Як відомо, усі підприємства, і «малюки» тут не виняток, зобов’язані вести бухоблік. Але якщо у великих і середніх підприємств особливого вибору немає — облік вони ведуть із застосуванням виключно загального Плану рахунків за Інструкцією № 291, то «малюки»* можуть використовувати або загальний, або спрощений План рахунків. Свободу вибору в цьому питанні їм дає п. 2 наказу № 186, а також новий абзац сьомий розд. I Інструкції № 291. Ну а обраний вами варіант обліку потрібно згадати в наказі про облікову політику підприємства.
* Мікропідприємства, малі підприємства, непідприємницькі товариства, підприємства, які ведуть спрощений бухоблік доходів і витрат згідно з податковим законодавством, а також представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності.
Щоправда сам наказ № 186 пропонує обирати між Планами рахунків так:
— складаєте спрощену фінзвітність за НП(С)БО 25 — застосовуйте спрощений План рахунків;
— відмовилися від застосування НП(С)БО 25 і складання спрощеної фінзвітності на користь повної форми з НП(С)БО 1 — використовуйте загальний План рахунків.
Цілком логічні правила. Проте, на наш погляд, це дещо звужує права тих підприємств, які складають спрощену фінзвітність, але при цьому хочуть застосовувати загальний План рахунків**. І оскільки Інструкція № 291 такий варіант не виключає, то, думаємо, складання спрощеної фінзвітності не має бути перешкодою для використання загального Плану рахунків. Та і притягнути вас до будь-якої відповідальності за використання «неправильного» Плану рахунків не зможуть. Єдиний відповідний штраф зі ст. 1642 КУпАП, але його застосовують органи Держаудитслужби. А їм звичайні підприємства не підконтрольні.
** Зворотна ситуація (підприємство складає звітність за повною формою, але хоче застосовувати спрощений План рахунків) навряд чи ймовірна внаслідок того, що «укрупнений» спрощений План рахунків незручно і нелогічно використовувати для складання детальнішої повної звітності.
Отже, що ж потрібно знати, якщо стоїте перед вибором Плану рахунків?
Спрощений План рахунків більш укрупнений — кількість синтетичних рахунків у ньому менша, ніж у загальному Плані рахунків. В іншому ж порядок ведення бухобліку з використанням різних Планів рахунків загалом не відрізняється:
(1) за необхідності деталізувати інформацію, узагальнену на синтетичних рахунках, підприємства можуть відкривати субрахунки, присвоївши їм назви з Інструкції № 291;
(2) облік і узагальнення інформації про позабалансові активи та зобов’язання підприємства ведуть з використанням позабалансових рахунків класу 0, передбачених загальним Планом рахунків;
(3) записи на рахунках спрощеного Плану рахунків, а також на позабалансових рахунках здійснюються відповідно до Інструкції № 291;
(4) за рідкісним винятком найменування рахунків спрощеного Плану рахунків збігаються з найменуваннями відповідних рахунків загального Плану рахунків;
(5) до недавнього часу Інструкція № 291 дозволяла підприємствам з П(С)БО 25, а також неприбутковим організаціям вести бухоблік без використання рахунків класу 9 (а тільки із застосуванням витратних рахунків класу 8). Після внесення до Інструкції змін наказом № 226 підхід змінився: тепер усі підприємства без винятку зобов’язані обліковувати витрати на рахунках класу 9 (і на власний розсуд можуть використовувати додатково рахунки класу 8). На практиці ж «малюки» і раніше вели бухоблік з використанням 9 класу рахунків. Адже саме такій класифікації витрат більше відповідає структура форм № 2-м і № 2-мс. Та і сам спрощений План рахунків давно вже передбачає рахунки 90, 91 і 96, а рахунки 84, 85 з нього виключено.
