Розпочнемо з того, що помилка у такому обов’язковому реквізиті ПН, як код товару згідно з УКТ ЗЕД (у тому числі якщо помилка наявна хоча б в одній цифрі коду та незалежно від того, яку кількість цифр такого коду зазначено у відповідному рядку ПН: 4 чи 10), не дає змоги у повній мірі ідентифікувати здійснену операцію. А тому, щоб покупець мав змогу розраховувати на ПК, постачальник має скласти РК до такої ПН і виправити недолік (див. лист ГУ ДФС у Чернігівській обл. від 13.06.2019 р. № 2721/ІПК/25-01-12-01-04 та лист ДФСУ від 30.01.2019 р. № 318/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Такий РК буде нульовим, тобто він не змінює суму ПЗ у продавця та ПК у покупця, а тому реєструвати його має сам постачальник. У нашому випадку помилкова ПН і РК до неї були складені і зареєстровані в одному періоді, а тому саме починаючи з цього періоду покупець має відобразити таку ПН у декларації з ПДВ. Детально про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 10, с. 22.
При цьому оскільки нульовий РК складений до ПН з помилкою у коді УКТ ЗЕД і не змінює суму ПЗ у продавця та ПК у покупця, то податківці вважають, що його ані в додатку Д1, ані в самій ПДВ-декларації показувати не слід (БЗ 101.23). На підставі такого РК ні у продавця, ні у покупця підстав для заповнення відповідних рядків декларації з ПДВ та додатку Д1 немає.
Водночас місцеві податківці інколи з цього приводу мають свою думку. На їх погляд, і покупець, і продавець все одно мають показувати нульовий РК у додатку Д1 до декларації з ПДВ. За їхніми словами, вони хочуть бачити у звітності всі РК і ПН, що зареєстровані у ЄРПН.
Якщо покупець чи продавець не включив нульовий РК до декларації з ПДВ, то місцеві фіскали радять провести уточнення декларації з ПДВ за той період, якого стосується РК. Якщо брати наш приклад — то за період, у якому до декларації з ПДВ потрапила ПН, у якій була допущена помилка у коді УКТ ЗЕД.
На наш погляд, такі вимоги місцевих контролерів необґрунтовані. Річ у тім, що:
— по-перше, покупець додаток Д1 заповнює, тільки коли заповнено ряд. 14 декларації (п.п. 3 п. 4 розд. V Порядку № 21*). Якщо припустити, що у покупця за весь період був тільки один РК і той нульовий, то даних для заповнення ряд. 14 не буде, а отже і додаток Д1 заповнювати не потрібно. Уже тільки цей факт говорить, що є випадки, за яких нульовий РК відображати у додатку Д1 точно не потрібно. А це підтверджує відсутність логіки у вимогах фіскалів.
Подібний висновок можна зробити і для продавця товару, опираючись на правила заповнення ряд. 7 декларації (п.п. 8 п. 3 розд. V Порядку № 21);
— по-друге, у додатку Д1 відображається інформація про коригування в розрізі окремих контрагентів і періодів складання ПН, інформація з яких коригується. Якщо припустити, що один контрагент буде складати РК до різних ПН, складених за один період, то інформація про корективи в додатку Д1 буде відображена в одному рядку, тобто згорнуто. А отже говорити, що нульовий РК в цьому випадку потрапив чи не потрапив до декларації, взагалі проблематично. Тобто побачити, чи є у додатку Д1 нульовий РК, практично нереально.
Тому ми переконані, що вказувати нульовий РК у декларації з ПДВ і додатку Д1 не потрібно.
А щоб у вас не було остраху перед вимогами фіскалів, хочемо зауважити, що:
1) нульовий РК жодним чином не вплине на суму податку до сплати, а тому за його невідображення у декларації з ПДВ оштрафувати вас не зможуть;
2) накласти адмінштраф за невірне ведення податкового обліку згідно з п. 1631 КУпАП через відсутність нульового РК у декларації з ПДВ фіскали також не зможуть. Адже жодний нормативно-правовий акт (в тому числі і Порядок № 21) прямо цього від суб’єктів господарювання не вимагає.
