Що таке післяплата
На сьогодні інтернет-магазини пропонують на вибір покупцеві декілька зручних способів розрахунків:
— із застосуванням банківських платіжних карток (безпосередньо на сайті інтернет-магазину або через портативний POS-термінал, що знаходиться в кур’єра при доставці товару);
— готівкою (в офісі продавця або з кур’єром при доставці товару);
— безготівкові розрахунки (банківським платіжним дорученням через банк, у тому числі за допомогою інтернет-банкінгу.
При цьому можна здійснити як попередню оплату товару, так і оплату після його отримання, або, іншими словами, післяплату.
Узагалі-то, післяплата традиційно пов’язувалася з пересиланням товарів поштою.
Так, під поштовим відправленням з післяплатою розуміють поштове відправлення з оголошеною цінністю, під час подання якого відправник доручає оператору поштового зв’язку стягнути визначену ним суму вартості відправлення з одержувача і переслати її за зворотною адресою поштовим переказом (п. 2 Правил надання поштового зв’язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 р. № 270).
І хоча це визначення чинне й досі, наразі крім державного оператора поштового зв’язку, у цій галузі працюють і альтернативні служби доставки, які сплачену покупцем вартість товару передають (переказують, перераховують) продавцеві як готівкою, так і безготівково. Тож і поняття «продаж товару з післяплатою» тепер трактують значно ширше. Такого розуміння сутності післяплати ми й будемо дотримуватися надалі.
Як застосовувати РРО при післяплаті
До прийняття Законів № 128 і № 129*, які так сколихнули багатьох, практика застосування РРО більш-менш усталилася. Принаймні, у роз’ясненнях податківців (із останніх див. листи ДПСУ від 24.10.2019 р. № 966/6/99-00-05-04-01-15/ІПК, ГУ ДПС у Черкаській обл. від 12.11.2019 р. № 1275/ІПК/23-00-33-01-06, а також БЗ 109.02). Тож можемо навести її у таблиці.
* Закони України від 20.09.2019 р. № 128-IX і № 129-IX відповідно.
Застосування РРО при продажу товару з післяплатою
| Хто стягує післяплату | Хто видає чек РРО | Які дії продавця |
| Укрпошта або альтернативна служба доставки | поштове відділення (на суму післяплати і поштових послуг) | при отриманні поштового переказу готівкою продавець пробиває чек РРО*. Якщо післяплата надходить у безготівковій формі — чек РРО продавець не пробиває |
| Кур’єрська служба | кур’єр | |
| * Хоча є й протилежна думка від головних фіскалів (див. лист ДФСУ від 22.03.2019 р. № 1180/6/99-99-14-05-01-15/ІПК). У будь-якому разі продавець разом із товаром повинен передати покупцю видаткову накладну або товарний чек, що засвідчують факт покупки, з відміткою про дату продажу. | ||
Отже, як бачите, у продавця за будь-яких обставин немає обов’язку вкладати в посилку чек РРО, якщо товар продається на умовах післяплати.
Разом з тим не можемо не сказати про іншу, досить дивну, консультацію головних фіскалів у БЗ 109.02, що містить відповідь на запитання, чи необхідно застосовувати РРО у разі реалізації товарів (послуг), оплата за які здійснювалась за допомогою сервісу «інтернет-банкінг»?
У ній вони стверждують: якщо доставка товару здійснюється поштою за умови післяплати, то в момент отримання товару у поштовому відділенні покупець через сервіс «інтернет-банкінг» вносить кошти на банківський рахунок продавця, а суб’єкт господарювання повинен укласти в поштове відправлення чек РРО, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту».
Схоже, що автори консультації абсолютно не розуміють ані суті розрахунків з післяплатою (у переважній більшості покупець вносить післяплату готівкою або платіжною карткою, а не через інтернет-банкінг), ані принципу роботи власне інтернет-банкінгу (платіж за допомогою такого сервісу є звичайною банківською операцією з переказу безготівкових коштів, тож застосування РРО взагалі не вимагає). А якщо на мить все-таки погодитися із застосуванням РРО у такому випадку, то тоді виникає запитання, про яке «погашення кредиту» у чеку РРО тут узагалі йдеться?! Одним словом, зважати всерйоз на цю абсурдну консультацію навряд чи варто…
Що зміниться
Якихось радикальних змін у РРОшному законодавстві щодо правил інтернет-торгівлі взагалі і на умовах післяплати зокрема після прийняття Законів № 128 і № 129 ми не розгледіли.
Хоча є два моменти, які можуть дещо збентежити легковірних.
1. З 01.10.2020 р. коло зобов’язаних застосовувати РРО поповниться, зокрема, тими ФОП, які здійснюють реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет незалежно від обсягу доходу. Однак, на нашу думку, до цієї категорії потрапляють далеко не всі ФОП, які продають товар (послуги), використовуючи Інтернет (подробиці див. у тематичному номері «Податки та бухгалтерський облік», № 89, с. 19). І тим більше, ця норма не запроваджує жодних нововведень у застосуванні РРО при інтернет-торгівлі.
2. У ст. 3 Закону про РРО* з 19.04.2020 р. буде прописано необхідність застосовувати РРО при здійсненні розрахункових операцій із застосуванням електронних платіжних засобів (зараз — платіжних карток). Електронні платіжні засоби включають:
— не лише платіжні картки;
— а й мобільні платіжні інструменти, встановлені в апаратно-програмному середовищі смартфону або іншого бездротового пристрою.
Іншими словами, законодавці прописали те, що і так є очевидним: безконтактна оплата товару за допомогою смартфону без використання платіжної картки вимагає застосування РРО. Тобто нововведення в частині мобільних платіжних інструментів більше стосується звичайної, а не онлайн-торгівлі. Тож ця зміна теж не матиме критичного впливу на застосування РРО інтернет-торговцями.
Як бачите, підстави для занепокоєння відсутні — ніхто не змушує вас при продажу товарів з післяплатою пробивати чек РРО без грошей (готівкових або сплачених із застосуванням платіжних карток). Вірте нам — і більше нікого не слухайте!
