Вважаємо, що таке заповнення декларації не повинне призводити до штрафних санкцій.
Згідно з виноскою «8» до ряд. 19 декларації платник тут зазначає розрахункову величину самоштрафу у зв’язку із самостійним виправленням помилки, відповідно до п. 50.1 ПКУ. Для цих цілей необхідно обрати ставку 3 % (при виправленні в уточнюючій декларації) або 5 % (при виправленні помилки в поточній декларації). Якщо самоштаф не нараховуємо, то про вибір ставки (відповідно, про заповнення інформаційної частини ряд. 19) мова йти не може. Проте якщо така помилка допущена, вважаємо, штрафи платникові все одно загрожувати не повинні. Дивіться самі.
У загальному випадку «загорнути» декларацію фіскали можуть протягом 5 днів з моменту її отримання. Зробити це вони повинні, якщо податкова декларація заповнена з порушенням пп. 48.3 і 48.4 ПКУ. У цих нормах ПКУ йдеться про обов’язкові реквізити, які повинна містити декларація, що подається. Не будемо їх усі перелічувати, зазначимо тільки, що там нічого не сказано про проблему, схожу з нашою ситуацією. До речі, у разі відмови в прийнятті декларації податковий орган зобов’язаний представити платникові письмове повідомлення (п. 49.11 ПКУ). Роль такого письмового повідомлення належить другій квитанції (п. 12 Порядку № 557). А раз друга квитанція отримана, то жодних питань з коректним заповненням обов’язкових реквізитів декларації у фіскалів виникнути не може.
Водночас при прийманні здійснюється перевірка декларації щодо коректного заповнення всіх її реквізитів. Здійснюється так звана камеральна перевірка декларації. Для цих цілей п. 76.3 ПКУ відводить 30 днів після граничного строку подання декларації. За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках і після реєстрації вручається або направляється для підписання протягом 3 робочих днів платникові податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ПКУ).
Чи може за результатами перевірки платникові загрожувати штраф? Вважаємо — ні, оскільки визнати в цьому випадку заповнення інформаційної частини ряд. 19 помилкою не можна.
По-перше, сам факт занесення до інформаційної частини ряд. 19 ставки самоштрафу (5 %) не призводить до нарахування самого самоштрафу. Адже формула для його розрахунку передбачає заповнення ряд. 17. У нашому випадку ряд. 17 не заповнено, а також не здійснювалося нарахувань самоштрафу. Інакше кажучи, розрахунковий ряд. 19 заповнено правильно, точніше, не містить жодного значення — оскільки й не повинен його містити.
По-друге, відсутнє перекручення єдиного податку. Та й у декларації самостійні виправлення і донарахування зобов’язань не здійснювалися, а отже, не може бути й мови про штрафи. Також немає підстав стверджувати, що відбулося викривлення інформації. Суворо кажучи, заповнення інформаційного поля не впливає на декларування єдиного податку, а тому не може вважатися помилкою.
Враховуючи вищесказане, не зрозуміло, на чому базуються загрози фіскалів про нарахування штрафних санкцій. У всякому разі, якщо за підсумками камеральної перевірки фіскали виявлять порушення, то неодмінно має бути складений акт (п. 86.2 ПКУ). Платник при цьому має право подати свої заперечення (абз. перший і другий п. 86.7 ПКУ). Якщо заперечення фіскалами враховані не будуть, то на підставі акта перевірки фіскали направляють платникові податкове повідомлення-рішення, яке може бути ним оскаржено в порядку, передбаченому ст. 56 ПКУ.
