Абсолютні «авторитети» у вирішенні всіх «переоціночних» питань — пп. 16 — 21 П(С)БО 7 і пп. 34 — 39 Методрекомендацій № 561. Обидва ці документи одностайні в тому, що підприємство може переоцінювати об’єкт ОЗ, якщо його залишкова вартість суттєво відрізняється від справедливої вартості на дату балансу (п. 16 П(С)БО 7 і п. 34 Методрекомендацій № 561).
Як бачите, переоцінка ОЗ — процедура загалом добровільна, тому зв’язуватися з нею чи ні — кожне підприємство вирішує самостійно (див. лист Мінфіну від 20.03.2003 р. № 053-2940). Але якщо вже вибір зроблено на користь переоцінки, тоді ви просто зобов’язані знати головні правила її проведення. Про них ми з вами й поговоримо.
Які ОЗ переоцінюють?
З наведеного нами визначення терміна «переоцінка» випливає, що її проводять щодо тих об’єктів ОЗ, у яких залишкова вартість суттєво відрізняється від справедливої.
Залишкову вартість для порівняння ви без зусиль знайдете в бухгалтерській первинці. Справедливою ж вартістю вважають суму, за якою можна продати актив (у нашому випадку — об’єкт ОЗ) за звичайних умов на певну дату (п. 4 П(С)БО 19)*.
* П(С)БО 19 визначає також, яка вартість (ринкова чи відновна) вважається справедливою для різних видів ОЗ.
Зверніть увагу! Одного тільки факту відмінності залишкової і справедливої вартості для проведення переоцінки замало. Потрібно, щоб така відмінність була суттєвою, тобто перевищувала певний поріг суттєвості. Звідки його беруть?
Ні П(С)БО 7, ні Методрекомендації № 561 конкретну величину порога суттєвості для переоцінки не встановлюють. Єдине, абзац другий п. 34 Методрекомендацій № 561 пропонує як поріг суттєвості для проведення переоцінки або зменшення корисності об’єктів ОЗ приймати величину, що дорівнює 1 % чистого прибутку (збитку) підприємства, або 10 % відхилень залишкової вартості об’єкта ОЗ від його справедливої вартості. На величину до 10 % справедливої вартості активу радить орієнтуватися і п.п. 2.20.1 Методрекомендацій № 635. Щоправда, все це не більше ніж рекомендації, а дотримуватися їх чи ні, підприємство вирішує самостійно.
Обраний підприємством критерій суттєвості фіксують у наказі про облікову політику (п. 2.1 Методрекомендацій № 635)
При цьому підприємство може встановити один критерій для всіх ОЗ, які числяться в нього на балансі, а може «подарувати» окремий критерій кожній групі ОЗ.
Отже, виявивши в себе «недооцінений» об’єкт із суттєвою «нестачею» залишкової вартості, ви можете провести його переоцінку. Але найнеприємніше, що на цю ж дату вам доведеться переоцінити всі інші об’єкти тієї групи*, до якої належить ОЗ (п. 16 П(С)БО 7). Причому ви «приречені» на переоцінку всіх об’єктів ОЗ цієї групи незалежно від того, наскільки їх залишкова вартість відрізняється від справедливої.
* Групою ОЗ вважається сукупність об’єктів ОЗ, однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання (п. 34 Методрекомендацій № 561).
Які активи не переоцінюють?
Окремі об’єкти необоротних активів згідно з п. 16 П(С)БО 7 переоцінювати не можна. Так, не підлягають переоцінці МНМА і бібліотечні фонди, які амортизують методами:
— «50/50 %» (амортизацію в розмірі 50 % вартості об’єкта ОЗ, що амортизується, нараховують у першому місяці експлуатації цього об’єкта, а решту 50 % — у місяці його списання з балансу);
— «100 %» (амортизацію в розмірі 100 % вартості об’єкту ОЗ, що амортизується, нараховують у першому місяці використання).
А ось МНМА і бібліотечні фонди, що амортизуються прямолінійним або виробничим методом, переоцінюють у загальному порядку.
Крім того, не переоцінюють інвестиційну нерухомість, яка обліковується за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення (п. 18 П(С)БО 32).
З вибором об’єктів для переоцінки розібралися, тепер поговоримо про періодичність її проведення.
Як часто проводять переоцінку?
За загальним правилом з п. 16 П(С)БО 7 переоцінку проводять на дату балансу. При цьому ОЗ тієї групи, об’єкти якої вже були переоцінені, обов’язково переоцінюють з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від їх справедливої вартості (абзац другий п. 16 П(С)БО 7).
Виходить, ступивши на шлях переоцінки, звернути з нього вже не вийде. На кожну дату балансу доведеться порівнювати балансову і залишкову вартості уже переоцінених одного разу ОЗ однієї групи й у разі суттєвої розбіжності переоцінювати їх знову.
Залишається сказати, що дата балансу — це дата, на яку підприємство складає фінансову звітність. Тому
підприємства, які складають проміжну фінзвітність, проводять переоцінку на кінець останнього дня квартального звітного періоду
Малі та мікропідприємства, які складають виключно річну фінансову звітність, проводять переоцінку раз на рік станом на 31 грудня.
Саме станом на ці дати проводять або дооцінку, або уцінку ОЗ.
Щоправда, згідно зі ст. 13 Закону про бухоблік будь-яке підприємство обліковою політикою може передбачити складання щомісячної фінзвітності (або за інший період). Тоді дата балансу зсувається — нею буде останній день звітного місяця (іншого періоду).
Хто проводить переоцінку?
Отже, підприємство прийняло рішення про проведення переоцінки об’єктів ОЗ відповідної групи. Тоді вам обов’язково потрібно враховувати вимогу абзацу сьомого ч. 2 ст. 7 Закону про оцінку. Тут сказано, що при проведенні переоцінки ОЗ у бухоблікових цілях обов’язковою є оцінка майна. У свою чергу, незалежною оцінкою майна вважається оцінка, проведена суб’єктом оціночної діяльності — суб’єктом господарювання (ч. 3 ст. 3 Закону про оцінку).
Про що це говорить?
Для проведення переоцінки доведеться запросити професійного оцінювача. А ось оцінка, виконана «несуб’єктами» оціночної діяльності, наприклад, силами самого підприємства, визнається недійсною (ст. 8 Закону про оцінку).
Податківці у своїх роз’ясненнях теж періодично нагадують про обов’язкове залучення до переоцінки професійних оцінювачів (див., наприклад, лист ДФСУ від 18.01.2019 р. № 212/О/99-99-13-01-02-14/ІПК).
Як оформити проведення переоцінки?
До початку переоцінки на підприємстві оформляють наказ (розпорядження) про її проведення. У ньому обов’язково зазначають дату проведення переоцінки і групу ОЗ, що підлягають переоцінці, а також перелічують осіб, відповідальних за її проведення.
За результатами оцінки майна професійний оцінювач оформляє звіт про оцінку майна (акт оцінки майна). Цей документ, по-перше, підтверджує сам факт виконання оцінки майна, тобто надання відповідних послуг суб’єктом оціночної діяльності. Ну а, по-друге, у звіті оцінювач дає свій висновок про справедливу (ринкову) вартість об’єктів ОЗ, на яку ви спиратиметеся при проведенні переоцінки.
Акт оцінки майна підписує оцінювач, який безпосередньо проводив оцінку, і керівник суб’єкта оціночної діяльності (ст. 12 Закону про оцінку).
Результати переоцінки об’єкта ОЗ підприємство може оформити Актом переоцінки ОЗ. Обов’язкова форма цього документа встановлена наказом Мінфіну від 13.09.2016 р. № 818 тільки для бюджетників. Звичайні підприємства можуть розробити таку форму самостійно або ж скористатися плодами праці Мінфіну і взяти за основу затверджену форму. Головне — щоб форма, яку ви використовуєте, містила всі обов’язкові для первинки реквізити, перелічені в ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік.
З Акта переоцінки інформацію про зміну первісної вартості та суми нарахованого зносу переносять до інших первинних документів з обліку ОЗ, наприклад до Інвентарної картки обліку основних засобів, книги обліку ОЗ, Відомості обліку необоротних активів і зносу (п. 35 Методрекомендацій № 561).
Як порахувати суму переоцінки?
Після того, як оцінювач виконав свою частину роботи і зробив оцінку ОЗ, бухгалтер визначає, у який бік величина залишкової вартості ОЗ відрізняється від його справедливої вартості, і робить або дооцінку, або уцінку ОЗ.
Якщо справедлива вартість ОЗ перевищує його залишкову вартість, то в наявності підстави для дооцінки, а якщо навпаки, нижча, то проводять уцінку
Причому дооцінки й уцінки можуть чергуватися, один об’єкт може бути спочатку дооцінено, а через деякий час — уцінено і навпаки.
Переоцінка ОЗ включає такі операції:
— дооцінку (уцінку) первісної вартості об’єкта ОЗ;
— дооцінку (уцінку) зносу.
Переоцінену первісну вартість і переоцінену суму зносу розраховують, ґрунтуючись на вимогах п. 17 П(С)БО 7. Він стверджує: переоцінену первісну вартість і суму зносу об’єкта ОЗ визначають множенням, відповідно, первісної вартості та зносу ОЗ на індекс переоцінки. У свою чергу, індекс переоцінки розраховують шляхом ділення справедливої вартості об’єкта ОЗ, що переоцінюється, на його залишкову вартість. У вигляді формули розрахунок цього показника виглядає так:
Іп = Св : З,
де Іп — індекс переоцінки;
Св — справедлива вартість об’єкта ОЗ, грн.;
З — залишкова вартість об’єкта ОЗ, грн.
Після переоцінки об’єкт ОЗ числитиметься в обліку підприємства за новою залишковою вартістю. Це, у свою чергу, означає, що нарахування амортизації надалі проводитиметься вже виходячи з нової (переоціненої) вартості об’єкта.
З правилами організації та проведення переоцінки ОЗ визначилися. Саме час поговорити про бухгалтерський та податковий облік операцій дооцінки/уцінки ОЗ.
