Менш ніж ідеальний варіант. Уявіть собі як можна яскравіше, що ваша проблема ідеальним чином вирішилася, усе склалося якнайкраще. Подумайте, як ви до цього прийшли, і потім підберіть рішення, яке найбільше відповідає ідеальному. Приміром, ви хочете, щоб ваша дитина почала робити уроки самостійно. Уявляємо, що вона вже їх робить. Як це їй вдається? Нікого немає поруч, щоб допомогти, але є мотивація подивитися мультики після цього. Ось вам і відповіді на запитання, як розв’язати подібну проблему. Але це коли ми говоримо про особистий досвід. Що ж із професійним? Треба терміново готувати звіт, щоправда, не для податкової, а для керівника. Ну, любить він читати про зроблене вами. Уявляємо ідеальний варіант. Керівник отримав звіт на електронну пошту, читає його і захоплюється кількістю зробленого. Щоб усе це відбулося, але не відняло у вас багато часу, головне — надіслати звіт вчасно і щоб він містив якомога більше рядків, що описують зроблене. Копіюємо, вставляємо, переставляємо, відправляємо. Півгодини, і звіт готовий.
Негативний підхід. Влаштуйте собі «мозковий штурм»: відключіть критичність і просто запишіть усі варіанти рішення, які спадають вам на думку. Нехай вони будуть банальними або дивними, будь-якими. На цьому етапі ваше завдання просто їх фіксувати. А ось на другому — розгляньте варіанти і знайдіть причини, через які кожен з них може бути неприйнятним. Виключайте слабкі варіанти один за іншим до тих пір, поки не залишиться найменш слабкий із них.
Інтуїтивний підхід. Вибір можна зробити й інтуїтивно, тільки, будь ласка, будьте чесні з самим собою. Якщо ви віддаєте перевагу варіанту через страх або лінь, то, можливо, вам варто ще трохи подумати.
Що ж означає інтуїтивно? Просто запитайте себе, щоб ви зробили в цій ситуації. Часто найперша відповідь і є правильною, адже наш мозок насправді обробляє величезний обсяг досвіду несвідомо, так, що ми навіть і не помічаємо цього. Головне — не перешкодити мозку дати цю свою першу, креативну відповідь. Почути, що ж підказує нам наш досвід.
Крім того, на підтримку інтуїтивного підходу в ухваленні рішення слід сказати ще і таке. Найбільше енергії у людини йде на вагання, обдумування і тривогу з приводу того, що може взагалі не відбутися. Дійте, пробуйте, помиляйтеся — і насправді заощадите життєві сили.
Квадрат Декарта. Один з найскладніших виборів — вибір між декількома варіантами дій або вибір між дією і бездіяльністю. Зробити його допоможе спеціальна техніка, яка називається квадрат Декарта. З її допомогою можна оцінити переваги і недоліки кожного рішення (див. рис. 1).
| Що буде, якщо це станеться | Що буде, якщо цього не станеться |
| Чого не відбудеться, якщо це станеться | Чого не відбудеться, якщо цього не станеться |
Рис. 1. Квадрат Декарта
Наприклад, керівник обмірковує, поміняти місцями підлеглих (які постійно сваряться, оскільки один пунктуальний і точний, а другий завжди спізнюється), щоб уникнути конфліктів і поліпшити продуктивність, чи ні. Для того, щоб прийняти це рішення, йому треба оцінити усі вигоди і втрати від такого рішення. У цьому йому допоможе техніка.
Керівникові треба буде відповісти на 4 запитання і записати відповіді у відповідних областях квадрата.
Що відбудеться, якщо поміняти співробітників місцями? Вони робитимуть свою роботу швидше, конфлікти зникнуть.
Чого не відбудеться, якщо це станеться? Це пряме питання про втрати. Можливо, якість продукції погіршає, оскільки хоча співробітник, який завжди спізнюється, і такий непунктуальний, але він мислить творчо і системно та виконує свою частину роботи бездоганно. А тепер цю бездоганність ми втратимо.
Що відбудеться, якщо цього не станеться? Це питання про вигоди від того, що рішення не буде реалізовано. Усе залишиться, як раніше, нікому з колег наших двох співробітників не доведеться перебудовуватися, немає жодних ризиків, це стабільно і безпечно.
Чого не відбудеться, якщо цього не станеться? Питання про втрати, які ми понесемо, якщо не приймемо відповідне рішення. Виробництво погіршає і сповільниться, зіпсується клімат спілкування в колективі, є ризик втратити одного або двох хороших співробітників. Як бачите, попри те, що й в ухваленні такого рішення є певні ризики і недоліки, від його неприйняття організація постраждає значно сильніше. Приклад заповненого квадрата Декарта ви можете побачити на рис. 2.
| Що буде, якщо це станеться — збільшення швидкості роботи — відсутність конфліктів | Що буде, якщо цього не станеться — усе, як раніше, стабільність; — відсутність ризиків; — нікому не треба перебудовуватися |
| Чого не відбудеться, якщо це станеться — погіршення якості продукції | Чого не відбудеться, якщо цього не станеться — погіршення і уповільнення виробництва; — погіршення клімату спілкування; — втрата одного або двох хороших співробітників |
Рис. 2. Приклад заповненого квадрата Декарта
На цьому все. Були раді розділити тягар рішення з вами. Сподіваємося, що воно трохи збавило у вазі ☺.
