РК, що використовується, дату і час першої за день (зміну) розрахункової квитанції, а також її серію та номер;

— графи 6 і 7, у яких проставляють дату і час останньої виписаної за робочий день (зміну) розрахункової квитанції, а також її серію та номер.

3. Після відновлення роботи РРО / постачання електроенергії:

1) на підставі роздрукованого після відновлення роботи РРО / постачання електроенергії Z-звіту* заповнюють розділ 2 КОРО (розділ 1 КОРО в майбутній редакції).

* Див. с. 61.

2) заповнюють графи 6 — 8 розділу 3 КОРО (розділу 2 КОРО в майбутній редакції), а саме:

— у графі 6 зазначають дату і час закінчення використання РК;

— у графі 7 відображають серію та номер останньої використаної розрахункової квитанції;

— у графі 8 проставляють номер Z-звіту, роздрукованого після введення РРО в дію.

КОРО на господарську одиницю

Пункт 5 гл. 4 розд. II Порядку № 547-2 встановлює, що до КОРО на господарську одиницю:

— заносять записи про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання РК і безпосередньо після закінчення її використання протягом робочого дня або зміни. Ці дані відображають у графах 3 і 4 КОРО;

— щодня вносять записи про рух готівки (графи 5 і 6 КОРО) та суми розрахунків. При цьому дані про суми, отримані від покупців (графи 7 — 9 КОРО), і суми, видані їм (графа 12 КОРО), наводять окремо.

Якщо в окремій господарській одиниці організовано декілька місць проведення розрахунків, де згідно із законодавством дозволяється не застосовувати РРО, то на всіх місцях проведення розрахунків може використовуватися одна КОРО (п. 3 гл. 4 розд. ІІ Порядку № 547-2). Проте, як ми вже зазначали раніше, за бажанням суб’єкта господарювання можна завести КОРО на кожне місце розрахунків. Тут все у ваших руках.

При заповненні КОРО на господарську одиницю враховуйте такі вимоги:

— якщо в суб’єкта підприємництва декілька місць здійснення розрахунків і при цьому використовується одна КОРО, то в ній дані про реквізити розрахункових квитанцій та рух готівки записують окремо за кожним місцем розрахунків;

— якщо на одному місці проведення розрахунків протягом дня використовувалося декілька РК з квитанціями, то до КОРО заносять дані за кожною такою РК окремо;

— у разі коли в суб’єкта підприємництва є декілька місць проведення розрахунків і для кожного зареєстровано КОРО, на кожному місці проведення розрахунків повинна використовуватися своя РК з КОРО.

Далі наведемо приклад заповнення КОРО на господарську одиницю.

Приклад 6.1. У суб’єкта господарювання одне місце проведення розрахунків, на яке зареєстровано КОРО. Він реалізує товари як оподатковувані ПДВ, так і звільнені від оподаткування. Загальна сума готівкової виручки 20.03.2019 р. становила 4800,00 грн. При цьому сума оподатковуваних ПДВ операцій — 3600,00 грн. (у тому числі ПДВ — 600,00 грн.). Сума внесеної на місце розрахунків розмінної монети — 200,00 грн. Видано коштів при поверненні товару — 420,00 грн. У кінці дня всю суму готівки здано до банку.

Як заповнити КОРО на господарську одиницю в цьому випадку, проілюструємо на рис. 6.1.

Роз’яснимо порядок відображення операцій у КОРО на господарську одиницю:

— у графі 1 зазначають дату проведення розрахункових операцій;

— у графі 2 — номер РК, що складається з фіскального номера першої КОРО, проставленого через дріб порядкового номера РК і літери «к» (для спрощених квитанцій — літер «кс»);

— у графах 3 і 4 записують реквізити першої й останньої розрахункових квитанцій, використаних у межах робочого дня (зміни);

— у графі 5 наводять дані про розмінну монету, яку щодня вносять на місце проведення розрахунків до початку роботи з обслуговування споживачів (у корінці розрахункової квитанції роблять запис «Службове внесення»);

— у графі 6 відображають суму готівки, вилучену протягом дня з місця проведення розрахунків.

— графа 7 містить відомості про загальну суму розрахунків;

— у графі 8 відображають суму виручки від продажу товарів, що обкладається ПДВ (на основі аналітичного обліку формування виручки);

— у графі 9 відображають суму виручки від продажу товарів, що обкладається акцизним податком (на основі аналітичного обліку формування виручки);

— у графі 10 проставляють суму ПДВ;

— у графі 11 проставляють суму акцизного податку;

— у графі 12 записують суми повернення готівкових коштів покупцям при поверненні товару (рекомпенсації послуги).

Порядком № 547-2 не передбачена можливість вводити до КОРО на господарську одиницю додаткові графи.

Виправляємо помилки в КОРО

Порядок № 547-2 дає можливість виправити помилки, які були допущені при заповненні книги. При цьому враховуйте такі правила (пп. 12 і 13 гл. 4 розд. ІІ Порядку № 547-2):

— записи в КОРО можуть виправити тільки ті особи, які здійснювали ці записи, або особи, що виконують їх обов’язки;

— виправлення засвідчується підписом відповідальної особи суб’єкта господарювання або фізичної особи — підприємця.

Зіпсовані аркуші КОРО і ті аркуші, на яких зроблено більше 5 виправлень, перекреслюють по діагоналі з обох боків, роблять на них напис «Анульовано» і ставлять дату анулювання. Ці дії засвідчують підписом відповідальної особи суб’єкта господарювання або ФОП.

Усі дані з анульованого аркуша переносять на новий аркуш КОРО, номер якого проставляють на анульованому аркуші.

Зберігання КОРО

КОРО списана від початку до кінця. Що далі?

На титульній сторінці КОРО зазначають дату її закінчення (п. 11 гл. 4 розд. ІІ Порядку № 547-2). У разі відсутності в суб’єкта господарювання бухгалтерії до останньої сторінки КОРО підклеюють акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведених через РРО сум розрахунку.

Як довго зберігати КОРО? Пунктом 6 ст. 3 Закону про РРО визначено:

Відлічувати ці 3 роки слід з дати закінчення використання, яка зазначена на титульній сторінці.

Зверніть увагу: згідно з п. 2 гл. 4 розд. ІІ Порядку № 547-2 остання належним чином закінчена КОРО повинна зберігатися в господарській одиниці. Ця вимога не поширюється на транспортні засоби, об’єкти виїзної торгівлі та пересувної торговельної мережі, а також на об’єкти, де за бажанням суб’єкта господарювання КОРО не зареєстровано.

6.4. Реєстрація РК

Спершу згадаємо, що РК — це належним чином зброшурована і прошнурована книжка, зареєстрована в органах ДФСУ, яка містить послідовно пронумеровані розрахункові квитанції.

РК знадобиться як тим, хто працює з КОРО на господарську одиницю, так і тим, хто має КОРО на РРО й оформляє з використанням РК розрахункові операції при виході РРО з ладу та відключенні електроенергії.

Перш ніж зареєструвати РК, визначтеся з формою розрахункових квитанцій, які вона повинна містити. Найчастіше використовують форму № РК-1, наведену в додатку 3 до Положення № 13 (ср. ).

В окремих випадках, установлених п. 1 розд. V Положення № 13, дозволено застосовувати спрощені розрахункові квитанції № РК-2 (додаток 4 до Положення № 13). Вони містять менше обов’язкових реквізитів, ніж квитанції за формою № РК-1. На одній сторінці РК можна розмістити декілька спрощених квитанцій.

Коли їх можна використовувати? Якщо відповідно до законодавства РРО не застосовується, за допомогою спрощених розрахункових квитанцій можна оформляти розрахункові операції у разі:

— реалізації товарів або послуг (за винятком реалізації в роздрібній мережі підакцизних товарів), якщо загальна сума розрахунку не перевищує 10 грн.;

— продажу квитків тривалого користування (на декаду і більш тривалий період) на проїзд у міському або приміському пасажирському транспорті, якщо такі квитки є документами суворого обліку;

— видачі коштів у разі приймання від населення вторсировини (крім металобрухту).

Таким чином, сфера застосування квитанцій за формою № РК-2 дуже обмежена.

Придбали РК із правильними квитанціями? Саме час вирушити її реєструвати.

Зауважте: РК реєструють в органі ДФСУ за місцем реєстрації КОРО (п. 1 гл. 1 розд. ІІІ Порядку № 547-2).

Датою реєстрації першої РК є дата КОРО-реєстрації.

Для реєстрації другої та наступних РК суб’єкт господарювання подає реєстраційну заяву за формою № 1-КОРО (додаток 3 до Порядку № 547-2). При цьому кількість РК, що реєструються одночасно, не обмежується (п. 6 гл. 1 розд. III Порядку № 547-2).

При реєстрації РК присвоюється номер, що складається з фіскального номера першої КОРО, проставленого через дріб порядкового номера РК і літери «к». При реєстрації РК, що складається зі спрощених розрахункових квитанцій, до номера РК додається буква «с» (п. 1 гл. 1 розд. III Порядку № 547-2).

Наприклад, для КОРО на господарську одиницю з номером ХХХХХХХХХХг номером другої РК, що складається зі спрощених розрахункових квитанцій, є ХХХХХХХХХХг/2кс, де проставлена через дріб цифра 2 є порядковим номером РК.

Далі розповімо про вимоги до вигляду РК, яку ви подасте до контролюючого органу для реєстрації.

Вона має бути зброшурована, складатися із блоків послідовно пронумерованих розрахункових квитанцій або спрощених розрахункових квитанцій та реєстраційної сторінки (додаток 6 до Порядку № 547-2). Серії та номери квитанцій одного виду не повинні повторюватися в межах розрядності їх серій та номерів.

На реєстраційній сторінці РК заповнюються рядки з найменуванням і податковим номером суб’єкта господарювання (п. 3 гл. 1 розд. III Порядку № 547-2).

Зауважте: РК має бути скріплена виробником з використанням машинного способу, що виключає вилучення корінців розрахункових квитанцій без порушення засобу контролю. На кожну РК, що подається на реєстрацію, необхідно встановити засіб контролю* так, щоб унеможливити її розкріплення без порушення його цілісності.

* Голографічна наклейка зі спеціальними символами, форму якої встановлено наказом № 485.

Посадова особа органу ДФСУ реєструє РК не пізніше 2 робочих днів із дня отримання заяви. Звісно, за умови, що немає підстав для відмови в такій реєстрації.

Після реєстрації суб’єкт господарювання заповнює рядки реєстраційної сторінки РК (номер книжки, дату реєстрації, найменування контролюючого органу, серію та номер першого бланка, кількість бланків, номер установленого засобу контролю).

Перед використанням РК суб’єкт господарювання забезпечує заповнення реквізитів в усіх розрахункових квитанціях згідно з вимогами, встановленими до форми та змісту розрахункових документів. В усіх спрощених розрахункових квитанціях (якщо ви збираєтеся їх використовувати) обов’язковому заповненню підлягає реквізит «Податковий номер / серія та номер паспорта» (п. 7 гл. 1 розд. IIІ Порядку № 547-2).

Відмовити в реєстрації РК податківці можуть тільки за наявності підстав, перелічених у п. 9 гл. 1 розд. II Порядку № 547-2. Це ті ж підстави, що й при реєстрації КОРО (див. с. 67). Про таку відмову суб’єкта господарювання повинні повідомити протягом 2 робочих днів із дня отримання фіскалами реєстраційної заяви.

Перереєстрація РК здійснюється у разі перереєстрації КОРО на окрему господарську одиницю або перереєстрації РРО. Її здійснюють у тому ж порядку, що й перереєстрацію КОРО (див. с. 68).

Скасування РК проводять одночасно зі скасуванням реєстрації КОРО на окрему господарську одиницю або на РРО (п. 9 гл. 1 розд. III Порядку № 547-2).

Також орган ДФСУ прийме рішення про скасування реєстрації РК у разі порушення цілісності засобу контролю на ній, виявлення факту опломбування РК підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, зазначеним у реєстраційній заяві.

Майте на увазі: у разі втрати РК суб’єкт господарювання зобов’язаний повідомити про те, що сталося, орган ДФСУ за місцем реєстрації КОРО не пізніше 2 робочих днів із дня виникнення цієї події (п. 10 гл. 2 розд. III Порядку № 547-2).

Ураховуючи, що за невикористання РК, використання незареєстрованої РК або незабезпечення зберігання РК протягом установленого строку передбачено штраф (див. с. 88), у поводженні з ними краще пильність не втрачати.

6.5. Як вести РК і заповнювати розрахункові квитанції

Нюанси роботи з РК зводяться до правил заповнення розрахункових квитанцій, з яких вона складається. Ці правила встановлено гл. 2 розд. III Порядку № 547-2.

Передусім на реєстраційній сторінці РК необхідно зазначити дату початку її використання. Потім в усіх квитанціях за формою № РК-1 або № РК-2 заповніть усі обов’язкові реквізити.

РК заповнюють друкованим способом або вручну (кульковою ручкою з пастою темного кольору).

Розрахункові квитанції (за формою № РК-1 або № РК-2) складаються з корінця і відривної частини. У кожній із цих частин розрахункової квитанції повинна зазначатися повна сума розрахунку.

Таким чином,

Зверніть увагу: при проведенні розрахункової операції спочатку заповнюють корінець, потім відривну частину розрахункової квитанції (за винятком квитанцій, де вартість товару (послуги) зазначено заздалегідь шляхом проштамповування або друкарським способом).

Відривну частину відділяють від корінця по лінії відриву і видають покупцю або особі, яка отримує кошти (у разі здійснення операції видачі), не пізніше завершення розрахункової операції.

При заповненні розрахункової квитанції майте на увазі, що:

1) платники ПДВ, акцизного податку або інших податків (зборів) у корінці розрахункової квитанції за формою № РК-1 повинні зазначати суму, що обкладається ПДВ, акцизним податком або іншим податком (збором). У спрощеній квитанції за формою № РК-2 цю інформацію не відображають;

2) на вимогу покупця у відривній частині розрахункової квитанції додатково зазначають усі або частину передбачених установленою формою реквізитів:

— найменування товару (послуги);

— вартість одиниці виміру;

— ставку ПДВ, акцизного податку або іншого податку (збору) у відсотках — для платників такого податку;

— вартість товарів (послуг) за кожним найменуванням;

— дату;

— підпис особи, що здійснила розрахунок.

У разі виписки спрощеної розрахункової квитанції такі дані можна зазначити на обороті її відривної частини.

При продажу алкоголю та тютюнових виробів найменування товарів та їх вартість, ставку та суму акцизного податку або іншого податку (збору) обов’язково зазначають і у відривній частині квитанції, і в її корінці;

3) якщо на товари (послуги) встановлено надбавки або знижки, то за бажанням суб’єкта господарювання в обох частинах розрахункової квитанції поряд із загальною сумою розрахунку в дужках зазначають суму знижки або надбавки з відповідною відміткою («зн» або «нд»);

4) при видачі грошових коштів у разі повернення товару (рекомпенсації послуги) в корінці та відривній частині розрахункової квитанції суму розрахунку зазначають зі знаком «-» (мінус).

Нагадаємо: якщо сума коштів, виданих при поверненні товару або рекомпенсації раніше сплаченої послуги, перевищує 100 грн., то матеріально відповідальна особа або особа, що безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів (про нього див. на с. 58). При цьому якщо розрахункова операція з реалізації товару (надання послуги) здійснювалася з використанням КОРО і РК, то замість номера, дати і часу, зазначених у чеку РРО, в акті наводять номер розрахункової квитанції, що підтверджує купівлю товару (послуги).

Якщо квитанція зіпсована або в ній зроблено помилковий запис, у корінці і відривній частині потрібно зробити запис «Анульовано», який скріплює своїм підписом особа, що здійснює розрахунки.

Готівкові кошти, які зберігаються на місці проведення розрахунків на початок робочого дня, вносяться суб’єктом господарювання протягом робочого дня, а також кошти, які перебувають на місці проведення розрахунків на момент виходу з ладу РРО або відключення електроенергії, записують у корінець розрахункової квитанції з відміткою «Службове внесення». У цьому випадку відривна частина квитанції залишається в РК.

Суму готівки, яку вилучають протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записують у корінець розрахункової квитанції з відміткою «Службова видача».

На кожному місці проведення розрахунків повинна використовуватися окрема РК із КОРО, на яку вона зареєстрована. Причому РК повинні використовуватися послідовно відповідно до їх порядкових номерів і до повного використання розрахункових квитанцій.

Якщо в КОРО на господарську одиницю обліковуються розрахункові операції за декількома місцями проведення розрахунків, то такої послідовності слід дотримуватися щодо кожного місця проведення розрахунків.

Після використання всіх розрахункових квитанцій на реєстраційній сторінці РК зазначають дату її закінчення і загальну суму розрахунків за всіма розрахунковими квитанціями. Як і у випадку з КОРО, п. 6 ст. 3 Закону про РРО вимагає, щоб суб’єкт господарювання зберігав використані РК протягом 3 років з дати їх закінчення.

6.6. Звітність з КОРО і РК

Згідно з п. 7 ст. 3 Закону про РРО суб’єкт господарювання подає звітність, пов’язану із застосуванням РРО і РК, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним, у разі якщо не передбачено надання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.

Хто ж зобов’язаний подавати таку звітність?

Ви вже знаєте (див. с. 20), що суб’єкти господарювання, які використовують РРО, подають до органів фіскальної служби по електронних каналах зв’язку інформацію в обсягах, установлених абзацами другим і третім п. 7 ст. 3 Закону про РРО. Отже, вони від зазначеної повинності звільнені. А ось тим, кому дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК і КОРО, подання звіту не уникнути.

Так, згідно з п. 3 Порядку № 13 за всіма КОРО, зареєстрованими на господарську одиницю, які ведуть разом з РК,

Крім того, податківці вимагають подавати такий Звіт і за КОРО на РРО у разі використання РК на період виходу з ладу РРО та/або відключення електроенергії. Таку позицію викладено в підкатегорії 109.12 БЗ. Але ми погодитися з нею не можемо. Пояснимо чому.

Як ми вже говорили (див. с. 61), після відновлення роботи РРО / постачання електроенергії через РРО проводять суму розрахункових операцій, які були оформлені розрахунковими квитанціями за період несправності РРО / відключення електроенергії, а також суми розрахунків за час роботи до виходу РРО з ладу / відключення електроенергії (у разі обнулення оперативної пам’яті). Після чого роздруковують Z-звіт.

Унаслідок цього вся інформація про розрахунки міститиметься у фіскальній пам’яті РРО. А отже, до органу ДФСУ вона потрапить разом з електронними копіями розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, що містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті приєднаних до них модемів, що подаються суб’єктами господарювання по дротових або бездротових каналах зв’язку відповідно до абзаців другого і третього п. 7 ст. 3 Закону про РРО.

Звідси випливає висновок: у такій ситуації підприємствам і ФОП, що використовують КОРО на РРО, подавати до органів ДФСУ звіт за формою № ЗВР-1 не потрібно, оскільки вся необхідна інформація буде передана податківцям по дротових або бездротових каналах зв’язку. Але все-таки убезпечте себе й отримайте із цього приводу індивідуальну податкову консультацію.

Форму № ЗВР-1 заповнюють у розрізі всіх КОРО на господарську одиницю, які використовувалися протягом звітного місяця (п. 1 Інструкції № 13). Особливості її складання представимо в табл. 6.1.

Таблиця 6.1. Заповнення форми № ЗВР-1

Зауважте: якщо протягом звітного місяця через РК було зареєстровано помилково введені суми, то ці суми не включають до граф 3 — 8. За бажанням суб’єкта господарювання до Звіту можна додати пояснювальну записку щодо помилково введених сум.

У рядку «Разом» граф 3 — 8 слід відобразити підсумки показників за відповідними графами.

Окрім форми № ЗВР-1, щодо розрахункових квитанцій п. 4 Порядку № 13 передбачає надання Довідки про використані розрахункові книжки (див. додаток до Порядку № 13).

Причому, за роз’ясненням податківців (див. підкатегорії 109.09 і 109.12 БЗ), суб’єкти господарювання, які застосовують РРО, також зобов’язані подати до контролюючих органів таку Довідку у разі використання розрахункових квитанцій при виході з ладу РРО або тимчасовому відключенні електроенергії.

Ми не можемо погодитися з таким категоричним висновком фіскалів.

Річ у тому, що Довідка про використані розрахункові книжки повинна містити інформацію про РК, за якими дата закінчення їх використання припадає на звітний місяць. На це вказує примітка в самій формі Довідки.

А отже, якщо у звітному місяці ви використали декілька розрахункових квитанцій (у тому числі у зв’язку з відключенням електроенергії або поломкою РРО), але при цьому РК не закінчилася, обов’язку подавати Довідку про використані розрахункові книжки не виникає.

Звіти підписують керівник і головний бухгалтер підприємства (або фізособа-підприємець) і скріплюють печаткою (за її наявності).

Важливий момент! Звіт за формою № ЗВР-1 не належить до податкової звітності в розумінні норм ПКУ. Тому подання уточнюючого Звіту чинним законодавством не передбачено (див. роз’яснення з підкатегорії 109.12 БЗ).

І зауважте: при поданні звітності надавати податківцям КОРО або РК не потрібно!