Особливість нульового РК полягає в тому, що він не змінює суму податкових зобов’язань (ПЗ) у продавця та податкового кредиту (ПК) у покупця. А коли так, то навіщо його взагалі відображати в ПДВ-декларації? Контролери у БЗ 101.23 стверджують: немає чого.
Виходить, як продавцеві, так і покупцеві не потрібно показувати нульовий РК ані в додатку Д1, ані в самій ПДВ-декларації.
Водночас без такого РК покупцеві іноді не обійтися (не сформувати ПК).
Перша подія — відвантаження товару. Припустімо, продавець відвантажив товар, склав ПН та зареєстрував її в ЄРПН. Проте, як виявилося, припустився помилки в коді УКТ ЗЕД товару. Тож йому довелося виписати нульовий РК і виправити допущену помилку.
Код товару згідно з УКТ ЗЕД — це обов’язковий реквізит ПН (п.п. «і» п. 201.1 ПКУ). У загальному випадку, ПН з помилками в обов’язкових реквізитах може бути підставою для її включення до ПК покупця. Але за умови, що такі помилки не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що поставляються), період, сторони та суму ПЗ (останній абзац п. 201.10 ПКУ).
Але тільки не в коді товарів згідно з УКТ ЗЕД! До помилок у такому реквізиті ПН податківці ставляться суворо. На їх думку, ПН, що містить неточності в коді товару згідно з УКТ ЗЕД, не дозволяє ідентифікувати здійснену операцію, а отже не може бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до ПК* (лист ДФСУ від 22.02.2017 р. № 3653/6/99-99-15-03-02-15, лист ДФСУ від 17.05.2017 р. № 220/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
* Водночас є судові рішення, згідно з якими помилка в коді УКТ ЗЕД у ПН не позбавляє покупця права на ПК (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 97, с. 24).
Щоб відновити право ПК за такою зіпсованою ПН, постачальник повинен скласти РК з причиною коригування «Зміна номенклатури» (код причини «104») та самостійно зареєструвати його в ЄРПН (оскільки РК буде нульовим).
Тільки після цього (!) покупець має право відобразити ПН з помилкою в ПДВ-декларації (БЗ 101.13). Причому період включення такої ПН до ПДВ-звітності залежатиме від своєчасності реєстрації РК в ЄРПН (БЗ 101.13). Адже саме тоді ПН буде виправлена!**
** Хоча показати ПК за такою виправленою ПН покупцю дозволяється і пізніше: в поточних деклараціях або через уточнюючий розрахунок у межах 1095 днів (лист ДФСУ від 12.02.2018 р. № 575/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Зверніть увагу: якщо покупець до моменту виявлення помилки вже сформував ПК за зіпсованою ПН (включив до ПДВ-декларації), то без подання уточнюючого розрахунку (УР) з можливим донарахуванням штрафу і пені не обійтися. Адже ПК було відображено на підставі дефектної ПН.
Перша подія — передоплата. Припустімо, постачальник отримав передоплату за товар від покупця. За першою подією він склав ПН та зареєстрував її в ЄРПН. Проте невдовзі з’ясувалося, що продавець допустив помилку в коді товару згідно з УКТ ЗЕД.
У такому разі можна подати ситуацію не як виправлення помилки, а як зміну номенклатури. Мовляв, спочатку думали відвантажити один товар з одним УКТ ЗЕД, а потім замінили на іншій. У такому разі продавець випише РК з кодом причини «104», причому на дату відвантаження товару (див. п. 3 розд. І листа ДФСУ від 22.06.2018 р. № 18983/7/99-99-15-03-02-17; БЗ 101.15).
При цьому у покупця немає необхідності коригувати ПК (подавати уточненку). Адже те, що постачальник таким РК підкоригував код товару за УКТ ЗЕД після отримання передоплати, свідчить лише про те, що сторони «переграли» умови постачання. Тобто ПН за передоплатою — не «помилкова».
