Не секрет, що наше законодавство дозволяє підприємцям (ФОП), у тому числі єдиноподатникам з ПДВ, не вести бухгалтерський облік. Такий висновок випливає з ч. 1 ст. 2 Закону про бухоблік*, яка говорить про те, що тільки підприємства зобов’язані вести бухоблік і подавати фінзвітність. Тому необхідність вести облік списання ТМЦ залежатиме від того, скористався ФОП цим правом чи ні.
* Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.
ФОП не веде бухобліку. У цьому випадку говорити про обов’язкове списання ТМЦ і дотримання будь-яких правил такого списання не доводиться. Адже списання матеріалів, як і їх оприбуткування (зарахування на баланс) — це категорія бухгалтерська, а отже, на ФОП, який не веде бухобліку, ці поняття не поширюються.
Ваш головний обов’язок — мати можливість документально підтвердити витрати, які ви вказуєте в графі 3 розділу II Книги обліку доходів і витрат. Це вимога п. 44.1 ПКУ. Нагадаємо: суму своїх матеріальних витрат єдиноподатник показує в Книзі в день сплати грошових коштів за товари, незалежно від того, отриманий вже дохід, пов’язаний з цими витратами, чи ні. Для їх підтвердження підійдуть такі документи, як платіжне доручення, квитанція, чек або документ довільної форми про готівкову оплату товарів, робіт, послуг, акти закупівлі тощо.
Звичайно ж, відсутність бухобліку не заважає вам організувати внутрішній облік руху ТМЦ. Проте підпорядковується такий облік не загальновстановленим бухправилам, а виключно потребам ФОП. Ведете позамовний облік собівартості — списуйте ТМЦ окремо на кожне замовлення, обліковуєте рух ТМЦ з метою контролю їх наявності і використання — можете обмежитися їх одноразовим списанням за підсумками місяця.
ФОП веде бухоблік. Тоді він, як і юридичні особи, керується вимогами Закону про бухоблік, затвердженими П(С)БО та іншими бухгалтерськими нормативними документами. Але зверніть увагу! Навіть у цьому випадку бухоблік ФОП веде для власних потреб, а надавати результати такого обліку — фінзвітність — зовнішнім користувачам не зобов’язаний. Тому і в цьому випадку правила організації списання запасів ФОП установлює самостійно, але вже з оглядкою на Закон про бухоблік.
Як передбачено ч. 1 ст. 9 Закону про бухоблік, основою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Їх можна складати в паперовій або електронній формі. Вони повинні містити ряд обов’язкових реквізитів, зокрема, дату складання (звісно, це не єдиний обов’язковий реквізит первинки, інші перераховані в ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік).
Виходить, передача матеріалів із складу (місця зберігання) для надання послуг має бути оформлена первинним документом. Це може бути накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів за формою М-11 або акт про списання матеріалів у довільній формі, але яка містить усі обов’язкові реквізити із згаданої ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік.
У такому разі логічно показувати списання вартості матеріалів до складу собівартості послуг на дату оформлення «витратної» первинки (на дату передачі матеріалів для надання послуг — якщо дата оформлення первинного документа не збігається з датою фактичної передачі).
Водночас, як ви вже зрозуміли, навіть якщо ФОП веде бухоблік, то робить він це для власних цілей. Тому за бажання і в цьому випадку він цілком може організувати щомісячне списання матеріалів. Для цього, наприклад, при передачі матеріалів можна оформляти забірні листи, а накладні-вимоги датувати останнім днем місяця. І вже на підставі останніх показувати списання матеріалів в обліку.
