Обліковуємо гарантії за МСФЗ 15

Войтенко Тетяна, податковий експерт
Податки & бухоблік Листопад, 2019/№ 91
В обраному У обране
Друк
Доволі часто підприємства надають покупцям гарантії у зв’язку з продажем деяких категорій товарів або послуг. Розглянемо, як пропонує їх обліковувати МСФЗ 15.

Які бувають гарантії?

Гарантії у зв’язку з продажем продукту (чи то товару, чи то послуги) можуть передбачатися:

— умовами договору;

— законом або

— звичайною практикою ведення бізнесу підприємства.

Природа гарантійних зобов’язань у різних галузях і договорах може бути суттєво різною. МСФЗ 15 розглядає два типи гарантій:

1) гарантії, які запевняють клієнта у тому, що відповідний продукт функціонуватиме так, як передбачали сторони в узгоджених специфікаціях (так звані гарантії-запевнення або звичайні гарантії);

2) гарантії, які передбачають надання клієнтові певної послуги додатково до запевнення про те, що продукція відповідає узгодженим специфікаціям (так звані гарантії-послуги або розширені гарантії).

Гарантії-запевнення

Гарантії цього типу призначені для того, щоб захистити покупця від наявних дефектів продукту. Тобто, по суті, вони забезпечують гарантію якості.

Гарантії-запевнення не передбачають надання додаткової послуги клієнтові. Тобто такі гарантії не призводять до виникнення окремого зобов’язання щодо виконання.

Витрати, понесені у зв’язку з гарантійним ремонтом або заміною продукції, є додатковими витратами на вже передані клієнтові обіцяні товари/послуги. Такі гарантії обліковують відповідно до МСБО 37 «Забезпечення, умовні зобов’язання та умовні активи» як забезпечення на гарантійний ремонт. Але за умови, якщо у клієнта немає можливості придбати їх окремо. Розрахункові витрати обліковують як гарантійне зобов’язання (забезпечення) на момент передачі продукту підприємством клієнтові.

Гарантії-послуги

За нормами МСФЗ 15 підприємство надає гарантію-послугу, якщо:

1) клієнт має можливість придбати гарантію окремо. Наприклад, тому що про гарантію або її ціну домовляються окремо (§ Б29);

2) гарантія/її частина передбачає надання клієнту послуги додатково до запевнення, що продукція відповідає узгодженим специфікаціям (§ Б32).

Така гарантія є відокремленою послугою, оскільки підприємство обіцяє надати її клієнтові додатково до продукту, функціональність якого описана у договорі. Обліковують обіцяну гарантію-послугу як зобов’язання щодо виконання. Тому частину ціни операції розподіляють на таку додаткову послугу.

Якщо підприємство обіцяє і гарантію-запевнення, і гарантію-послугу, але не може обґрунтовано обліковувати їх окремо, тоді ці гарантії обліковують разом як єдине зобов’язання щодо виконання.

Як відрізнити гарантії?

Перш за все треба з’ясувати, чи є у вашого клієнта можливість придбати гарантію окремо. Якщо так, то це точно розширена гарантія — гарантія-послуга. Обліковують таку обіцяну гарантію (відокремлену послугу), повторимо, як зобов’язання щодо виконання.

А якщо можливості придбати гарантію окремо клієнт не має? Тоді визначають, чи надає вона право на щось більше, ніж гарантійне усунення недоліків продукту, що існують на момент продажу. Тобто чи забезпечує гарантія клієнтові додаткову послугу (див. рисунок).

Щоб це з’ясувати, МСФЗ 15 пропонує враховувати, зокрема, такі чинники (§ Б31):

1) чи вимагається гарантія за законом? Якщо підприємство зобов’язане за законом надати гарантію, то це звичайна гарантія — гарантія-запевнення. У нього немає окремого зобов’язання щодо виконання, оскільки такі законодавчі вимоги, як правило, існують, щоб захистити клієнтів від ризику придбання дефектних продуктів;

2) тривалість гарантійного періоду. Чим довший гарантійний період, тим імовірніше обіцяна гарантія є зобов’язанням щодо виконання — гарантією-послугою;

3) характер завдань, які підприємство обіцяє виконати. Якщо підприємству необхідно виконати визначені завдання, щоб надати запевнення у тому, що продукція відповідає узгодженим специфікаціям, то вони, швидше за все, не спричиняють появи зобов’язання щодо виконання. Тобто це гарантія-запевнення.

Наведені фактори — всього лише керівництво. Підприємство саме повинно проаналізувати кожну надану гарантію, щоб визначити, чи є вона гарантією-запевненням або ж гарантією послугою.

Розглянемо приклад. Торговельне підприємство продає товар (телевізори), на який виробник дає гарантію 2 роки. За додаткову плату торговець пропонує покупцю подовжити гарантію ще на 1 рік. При цьому вартість подовженої гарантії може бути включена до ціни товару або оплачуватися окремо. Припустимо загальна ціна операції з продажу телевізора та розширеної гарантії складає 13560 грн., відокремлена ціна продажу кожного елемента 12000 грн. і 1560 грн. відповідно. Крім того, враховуючи попередній досвід, підприємство очікує, що понесе витрати в розмірі 1000 грн. за гарантією-запевненням для усунення дефектів, які виникнуть під час гарантійного періоду в перші 2 роки.

Додаткова гарантія у нас включена до вартості продажу товару. Тому для цілей обліку, перш за все, необхідно розподілити ціну операції (13560 грн.) на ці дві складові: 12000 грн. і 1560 грн. Тоді у момент передачі товару покупцю в обліку зробимо такі записи: Дт 301 — Кт 702 на суму 12000 грн. (дохід від реалізації товару), Дт 301 — Кт 685 на суму 1560 грн. (договірне зобов’язання).

У нашому випадку перші 2 роки гарантійного періоду вважають гарантією-запевненням, оскільки цю гарантію покупець не має можливості придбати окремо — вона забезпечена законодавством. Її обліковують відповідно до МСБО 37 через створення забезпечення на гарантійний ремонт у розмірі теперішньої (дисконтованої) вартості ремонту протягом 2 років гарантії-запевнення. Тобто на оціночну вартість ремонту (1000 грн.) робимо запис: Д 93 — Кт 473. Дисконтована вартість, звісно, буде меншою, ніж визначена поточна сума витрат на момент створення забезпечення. Не забувайте його дисконтувати у кожному періоді дії гарантії (Дт 952 — Кт 473).

У міру того, як виникають фактичні витрати за гарантією-запевненням протягом 2 років після продажу телевізора, їх списують у зменшення забезпечення (Дт 473 — Кт 20, 22, 631, 651, 661, 685).

А ось подовжена на 1 рік гарантія — це гарантія-послуга. Її обліковують як зобов’язання щодо виконання. Адже покупець фактично сплачує її окремо. Дохід від продажу такої подовженої гарантії визнають рівномірно протягом строку дії цієї подовженої гарантії (1 рік): Дт 685 — Кт 703 щомісячно у сумі 130 грн.

А витрати відображають у періоді їх фактичного понесення (здійснення гарантійного ремонту чи заміни): Дт 93 — Кт 20, 22, 631, 651, 661, 685.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд