Закон проголошує…
Почнемо з ЄСВ. Оплату проїзду, проживання, харчування іноземцям підприємство здійснювало не у рамках трудових відносин. Не є така виплата і винагородою за цивільно-правовим договором за виконання робіт (надання послуг). Тому у базу нарахування ЄСВ такі виплати потрапити не повинні.
А ось із ПДФО і ВЗ не усе так райдужно.
Фізособи-нерезиденти, які одержують доходи з джерелом їх походження з України, є платниками ПДФО і ВЗ (див. п.п. 162.1.2, п.п. 1.1 п.п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
У загальному випадку такі доходи, що нараховуються (надаються, виплачуються) на користь нерезидентів, оподатковують за правилами і ставками, встановленими для резидентів (п.п. 170.10.1 ПКУ).
Підприємство, про яке йшла мова в запитанні, надає нерезидентам негрошовий дохід у вигляді блага — оплати квитків, проживання, харчування. При цьому в ПКУ немає норми, яка б звільняла згадані вище доходи іноземних громадян від оподаткування ПДФО (ВЗ). Отже, такі виплати повинні потрапити в оподатковуваний дохід іноземних громадян як дохід у вигляді додаткового блага (див. пп. «а» і «б» п.п. 164.2.17 ПКУ).
Оскільки дохід наданий у негрошовій формі, то до бази оподаткування ПДФО він повинен потрапити збільшеним на «натуральний» коефіцієнт.
А ось ВЗ утримуємо з «чистої» суми.
У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ ці виплати показуємо з ознакою доходу «126».
Але! Щоб відобразити інформацію про суми такого доходу в розділі I форми № 1ДФ, вам потрібно буде отримати від іноземця реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі — реєстраційний номер). Про це свідчать ст. 70 ПКУ і п. 2 розд. IV Положення № 822*.
* Положення про реєстрацію фізичних осіб у ДРФО, затверджене наказом Мінфіну від 29.09.2017 р. № 822.
А реальність така
Без реєстраційного номера іноземця підприємство виконувати обов’язки податкового агента в частині подання податкової звітності в контролюючий орган просто не зможе.
Як же бути? Нічого не залишається, як отримати цей реєстраційний номер. Така можливість передбачена Положенням № 822. За його отриманням іноземець може особисто або, що зручніше в цьому випадку, через представника звернутися в територіальні органи ДПСУ в областях або в місті Києві (п. 8 розд. ІІІ Положення № 822). Для реєстрації треба подати такі документи (п. 1 розд. VII Положення № 822):
1) облікову картку фізичної особи — платника податків (далі — облікова картка) за формою № 1ДР (додаток 2 до Положення № 822). Облікова картка одночасно є заявою для реєстрації в ДРФО;
2) паспортний документ, що засвідчує особу та містить необхідні для реєстрації реквізити, а саме: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство (після пред’явлення повертається) (див. п.п. 2 п. 1 розд. ІІI Положення № 822);
3) переклад українською мовою документа, що засвідчує особу, завірений у встановленому законодавством порядку (після пред’явлення повертається);
4) копію перекладу, вказаного в п. 3.
Зверніть увагу: іноземці, які проживають за кордоном і не можуть прибути у відповідний контролюючий орган в Україні для реєстрації, можуть направити поштою на адресу ДПСУ облікову картку № 1ДР і ксерокопію з чітким зображенням документа, що засвідчує особу.
Підпис фізичної особи на обліковій картці має бути завірений у встановленому законодавством порядку. При цьому копія паспортного документа має бути засвідчена у встановленому законодавством України порядку і перекладена українською мовою, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України (п. 7 розд. III Положення № 822).
Якщо облікова картка подається через представника, то йому слід мати при собі документ, що засвідчує особу, і документ, що засвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на проведення реєстрації фізичної особи в Держреєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії.
Отже, ми з’ясували, що доходи фізосіб-іноземців у вигляді вартості безоплатно наданих їм квитків на проїзд, проживання, харчування оподатковують ПДФО і ВЗ. Але найпроблемніше питання не стільки в оподаткуванні цих доходів, скільки в отриманні фізичними особами — іноземцями реєстраційного номера. Зрозуміло, що справа ця морочлива, та і переконати іноземців в необхідності такої процедури може бути непросто. Що робити у такому разі?
Шукаємо вихід
Не варто опускати руки. Можливо, в цьому випадку вам допоможе судова практика.
Так, наприклад, Перший апеляційний адмінсуд у постанові від 23.07.2019 р. у справі № 200/1191/19-а (reyestr.court.gov.ua/Review/83192310), посилаючись на ст. 70 ПКУ, визнав неможливим оподаткування ПДФО доходів іноземних громадян з огляду на те, що
реєстрація фізичної особи — нерезидента — платника податку є його особистим обов’язком
Жодних правових підстав зобов’язати податкового агента зробити це замість фізособи-нерезидента немає.
Відповідно відсутність реєстрації не дозволяє податковому агенту в повному обсязі виконати свої обов’язки в частині оподаткування доходу ПДФО і ВЗ.
Зазначимо, що у відкритті касаційного провадження податківцям було відмовлено (ухвала ВЗ від 02.09.2019 р. у справі № 200/1191/19-а // reyestr.court.gov.ua/Review/84012498).
Але якщо ви не хочете вплутуватися в судові спори, нічого не залишається, як посприяти вашим іноземцям в отриманні реєстраційного номера.
висновки
- Оплата квитків, проживання, харчування потрапляє в оподатковуваний дохід іноземних громадян як дохід у вигляді додаткового блага (див. пп. «а» і «б» п.п. 164.2.17 ПКУ).
- До бази оподаткування ПДФО такий дохід повинен потрапити збільшеним на «натуральний» коефіцієнт. А ось ВЗ утримуємо з «чистої» суми.
- Для того, щоб підприємство — приймаюча сторона змогло виконати свої функції податкового агента, фізичним особам — іноземцям потрібно отримати реєстраційний номер.
