Так, мале підприємство може складати фінзвітність за повною формою (за НП(С)БО 1) і подавати:
— проміжну (квартальну) фінзвітність у складі двох форм — Балансу (Звіту про фінстан) (ф. № 1) і Звіту про фінрезультати (Звіту про сукупний дохід) (ф. № 2), а
— річну фінзвітність у складі п’яти форм — Балансу (Звіту про фінстан) (ф. № 1), Звіту про фінрезультати (Звіту про сукупний дохід) (ф. № 2), Звіту про рух грошових коштів (ф. № 3), Звіту про власний капітал (ф. № 4) і Приміток до річної фінзвітності (ф. № 5).
Ось як про це цікаво говорить законодавство.
У ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік передбачено, що для малих підприємств установлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу і Звіту про фінрезультати. У свою чергу, форми і склад такої скороченої фінзвітності визначені НП(С)БО 25. Для малих підприємств цим стандартом установлена скорочена за показниками фінзвітність у складі форм № 1-м, № 2-м.
Проте водночас суб’єктам, які застосовують НП(С)БО 25, надали можливість вибору. Щоправда, цю можливість прописали «побічно» — не прямо в Законі про бухоблік (через що і стали виникати різні сумніви), а в профільному НП(С)БО 1, що стосується складання фінзвітності. У його п. 2 розд. II (підкоригованому наказом Мінфіну від 31.05.2019 р. № 226) закріпили, що такі підприємства можуть самостійно визначати доцільність складання фінансової звітності за повними формами, наведеними в НП(С)БО 1. Таким чином, по суті, визначили, що в цілях складання фінзвітності малі підприємства мають право самостійно вирішити, яким стандартом керуватися (НП(С)БО 25 чи НП(С)БО 1) і за якою формою фінзвітності (повною чи скороченою) їм звітувати (про такий вибір слід зазначити в наказі про облікову політику).
І, до речі, через те, що можна подавати або повну, або скорочену фінзвітність, такі підприємства можуть застосовувати або повний, або спрощений План рахунків (детальніше про це див. "Загальний vs спрощений: як обрати План рахунків" цього номера).
І якщо вирішено звітувати за повною формою, тоді у всьому доведеться дотримуватися вимог НП(С)БО 1, а отже, складати проміжну (квартальну) фінансову звітність у складі двох форм, а річну — у складі п’яти форм (п. 1 розд. II НП(С)БО 1, п. 2 Порядку № 419):
Фінзвітність малих підприємств
| Форма і склад фінзвітності малих підприємств: | |||
| скорочена (за НП(С)БО 25) | або | повна (за НП(С)БО 1) | |
| — квартальна | ф. № 1-м, ф. № 2-м | ф. № 1, ф. № 2 | |
| — річна | ф. № 1-м, ф. № 2-м | ф. № 1, ф. № 2, ф. № 3, ф. № 4, ф. № 5 | |
До речі, ще одним непрямим підтвердженням цьому може слугувати Порядок № 419, який говорить про подання скороченої фінзвітності (за підсумками року) тільки (!) мікропідприємствами, неприбутковими організаціями і єдиноподатниками групи 3. І не уточнює, яку фінзвітність подавати малим підприємствам (як і не зобов’язує їх, скажімо, подавати тільки скорочену звітність), очевидно, зважаючи на наданий їм вибір. Та й у Законі про бухоблік, за великим рахунком, не йдеться про обов’язок: сказано м’яко — «встановлюється», а не «зобов’язані подавати».
