Усі випадки звільнення від використання РРО прописані у ст. 9 Закону про РРО. У запитанні ФОП цікавить одне з таких звільнень, а саме те, що міститься у п. 9 ст. 9 Закону про РРО.
Щоб зрозуміти, чи може ним скористатися ФОП — платник ЄП, слід детально проаналізувати умови дії цього звільнення. Так, відповідно до п. 9 ст. 9 Закону про РРО РРО не застосовується при здійсненні фізособами торгівля продуктовими або промисловими товарами (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) за готівкові кошти на ринках.
З наведеного вище здається, що на ФОП — платників ЄП це звільнення не поширюється. Річ у тому, що у п. 9 ст. 9 Закону про РРО прямо сказано, що воно стосується саме фізосіб, тобто звичайних фізосіб-громадян, а не фізосіб — суб’єктів господарювання.
Якби законодавець мав намір поширити цю норму Закону про РРО саме на ФОП, то він прямо сказав би про це. Оскільки він цього не зробив, як, наприклад, у випадку із звільненням, передбаченим у п. 6 ст. 9 Закону про РРО, то довести фіскалам свою позицію навряд чи вдасться.
Хоча спробувати можна. Річ у тім, що вимоги Закону про РРО на фізосіб-громадян не поширюються. На це вказує, наприклад:
— ст. 3 Закону про РРО, де говориться, що застосовувати РРО при здійсненні розрахункової операції зобов’язані саме суб’єкти господарювання, а фізособи-громадяни до когорти суб’єктів господарювання не належать;
— преамбула до Закону про РРО, в якій ідеться про те, що положення цього Закон стосуються усіх суб’єктів господарювання, їх господарських одиниць та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
А оскільки вимоги Закону про РРО на фізосіб не поширюються, то що в ньому робить звільнення від РРО для фізосіб-громадян? Цим звільненням ніхто скористатися не може. Фізособи-громадяни апріорі РРО не використовують.
Можливо, це законодавець припустився помилки при наданні такого звільнення: мав на увазі не фізосіб-громадянин, а саме фізосіб-підприємців?
Але зараз говорити про те, що думав законодавець, коли прописував у п. 9 ст. 9 Закону про РРО, що це звільнення стосується фізосіб (фізосіб-громадян чи ФОП?), не вдасться. Якщо читати буквально, а саме так буде робити багато хто, то стосується воно фізосіб-громадян — і крапка.
Та й охочих доводити протилежне не так багато. На сьогодні ФОП — платники ЄП групи 1, які торгують на ринку, й так звільнені від РРО відповідно до п. 6 ст. 9 Закону про РРО в тому ж обсязі, що їм може дати п. 9 ст. 9 Закону про РРО. І будуть звільненими від РРО й надалі. Тому вони клопотатися за дію п. 9 ст. 9 Закону про РРО точно не стануть.
Платники ЄП — груп 2 та 3, якщо вони, звичайно, торгують на ринках (а таких не так і багато) і їх дохід скоро стане більше мільйона, бачачи, що в п. 9 ст. 9 Закону про РРО йдеться про фізосіб, а не саме про ФОП, іти на конфронтацію з фіскалами навряд чи захочуть.
Зверніть увагу! Через те, що в п. 9 ст. 9 Закону про РРО ідеться про звільнення від РРО для фізосіб-громадян, дехто може подумати, що ті громадяни, які торгують на ринку, наприклад, технічно складними побутовими товарами, тобто товарами, на які дія звільнення із п. 9 ст. 9 Закону про РРО не поширюється, мають торгувати такими товарами, тільки маючи РРО. Такі висновки помилкові. Річ у тім, що, як ми сказали вище, вимоги Закону про РРО на звичайних фізосіб не поширюється. А тому для фізособі наявність звільнення від РРО чи його відсутність жодного значення не має.
