Теми статей
Обрати теми

«Лікарняна» середньоденна зарплата

Ушакова Лілія, експерт з кадрових і податкових питань
Скажемо чесно, лікарняні — це та виплата, з якою не дуже-то люблять працювати бухгалтери. Більшою мірою це пов’язано з побоюванням помилитися при розрахунку виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю й отримати згодом штрафний «привіт» від контролерів із ФСС. Ми знаємо і розуміємо проблеми бухгалтера. Тому сьогодні постараємося максимально просто і зрозуміло викласти порядок розрахунку лікарняних.

Рішення про призначення лікарняних приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування, яка створюється (обирається) і діє на підприємстві (у ФОП). На це їй відведено 10 календарних днів з дня надходження документів для призначення виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Усі рішення комісії (як про призначення допомоги, так і про відмову в призначенні) в день їх прийняття оформляють відповідним протоколом/рішенням уповноваженого. Форма такого протоколу/рішення затверджена Положенням № 13.

Оформлений протокол разом із документами, що стали підставою для призначення допомоги, передають до бухгалтерії підприємства, і настає час братися за розрахунок.

З якого боку підступиться? З чого розпочати?

У розрахунку лікарняних використовують показник середньоденної зарплати. Тому рекомендуємо розпочати саме з нього.

Розібратися з механізмом розрахунку середньоденної зарплати нам із вами допоможе Порядок № 1266.

Важливо! Середньоденну зарплату обчислюємо з розрахунку на 1 календарний день. Відповідно

зайнятість працівника (повна, неповна), графік роботи, порядок оплати його праці (місячна/погодинна, відрядна) при розрахунку «середньої» не важливі

Формула для розрахунку середньоденної зарплати (ЗПсер) доволі проста:

ЗПсер = ЗП : Крп,

де ЗП — нарахована в розрахунковому періоді сума заробітної плати, з якої сплачений ЄСВ;

Крп — кількість календарних днів у розрахунковому періоді.

Зверніть увагу: якщо в працівника декілька місць роботи, «лікарняну» середньоденну зарплату йому слід визначати окремо за кожним місцем роботи. Відповідно і розрахунковий період, і показники ЗП і Крп на кожному робочому місці будуть свої.

Чому ж дорівнює розрахунковий період? Відповідь на це запитання в таблиці нижче.

Правила визначення розрахункового періоду

Стаж роботи на цьому підприємстві

Правила визначення розрахункового періоду

(пункт Порядку № 1266)

Більше 12 календарних місяців

12 повних календарних місяців роботи (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку (п. 25)

Приклад 1. Працівник, який працює на підприємстві з 2010 року, був непрацездатний з 4 по 11 листопада 2019 року.

Розрахунковий період: листопад 2018 року — жовтень 2019 року

Менше 12 календарних місяців

Фактична кількість повністю відпрацьованих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку (п. 26)

Приклад 2. Працівник, який працює на підприємстві з 15 липня 2019 року, був непрацездатний з 4 по 11 листопада 2019 року.

Розрахунковий період: серпень — жовтень 2019 року

Менше одного календарного місяця

Фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку

Приклад 3. Працівник, який був прийнятий на роботу з 28 жовтня 2019 року, захворів 4 листопада.

Розрахунковий період: з 28 жовтня по 3 листопада 2019 року.

Зверніть увагу: місяцем настання страхового випадку слід вважати той місяць, на який згідно з лікарняним листом припав початок тимчасової непрацездатності.

А якщо працівник прийнятий на роботу з першого робочого, але не з першого календарного дня місяця? Чи можна включити такий місяць до розрахункового періоду? Ні, не можна. У розрахунку лікарняних повинні брати участь тільки повні місяці трудових відносин (з 1-го до 1-го числа).

Приклад 4. Працівник був прийнятий на роботу 3 червня 2019 року. З 7 по 13 листопада він хворів, що підтверджується належним чином оформленим листком непрацездатності.

Розрахунковий період: липень — жовтень 2019 року.

І тільки якщо працівник до того, як захворів, відпрацював менше місяця, розрахунок проводять за фактично відпрацьований час.

Важливо! Календарні місяці, в яких працівник не працював з поважних причин, виключаємо з розрахункового періоду.

До поважних причин п. 3 Порядку № 1266 відносить:

1) тимчасову непрацездатність;

2) відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами;

3) відпустку для догляду за дитиною до 3 (6) років;

4) відпустку без збереження заробітної плати.

Приклад 5. Працівник був непрацездатний з 11 по 15 листопада 2019 року. У розрахунковому періоді листопад 2018 року — жовтень 2019 року він з 1 по 15 лютого перебував у відпустці за свій рахунок, а з 18 по 28 лютого — хворів.

У лютому працівник не відпрацював жодного дня з поважних причин (з 1 по 15 — відпустка без збереження зарплати, 16 і 17 — вихідні дні, з 18 по 28 — тимчасова непрацездатність). Отже, лютий 2019 року повністю виключаємо з розрахункового періоду.

Зверніть увагу: навіть незважаючи на те, що в наведеній у прикладі 5 ситуації періоди «поважної нероботи» не йдуть підряд, а «розірвані» вихідними днями, лютому не місце в розрахунках. Адже в цьому місяці немає жодного відпрацьованого дня (див. лист ФСС від 08.10.2019 р. № 1993-11-1).

Важливо! Якщо на момент настання страхового випадку в застрахованої особи декілька місць роботи, обчислення середньої зарплати здійснюємо окремо за кожним місцем роботи. Відповідно і розрахунковий період у такому разі визначаємо за кожним місцем роботи окремо.

Після того, як розібралися з розрахунковим періодом, визначаємо:

по-перше, кількість календарних днів у розрахунковому періоді;

по-друге, суму зарплати, яка візьме участь у розрахунку лікарняних.

Зупинимося детально на кожному із цих показників.

Дні в розрахунковому періоді

При підрахунку кількості календарних днів у розрахунковому періоді не враховуємо дні, не відпрацьовані з поважних причин (див. вище).

Усі інші дні, не відпрацьовані працівником з будь-яких причин (наприклад, дні щорічної відпустки), а також вихідні, святкові та неробочі дні, які припадають на розрахунковий період, беруть участь у підрахунку кількості календарних днів у розрахунковому періоді. Їх «викошувати» не потрібно.

Приклад 6. Працівник хворів з 1 по 8 листопада 2019 року. Режим роботи — «доба — три» (добу працює — три вдома). Розрахунковий період: листопад 2018 року — жовтень 2019 року. У розрахунковому періоді з 1 по 15 квітня він перебував у відпустці за свій рахунок.

При підрахунку загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді не враховуємо тільки дні нероботи з поважних причин, а саме дні відпустки без збереження заробітної плати (15 к. дн.). А ось вільні від роботи дні у зв’язку з роботою в режимі «доба — три», залишаємо.

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді, яка візьме участь у розрахунку середньоденної зарплати складе:

365 - 15 = 350 (к. дн.).

Зарплата в розрахунковому періоді

Порядок № 1266 рекомендує при визначенні виплат, які візьмуть участь у розрахунку лікарняних, керуватися відомостями, відображеними у Звітах з ЄСВ (у таблицях 6). Проте тут слід врахувати декілька нюансів.

Перший. Суму зарплати, яка візьме участь у розрахунку «середньої», визначаємо за кожним місцем роботи окремо. Пояснимо, як це працює.

Припустимо, захворів працівник, який раніше разово виконував для підприємства роботи за договором підряду. Винагороду за таким договором було включено до бази нарахування ЄСВ і відображено у Звіті з ЄСВ.

А тепер увага! Навіть якщо ця винагорода була нарахована в розрахунковому періоді, при визначенні суми зарплати, яка братиме участь у розрахунку лікарняних за основним місцем роботи, ми її не враховуємо (див. лист Мінсоцполітики від 11.06.2019 р. № 311/0/247-19). Дивимося тільки на виплати, нараховані за виконання роботи за основним місцем роботи.

Другий. У розрахунку середнього заробітку працівника підприємства беруть участь нараховані в розрахунковому періоді виплати в сумі, яка ввійшла до бази нарахування ЄСВ у складі заробітної плати (пп. 3 і 32 Порядку № 1266).

При цьому лікарняні й допомога по вагітності та пологах, нараховані в розрахунковому періоді, в розрахунку «середньої» участі не беруть, оскільки не входять до фонду оплати праці.

Третій. За загальним правилом

при розрахунку «середньої» всі виплати «прив’язуємо» до того місяця, в якому вони фактично були нараховані і включені до бази нарахування ЄСВ

Саме тому суми донарахованої/відсторнованої зарплати враховуємо в тому місяці розрахункового періоду, в якому такі коригування проведені (див. наказ Мінсоцполітики від 21.10.2015 р. № 1022 і листи ФСС з ТВП від 25.08.2015 р. № 5.2-32-1380 і Мінсоцполітики від 07.04.2016 р. № 101/18/99-16.

Виняток із загального правила — суми відпускних. При розрахунку лікарняних суми відпускних відносимо до місяців, за які вони нараховані, незалежно від того, в якому місяці вони були фактично відображені в бухобліку і включені до бази нарахування ЄСВ (див. листи Мінсоцполітики від 16.09.2015 р. № 528/18/99-15 і ФСС з ТВП від 03.09.2015 р. № 5.2-32-1422).


Четвертий. Із загальної суми зарплати в розрахунковому періоді виключаємо виплати, нараховані в місяцях, повністю не відпрацьованих з поважних причин (див. приклад 7 нижче).

Приклад 7. Використовуючи умови прикладу 4, припустимо, що працівникові в періоді листопад 2018 — жовтень 2019 року була нарахована зарплата в загальній сумі 120000 грн., у тому числі в лютому (місяць, який не був відпрацьований з поважних причин) було нараховано винагороду за підсумками роботи у 2018 році в сумі 10000 грн.

Оскільки лютий виключений з розрахункового періоду (див. приклад 4 вище), то і сума винагороди, нарахована в цьому місяці, не братиме участі в розрахунку лікарняних.

Таким чином, кількість календарних днів у розрахунковому періоді становитиме 337 к. дн. (365 к. дн. - 28 к. дн. лютого), а сума зарплати, яка візьме участь у розрахунку лікарняних, — 110000 грн. (120000 грн. - 10000 грн.).

Визначимо суму середньоденної зарплати:

110000 грн. : 337 к. дн. = 326,41 грн./к. дн.

А як розрахувати середню, якщо працівник захворів у перший день роботи?

Якщо немає ЗП і Крп

Якщо в розрахунковому періоді працівник з поважних причин (див. вище) не відпрацював жодного дня або страховий випадок настав у перший день роботи, то середньоденну зарплату знаходимо так.

Тарифну ставку (оклад) або її частину (якщо особа працює в режимі неповного робочого часу), встановлену працівникові на день настання страхового випадку, ділимо на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Розглянемо, як це працює, на прикладі.

Приклад 8. Працівник-новачок прийнятий на роботу на 0,5 штатної одиниці на умовах неповного робочого дня з 18 листопада 2019 року. Проте у свій перший робочий день він захворів, що підтверджується належним чином оформленим листком непрацездатності. Оклад працівника — 12000 грн.

Працівник захворів у перший день роботи. Отже, середньоденну зарплату обчислюємо виходячи з окладу, але з урахуванням його зайнятості (0,5 штатної одиниці):

12000,00 грн. х 0,5 штатної одиниці : 30,44 = = 197,11 (грн./дн.).

Скажете: «Хитренькі! Навели приклад, де працівник на окладі. А як бути, якщо працівник з погодинною оплатою праці?». Немає проблем!

У цьому випадку «виводимо» розрахунковим шляхом його місячну ставку для місяця, на який припадає початок тимчасової непрацездатності. Зробити це слід так:

годинну тарифну ставку працівника множимо на норму робочого часу того місяця, на який згідно з лікарняним листом припадає початок тимчасової непрацездатності

Так діяти рекомендує Мінсоцполітики в листі від 23.05.2017 р. № 262/0/86-17/273.

Приклад 9. Працівниця повинна була стати до роботи 14 листопада 2019 року після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років. Але в цей день вона захворіла. Годинна тарифна ставка працівниці — 60,21 грн. Норма робочого часу, встановлена їй на листопад 2019 року, — 168 роб. год.

Середньоденна зарплата становитиме:

60,21 грн. х 168 роб. год : 30,44 = 332,30 грн.

А якщо працівникові не встановлена тарифна ставка (оклад)? Тоді розрахунок здійснюємо виходячи з розміру мінімальної зарплати (або її частини), встановленої законом на день настання страхового випадку, і середньомісячної кількості календарних днів (30,44).

А на завершення цієї статті розповімо про один нюанс, про який слід пам’ятати роботодавцям, чиї працівники мають високі зарплати.

Коли висока зарплата

При розрахунку лікарняних середньоденна заробітна плата не може перевищувати максимальної величини бази нарахування ЄСВ з розрахунку на один календарний день. Це прямо зазначено в п. 4 Порядку № 1266.

Величину обмежувача знаходимо так: розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ, установлений для останнього місяця розрахункового періоду, ділимо на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Виходить, що, наприклад, за страховими випадками, які настануть у листопаді чи грудні 2019 року або в січні 2020 року, середньоденна зарплата не повинна перевищувати 2056,34 грн. (62595 грн. : 30,44),

де 62595 грн. — це розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ, установленої для останнього місяця розрахункового періоду.

Якщо ж фактична середньоденна зарплата перевищить обмежувач, її доведеться «обрізувати» до рівня обмежувача.

Приклад 10. Працівник, який був прийнятий на роботу з 11 листопада 2019 року, захворів 14 листопада. Розрахунковий період: з 11 по 13 листопада (3 к. дн.). Оклад працівника — 62500 грн. Премій, доплат, надбавок немає. Основна зарплата, нарахована виходячи з окладу за 3 робочих дні до початку хвороби, — 8928,57 грн.

Визначимо суму фактичної середньоденної зарплати:

8928,57 грн. : 3 к. дн. = 2976,19 грн.

Фактична сума середньоденної зарплати (2976,19 грн.) перевищує максимальну величину бази нарахування ЄСВ з розрахунку на один календарний день (2056,34 грн.). Тому в розрахунку лікарняних братиме участь середньоденна зарплата в сумі 2056,34 грн.

Про те, як розрахувати суму лікарняних, ми з вами поговоримо в наступній статті.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі