Теми статей
Обрати теми

РРО для ФОП-спрощенців: що на нас чекає

Костюк Дмитро, заступник головного редактора
Ось уже котрий місяць у ЗМІ ходять страшилки з приводу загальної РРОнізації ФОП. З одного боку, активні підприємці говорять, що після набрання чинності змінами до Закону про РРО підприємницьке життя або піде в тінь, або взагалі помре. З іншого — представники влади заспокоюють: нічого страшного не передбачається, та й узагалі єдиноподатників ці зміни якщо і зачіпають, то зовсім трохи. Так хто ж має рацію? Давайте розбиратися.

Для ФОП зміни РРО-законодавства мають декілька ключових дат:

19 квітня 2020 року (набрання чинності основною частиною Закону № 129 і Закону № 128);

1 жовтня 2020 року (збільшення видів діяльності, при проведенні яких потрібне застосування РРО для гр. 2 — 4);

1 січня 2021 року (повсюдне застосування РРО за деяким винятком).

Розглянемо РРО-зміни в розрізі груп єдиного податку, а потім прокоментуємо окремі тонкощі.

Група 1

На сьогодні спрощенці групи 1 зобов’язані застосовувати РРО* в разі реалізації ТСПТ, лікарських засобів і виробів медпризначення (обсяг доходу значення не має, головне, щоб не більше 300 тис. грн.). З 19 квітня 2020 року вони взагалі звільняються від обов’язку застосування РРО! Про це прямо сказано в новій редакції ст. 296.10 ПКУ. Інша річ, що торгівля цими специфічними товарами не завжди сумісна з групою 1.

* Тут і далі — зрозуміло, в тих випадках, коли РРО взагалі потрібен (див. визначення розрахункової операції в ст. 2 Закону про РРО).

Так, на ринках продавати електропобутові та телерадіотовари, які в більшості належать до технічно складних побутових товарів (далі — ТСПТ), можна тільки за умови розміщення в приміщеннях, пристосованих для торгівлі цими товарами (п. 44 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Мінекономіки, МВС, ДПАУ, Держкомстандартизації від 26.02.2002 р. № 57/188/84/105). Адже першогрупник може продавати товари тільки з торговельних місць на ринках (п.п.1 п. 291.4 ПКУ), до яких магазини, розташовані на території ринку, не належать. Тобто ті, хто продає ТСПТ у магазині, розташованому на території ринку, не має права перебувати на групі 1 (БЗ 107.01). Утім, до торговельних місць належать контейнери, кіоски, палатки (п. 1.8 Інструкції № 209), які вважаються приміщеннями** (п.п. 2.2.7 Інструкції № 209).

** Іноді підприємці порушують Правила торгівлі на ринках і продають ТСПТ не в приміщенні. На наш погляд, це є лише порушенням Правил торгівлі на ринках, але не є порушенням єдиноподаткових правил, тобто порушники можуть перебувати в групі 1.

Що стосується лікарських засобів, то тут усе значно складніше. По-перше, ця діяльність ліцензується, а по-друге, в загальному випадку вони можуть продаватися тільки в аптеках і аптечних складах (пп. 103 і 156 Ліцензійних умов № 929), тобто першогрупники, які торгують лікарськими засобами, навряд чи існують.

Як би то не було,

ті першогрупники, які зараз зобов’язані застосовувати РРО, з 19.04.2020 р. позбавляються від цього обов’язку

Більше того, вони можуть не застосовувати РРО і після 01.10.2020 р., і після 01.01.2021 р., навіть якщо торгуватимуть товарами з групи ризику, про що ми скажемо нижче.

Групи 2 — 4

Як і зараз, після 19 квітня 2020 року застосовуватиметься мільйонний критерій. Проте під обов’язкове застосування РРО потраплять ще й ФОП, які надають платні послуги у сфері охорони здоров’я (зазвичай, це стоматологічні кабінети та інші приватні клініки, оформлені як ФОП на єдиному податку). Обсяг доходу не має значення.

А з 01.10.2020 р. коло зобов’язаних застосовувати РРО поповниться цілою низкою видів діяльності (торгівля через Інтернет, продаж автозапчастин, уживаних товарів, діяльність ресторанів, турбізнес, готелі тощо) також незалежно від обсягу доходу. Схоже, саме ці види діяльності законодавці називають ризиковими.

І вже з 01.01.2021 р. жодних звільнень від застосування РРО не передбачається. Навіть якщо ваш дохід буде менше 1 млн грн. і ви не потрапляєте до ризикового переліку, ви все одно повинні застосовувати РРО. Згрупуємо вищевикладене в таблиці.

Застосування РРО єдиноподатниками гр. 2 — 4

Період

РРО не застосовується, якщо:

До 19.04.2020*

Дохід протягом року не перевищує 1 млн грн., крім тих ФОП, які здійснюють реалізацію:

— ТСПТ;

— лікарських засобів і виробів медпризначення

* Це існуючі на сьогодні вимоги.

19.04.2020 — 01.10.2020

Дохід протягом року не перевищує 1 млн грн., крім тих ФОП, які здійснюють реалізацію:

— ТСПТ;

— лікарських засобів, виробів медпризначення і надання платних послуг у сфері охорони здоров’я

01.10.2020 — 01.01.2021

Дохід протягом року не перевищує 1 млн грн., крім тих ФОП, які здійснюють:

реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

— реалізацію ТСПТ;

— реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення і надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних і побутових виробів з дорогоцінних металів;

— роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

— діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування*;

— діяльність турагентств, туроператорів;

— діяльність готелів та інших подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

— реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей і приладдя для автотранспортних засобів за переліком КМУ

* Окрім продажу страв і безалкогольних напоїв у їдальнях та буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу.

Після 01.01.2021

Звільнення не передбачене

Ризикові види діяльності

Далеко не все з наведеного ризикового переліку зрозуміло. Поки що зарано доходити однозначних висновків, але до нас уже надходять запитання читачів, тому ми вимушені висловити хоча б припущення.

Реалізація товарів (послуг) через Інтернет. Швидше за все, законодавець натякає на інтернет-магазини, діяльність яких ми описували свого часу (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 101, с. 3). Коротко нагадаємо, що згідно із Законом про електронну комерцію інтернет-магазин — це засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину, а під електронним правочином розуміється дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Вважаємо, що до цієї категорії потрапляють далеко не всі ФОП, які продають товар (послуги), використовуючи Інтернет

Наприклад, якщо у вас є інтернет-сторінка, яка носить просто рекламний характер з інформацією про товар/продавця, то жодних електронних правочинів ви не здійснюєте, тому і не повинні розглядатися як особи, які реалізують товар через Інтернет.

До цієї категорії повинні потрапляти тільки ті, хто організував свій бізнес таким чином, що в Інтернеті саме вчиняється правочин. Наприклад, на сайті зазначений конкретний товар (послуга) зі своїми характеристиками, ціною, і придбати його можна, скажімо, шляхом натиснення кнопки «купити» (натискаючи цю кнопку, покупець, по суті, вчиняє правочин).

Що стосується коду КВЕД, то його можна використовувати лише як орієнтир. У цьому випадку найбільш відповідний 47.91 «Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет». Але в цьому коді йдеться про роздріб (тобто продаж товарів, призначених для особистого споживання громадянами (приватними особами) або домогосподарствами), а під РРО підпадає й інтернет-реалізація оптом.

Узагалі далеко не завжди при інтернет-торгівлі потрібен РРО. Щоправда, в деяких випадках наша думка розходиться з думкою податківців. Наприклад, при використанні інтернет-банкінгу (Приват24, Ощад24) ми вважаємо, що РРО застосовувати не потрібно, навіть якщо дохід ФОП перевищить 1 млн грн., адже така операція не вважається і не вважатиметься розрахунковою (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 54, с. 26). Податківці ж часто дотримуються фіскальної думки.

І вже зовсім не потрібно застосовувати РРО, якщо ФОП в оплату прийматиме звичайну безготівку.

Роздрібна торгівля уживаними товарами. Уточнення «в магазинах», узяте із самого КВЕД (група 47.79), натякає на те, що продаж таких товарів на ринках, з лотків тощо сюди не потрапляє. Інша річ, що ринковим торговцям без найманих працівників немає сенсу вдаватися до цього нюансу, адже вони і так можуть спокійно працювати без РРО на групі 1.

Окрім традиційного секонд-хенду, до цього винятку потрапляють і торговці букіністичними книгами, а також іншими уживаними товарами. А ось роздрібна торгівля уживаними автотранспортними засобами сюди не підпадає (втім, для єдиноподатників вона не актуальна через заборону продажу підакцизних товарів).

Реалізація текстилю й автозапчастин. Конструкція цієї норми передбачає, що слова «за переліком, що затверджується КМУ», стосуються і текстилю, і запчастин. Тобто поки немає переліку, точно сказати, які товари потраплять до цієї категорії, складно (і до його появи норма буде мертвою). Проте деякі припущення можна висловити вже зараз. Визначення терміна «текстильні вироби» наведено в Технічному регламенті щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів, затвердженому постановою КМУ від 14.01.2009 р. № 13 (ср. ). Під ними розуміється будь-яка сировина, напівфабрикати та готові вироби, маса текстильних волокон у яких становить не менш як 80 відсотків. А під визначення терміна «текстильні волокна» підпадають тільки ті, які мають мінеральне, рослинне або хімічне походження. Суворо кажучи, вироби із шерсті сюди не потрапляють.

І ще один момент — як виняток зазначена торгівля текстилем на ринку за готівку: до 1 млн грн. вона може здійснюватися без РРО. Але якщо ви, йдучи назустріч покупцям, установите pos-термінал для приймання карток (таке на ринках трапляється), то, схоже, втратите імунітет від РРО, адже ця операція (1) вимагає застосування РРО і (2) не вважається реалізацією за готівку.

Що стосується торгівлі автозапчастинами, то не виключено, що податківці включатимуть сюди і роботи з ремонту автомобілів з використанням деталей виконавця (за аналогією з монтажем домофона//лист ДФСУ від 14.06.2017 р. № 637 /Г/99-99-14-05-01-14/ІПК). Нагадаємо, що, на їхню думку, не застосовувати РРО можуть тільки ті ФОП-спрощенці, які виконують роботи з установлення ТСПТ, купленого самим замовником і переданого виконавцеві. У разі встановлення замовникові свого ТСПТ, ФОП, на їх думку, повинен використовувати РРО. Ми ж вважаємо, що при здійсненні робіт з використанням ризикових товарів РРО можна не використовувати (при дотриманні мільйонного критерію і якщо за договором вартість товарів не виділена окремим предметом).

Утім, ще раз зазначимо, що це поки що припущення. Точніших висновків можна доходити тільки після появи відповідного переліку і роз’яснень контролюючих органів.

Якщо ви потрапили до ризикового переліку

Як ви вже зрозуміли, навіть якщо у ФОП обсяг доходу менше 1 млн грн., але він займається операціями, зазначеними в наведеному ризиковому переліку, він зобов’язаний буде застосовувати РРО.

І все-таки не потрібно забувати про існування Переліку № 1336, який дозволяє використовувати РК і КОРО замість РРО

Він не поширюється тільки на тих єдиноподатників, у кого дохід перевищив 1 млн грн., отже, малодохідний ФОП його цілком може застосовувати.

Операції спрощенців прямо зазначені в п. 1 Переліку № 1336 (роздрібна торгівля продовольчими товарами, крім підакцизних). Проте ми вважаємо, що тільки цим видом діяльності можливість використання Переліку № 1336 єдиноподатниками не обмежується. Наприклад, окремі випадки надання туристичних та екскурсійних послуг зазначені в п. 24 Переліку (за умови проведення розрахунків за межами стаціонарних приміщень суб’єктів туристичної та екскурсійної діяльності). Та й іншими формами та умовами діяльності ви можете скористатися (наприклад, роздрібна торгівля через засоби пересувної мережі тощо).

Хоча не виключаємо, що податківці будуть забороняти переходити на РК (свого часу були незаконні спроби обмежувати застосування Переліку № 1336 єдиноподатниками).

Ну і, зрозуміло, найголовніше — якщо ризиковий вид діяльності тільки зазначений у вас у ЄДР або реєстрі ЄП, але самі операції ви не здійснюєте, то РРО застосовувати не потрібно.

Облік товарних запасів і документи на товар

Узагалі-то норма про облік товарних запасів і продаж тільки тих товарів (послуг), які в цьому обліку відображені, існує і зараз. Його можуть не вести єдиноподатники — неплатники ПДВ. Штраф за порушення цього правила, що становить подвійну вартість необлікованих товарів, але не менше 170 грн. (ст. 20 Закону про РРО), на них не поширюється. А ось з 19.04.2020 р. ситуація зміниться.

По-перше, облік товарних запасів зможуть не вести тільки ті єдиноподатники — неплатники ПДВ, які не займаються реалізацією ТСПТ, лікарських засобів, виробів медпризначення і ювелірки. Тобто якщо ви ФОП, наприклад, на групі 2 і торгуєте, скажімо, ТСПТ, то ви будете зобов’язані не просто проводити продажі через РРО, але й вести облік товарних запасів. Утім, що таке облік товарних запасів, для ФОП не зовсім зрозуміло, адже такого обліку, «встановленого законодавством» немає. А в Книзі обліку доходів (або доходів і витрат) дані про запаси не відображаються.

По-друге, з’явиться необхідність показувати при перевірці документи, що підтверджують облік і походження товарів, які на момент перевірки знаходяться в місці продажу. Знову ж таки це не стосується ФОП-спрощенців — неплатників ПДВ (крім торговців ТСПТ, ліками, предметами медпризначення і ювеліркою). Судячи з усього, йдеться про первинні документи, що підтверджують придбання товару.

Узагалі ми і зараз радимо зберігати первинні документи на товар

Адже за їх відсутність податківці, зазвичай, погрожують, по-перше, штрафом за незабезпечення зберігання первинних документів згідно з п. 121.1 ПКУ (перший раз 510 грн., 1020 грн. — повторно), а по-друге, припускають, що товар був придбаний у фізосіб без утримання ПДФО, а отже, з’являються підстави застосовувати штраф згідно з п. 127.1 ПКУ за ненарахування, неутримання та/або несплату ПДФО (25/50/75 % від суми ПДФО)*.

* http://ck.sfs.gov.ua/data/material/000/274/357156/Tezi_FOP_P_Zaskalna_11_2018.pdf, а також БЗ 107.11.

Що ж до внутрішніх документів на товар, які виписуються самим ФОП на торговельну точку, то законодавство і зараз передбачає їх наявність, тільки встановлено це не в Законі про РРО, а в інших нормативах (див., наприклад, п. 17 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою КМУ від 15.06.2006 р. № 833, п. 28 Правил роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджених наказом Мінекономіки від 08.07.96 р. № 369).

По-третє, штраф за реалізацію необлікованих товарів теж підкоригували. Його розмір залишився тим самим, але застосовуватися він буде не лише за продаж необлікованих товарів, але й за ненадання перевіряючим документів, що підтверджують облік товарів, які знаходяться на місці продажу.

Компенсатори

Зрозуміло, що тільки закручувати гайки не можна. Мають бути якісь послаблення. Тут можна виокремити два напрями:

Закон № 129. Збільшення граничного обсягу доходу, що надає право перебування на гр. 2 ЄП з 1,5 до 2,5 млн грн. (п. 15 розд. I Закону № 129). Це відбудеться з 01.01.2021 р. Ризикнемо припустити, що якщо в 4 кварталі 2020 року ваша виручка опинилася в проміжку 1,5 — 2,5 млн грн., то скинути з єдиного податку вас не зможуть, адже з 01.01.2021 р. ви вже вписуєтеся в нові критерії.

Указ Президента України від 17.10.2019 р. № 761/2019. Він передбачає розробку законопроєктів, що передбачають для гр. 1:

— збільшення граничного розміру доходу;

— можливість використання праці найманих працівників;

— розширення видів діяльності.

Крім того, введення дворічного мораторію на проведення перевірок РРО для всіх ФОП (окрім тих, які займаються високорентабельними видами діяльності); зменшення штрафу за неподання звітності, пов’язаної з РРО.

Мабуть, ідея — зробити з групи 1 деяку альтернативу групі 2

Проте для того, щоб усе це впровадилося в життя, потрібно дочекатися появи відповідних законів.

Сподіватимемося, що нам не доведеться довго чекати на появу відповідних документів. Утім, сподіватися на їх появу раніше набрання чинності Законом № 129 теж наївно.

Крім того, зовсім недавно з'явився законопроєкт № 2338, яким передбачається збільшення граничних обсягів доходу: для гр. 1 до 1 млн грн., гр. 2 — до 5 млн грн., гр. 3 — до 10 млн грн. Передбачається, що він вступить в силу з 01.01.2020 р. Але безпосередньо він з РРО-змінами не пов'язаний.

висновки

  • З 19.04.2020 р. можливість працювати на гр. 1 без РРО розширюється.
  • Під РРО потраплять ФОП гр. 2 — 4, які надають платні медпослуги у сфері охорони здоров’я.
  • З 01.10.2020 р. коло РРО-зобов’язаних з гр. 2 — 4 поповниться цілим рядом видів діяльності.
  • Якщо ризиковий вид діяльності є тільки у ЄДР або реєстрі ЄП, але самих операцій ви не здійснюєте, то РРО застосовувати не потрібно.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі