Дійсно, ст. 166 КЗпП і ст. 7 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-XII (далі — Закон про охорону праці) передбачено, що працівникам, зайнятим на роботах з особливо шкідливими умовами праці, надається безоплатно за встановленими нормами лікувально-профілактичне харчування.
Перелік виробництв, професій і посад, робота в яких надає право на безоплатне отримання лікувально-профілактичного харчування у зв’язку з особливо шкідливими умовами праці, наведений в додатку 1 до постанови Держкомпраці СРСР від 07.01.77 р. № 4/П-1.
На основі зазначеного Переліку роботодавці розробляють перелік виробництв, професій і посад, робота в яких надає право на безоплатне отримання лікувально-профілактичного харчування у зв’язку з особливо шкідливими умовами праці.
Такий перелік затверджують у вигляді додатка до колективного договору.
Раніше безоплатна видача лікувально-профілактичного харчування була врегульована Правилами, наведеними в додатку 3 до постанови Держкомпраці СРСР від 07.01.77 р. № 4/П-1. Проте відповідно до розпорядження КМУ від 18.12.2017 р. № 1022-р (див. п. 23 додатка 5) з 01.03.2018 р. ці Правила визнані такими, які не застосовуються на території України.
Водночас відміна Правил не є підставою для недотримання положень ст. 166 КЗпП і ст. 7 Закону про охорону праці.
Обов’язок роботодавця щодо видачі лікувально-профілактичного харчування працівникам ніхто не відміняв.
Відповідно невидача працівникам, зайнятим на роботах з особливо шкідливими умовами праці, лікувально-профілактичного харчування є порушенням законодавства про працю.
Враховуючи наведене, на сьогодні для подальшого забезпечення права працівників на отримання лікувально-профілактичного харчування рекомендуємо роботодавцям самостійно розробити Правила безоплатної видачі лікувально-профілактичного харчування. У них рекомендуємо вказати, серед іншого:
— хто користується правом на отримання лікувально-профілактичного харчування;
— в які дні здійснюється його видача;
— в якому вигляді і в який час видається лікувально-профілактичне харчування;
— в яких випадках працівник не має права на отримання такого харчування;
— категорії працівників, яким надаються безоплатно тільки вітамінні препарати (за наявності);
— випадки надання лікувально-профілактичного харчування додому у вигляді готових блюд;
— вимоги до підприємства, яке займатиметься виробництвом лікувально-профілактичного харчування;
— порядок видачі харчування і вітамінних препаратів;
— осіб, відповідальних за забезпечення працівників підприємства лікувально-профілактичним харчуванням і за дотримання Правил його видачі.
Такі Правила можуть бути затверджені у вигляді додатка до колективного договору підприємства або у вигляді окремого нормативного акта роботодавця, погодженого з виборним органом первинної профспілкової організації або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а у разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом).
Ознайомлення працівників, що користуються лікувально-профілактичним харчуванням, з правилами харчування повинно бути включено в програму обов’язкового інструктажу з правил техніки безпеки і виробничої санітарії.
