Коли хворіє сумісник

Має право

Чи має право працівник-сумісник на лікарняні за місцем роботи за сумісництвом? Так, безумовно. Це прямо зазначено в абз. 1 ч. 1 ст. 30 Закону № 1105.

Проте в призначенні та розрахунку виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю є свої нюанси. Про них ми з вами сьогодні й поговоримо.

Розпочнемо з того, що рішення про призначення лікарняних сумісникові комісія із соцстрахування приймає на підставі поданої працівником копії листка непрацездатності, засвідченої підписом керівника і печаткою за його основним місцем роботи (ч. 1 ст. 31 Закону № 1105). Причому ФСС у листі від 17.01.2017 р. № 5.2-28-65 наполягає, що для внутрішніх сумісників тут винятків немає.

Тобто для призначення лікарняних:

— зовнішній сумісник повинен надати копію лікарняного листа, засвідчену підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи;

— працівник, який працює на вашому підприємстві як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом (внутрішній сумісник), — оригінал лікарняного листа. Далі ви самі собі робите його копію і засвідчуєте її підписом керівника і печаткою підприємства. На підставі оригіналу листа комісія із соцстрахування призначає лікарняні за основним місцем роботи, на підставі копії — за внутрішнім сумісництвом ☺.

Зверніть увагу: якщо у вас працює внутрішній сумісник, то відомості про призначення йому допомоги за місцем роботи за сумісництвом мають бути відображені в протоколі комісії із соцстрахування в окремому рядку.

Розрахункові заморочки

Розрахунок і нарахування лікарняних здійснюємо окремо за основним місцем роботи працівника і за місцем роботи за сумісництвом.

Приклад 1. Працівник працює за основним місцем роботи з 16.03.2015 р., а з 15.07.2019 р. прийнятий до того ж роботодавця на роботу на умовах внутрішнього сумісництва. З 13.11.2019 р. він хворіє.

Розрахунковий період для обчислення суми лікарняних за основним місцем роботи: листопад 2018 року — жовтень 2019 року, а за місцем роботи за сумісництвом: серпень — жовтень 2019 року.

Приклад 2. Працівник з 19.04.2016 р. по 23.10.2019 р. працював за основним місцем роботи на підприємстві (звільнений за власним бажанням 23.10.2019 р.), а з 24.10.2019 р. прийнятий на це ж підприємство за сумісництвом. Згідно з наданим листком непрацездатності з 4 по 12 листопада 2019 року він хворів.

На момент настання страхового випадку працівник працює на підприємстві за сумісництвом. Відповідно час роботи «до того» основним працівником нас тут хвилювати не повинен.

З умови прикладу 2 випливає, що за сумісництвом до початку хвороби в працівника немає жодного повністю відпрацьованого календарного місяця. Тому середньоденну зарплату обчислюватимемо за період з 24 жовтня по 3 листопада 2019 року (див. табл. в ««Лікарняна» середньоденна зарплата» цього номера).

З розрахунковим періодом визначилися. Ідемо далі.

При цьому потрібно врахувати вимогу абз. 3 п. 30 Порядку № 1266. Звучить вона так: сумарна зарплата, з якої розраховуються «непрацездатні» виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (у 2019 році — 62595 грн.).

Щоб цю вимогу виконати при розрахунку лікарняних на роботі за сумісництвом, працівник повинен принести з основного місця роботи довідку про зарплату, нараховану йому в місяцях розрахункового періоду (п. 30 Порядку № 1266)*. Форма довідки наведена в додатку до Порядку № 1266.

* Якщо працівник працює на умовах сумісництва в декількох роботодавців, то він повинен надати довідки про зарплату з усіх своїх місць роботи.

Може, це здасться комусь кумедним, але (!) Фонд соцстраху в листі від 17.01.2017 р. № 5.2-28-65 наполягає: довідка про зарплату за основним місцем роботи має бути, навіть якщо ви нараховуєте «непрацездатні» виплати внутрішньому сумісникові. Просто в цьому випадку ви надаєте її самі собі і підколюєте під розрахунок ☺.

Проте повернемося до розрахунку. Розібратися з обмеженнями при обчисленні суми лікарняних працівникові-суміснику нам допоможе приклад.

Приклад 3. Працівник був прийнятий на роботу за сумісництвом з 01.08.2019 р. З 14 по 25 листопада він перебував на лікарняному. Розрахунковий період: серпень — жовтень 2019 року. 27 листопада працівник надав копію лікарняного листа, засвідчену роботодавцем за основним місцем роботи, і довідку про зарплату, що нарахована в розрахунковому періоді й увійшла до бази нарахування ЄСВ .

Відомості про нараховану працівникові зарплату за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом наведемо в таблиці нижче.

Визначення показників для розрахунку «середньої» за сумісництвом

Пояснимо дані, наведені в таблиці.

Фактична зарплата, нарахована працівникові за основним місцем роботи і за сумісництвом у серпні й жовтні 2019 року (65000 грн. (55000 грн. + 10000 грн.)), перевищила максимальну величину (62595 грн.).

Тому в розрахунок лікарняних за місцем роботи за сумісництвом потрапить різниця між максимальною величиною (62595 грн.) і зарплатою, з якої був сплачений ЄСВ за основним місцем роботи (55000 грн.), а саме 7595 грн. (62595 грн. - 55000 грн., див. серпень і жовтень у таблиці вище).

У вересні сумарна зарплата (51250 грн. = 41250 грн. + 10000 грн.) була нижча за максимальну величину (62595 грн.).

Тому в розрахунок лікарняних за місцем роботи за сумісництвом зарплата за вересень увійде в повній сумі (10000 грн.).

Визначимо середньоденну зарплату за сумісництвом: 25190 грн. : 92 к. дн. = 273,80 грн.

Далі розраховуємо денну виплату залежно від страхового стажу і визначаємо суму лікарняних. При цьому якщо в працівника страховий стаж за 12 місяців перед настанням тимчасової непрацездатності менше 6 місяців, то обов’язково застосовуємо спеціальні обмеження, про які ми розповідали в «Відчуй різницю — розрахуй лікарняні правильно» цього номера.

А ось про те, як не помилитися в обліково-звітних моментах, ми з вами поговоримо у наступній статті.