Осінь усіма своїми ознаками-знаками сигналізує нам про «перехід», трансформацію. Прекрасний період літа-життя завершується, його треба відпустити, але що буде далі? Відповіді немає. Переживати періоди «переходу» досить складно. У нашій душі піднімаються якісь дивні почуття й емоції, особливі, властиві тільки цьому часу. Вони можуть лякати, тривожити, засмучувати, мучити. Недаремно саме у весняні й осінні періоди такі часті загострення психічних захворювань, але й умовно здоровим людям у цей період не дуже-то легко. Я розповім у цій статті не про те, як позбавитися від складних осінніх почуттів, це не дуже-то реалістичне завдання. Я розповім про те, як пережити їх із користю для себе.
Мабуть, найголовніший принцип — переживати активно замість того, щоб намагатися втекти від своїх почуттів. Сумно, нудно, важко? Не намагайтеся сховатися від цього емоційного матеріалу. Замість цього дозвольте собі посумувати. Сядьте зручніше в кріселко, заверніться в плед, візьміть якийсь гарячий напій, включіть сумну музику. І засмучуйтеся, засмучуйтеся, засмучуйтеся! Хочеться плакати? Поплачте. Саме після переживання і вираження складних почуттів може настати полегшення, розрядка. Ваша душа очиститься і буде готова до нових вражень. Звичайно, описаний вище рецепт не універсальний у плані окремих його інгредієнтів, тільки загальним принципом. Замість крісла може бути канапка, замість пледа — кофта, замість гарячого напою — щось іще і т. д.
Важливим у цей час є пошук чогось, що резонує з вами на емоційному рівні: книга, фільм, пісня. Осінь так і просить, так і вимагає мистецтва. Саме у цей період прекрасне, естетичне особливо вдало лікує нашу душу, освіжає її. Влітку так добре робити щось активно, кудись бігти, їхати, летіти, плисти. Осені усе це не властиво. Вона запрошує вас просто розслабитися, видихнути. Мистецтво тут дуже до речі.
З ідеї осінньої пасивності росте і інша рекомендація. Восени не можна лаяти себе за незроблене. Просто прийміть, що сама природа не дуже-то кваплива, не так, щоб зайнята якимось інтенсивним творенням. Навпаки, вона сповільнюється і, нібито, нічого не робить. Візьміть з неї приклад. Дихати, їсти і спати — достатньо. Не намагайтеся, якщо у вас зараз немає сил або енергії, видавити їх, простимулювати себе штучно. Зараз головне — потурбуватися про своє життєзабезпечення. У більшому немає необхідності. За здобування ви знову зможете взятися відразу, як тільки у вас з’явиться натхнення.
Звичайно ж, будь-які важкі переживання можна розділити з кимось, але тільки якщо цей спосіб вам підходить. Поговорити з давньою подругою, подзвонити шанованому родичеві, нарешті, обійнятися з чоловіком або дружиною і просто лежати. Цілющим тут стає сама присутність іншої людини. Ви не наодинці з цією тугою, тут є ще й інша така ж людина, якій теж сумно, але вона тримається, ви тримаєтеся одне одного і так знаходите ґрунт під ногами. Можливо, вам навіть захочеться, щоб хтось про вас потурбувався. Не соромтеся просити і приймати турботу. Завжди поруч знайдеться людина, у якої є хоч якийсь ресурс, а можливо, допомога іншому — це її спосіб упоратися з негативними переживаннями. Попросіть її зробити вам чаю, потримати вас за руку. Насолоджуйтеся тим, що вона робить щось для вас. Іноді наші люди вважають, що для того, щоб отримати таку турботу, обов’язково треба захворіти, і чим сильніше, тим краще. Я вас, шановні, від цього всіляко відмовляю і рекомендую замість того, щоб отримувати турботу в хворобі, отримувати її просто так, попросивши і прийнявши. Останнє теж дуже важливе, адже так часто ми, навіть отримавши турботу, знецінюємо її. Це тому, що іноді бути сильним важливіше, ніж бути тим, про кого потурбувалися.
З попереднього абзацу вималювався ще один хороший спосіб провести осінь. Допомогти комусь, кому важче. Цей спосіб підходить для тих, хто іноді сумнівається у своїй потрібності, значущості і цінності. Якщо це про вас, допомагайте слабким. Можливо, якимось діткам, або тваринам, або людям похилого віку. На жаль, у цьому світі завжди повно тих, хто дуже безпорадний і потребує нашої підтримки.
Восени ми можемо дуже хотіти турботи, сильно сумувати, а тут ще дощі і холоди. Відмінний фон для виникнення або загострення будь-якої фізичної недуги. Тому в цей період особливо важливо також піклуватися про своє здоров’я. Висипайтеся, їжте, не переохолоджуйтеся, уникайте людей і ситуацій, які вас напружують і нервують.
У цей час наша внутрішня дитина особливо активна. Це видно з усього, що ми писали раніше. Тому не соромтеся побалувати її не лише неробством і турботою інших, але і, скажімо, подарунками або приємними враженнями, поповніть скарбничку внутрішнього позитиву. Можливо, треба купити сукню або чобітки, або шалик, а може, відразу і сукню, і чобітки, і шалик! Так, безперечно, якщо усе це вас радує, відразу усе і купіть. Можливо, ви давно хотіли в Єгипет? Шкода грошей? Не час їх шкодувати. Осінь — символ закінчення життя, а перед цим самим закінченням погрітися в Єгипті зовсім не гріх. Загалом, побалуйте себе, коханого, покажіть, наскільки ви любите себе.
Осінь шепоче нам про те, чого у нас вже немає: літо, сонце, тепло. Це те, що нас засмучує, адже печаль — переживання розлучення, розлучення з цінним, потрібним.
Водночас у цьому «нємає» можна знайти багато позитиву, тим самим переосмисливши осінню печаль, перетворивши її з тужливої в радісну. Немає натовпів людей на вулицях і в парках, немає такої кількості дзвінків по роботі, адже усі трохи заспокоїлися, немає такої кількості амбіцій професійних і естетичних — рідше звертаються з новими пропозиціями, рідше думаєш про те, як виглядає костюм, і яке враження справляєш, і більше про те, як би не замерзнути, навіть якщо загортаєшся в старий шарф і натягуєш рукавички, щоб уберегти руки від вітру. Загалом, осінь кличе нас видихати і розслаблятися, нікуди не кваплячись, просто споглядаючи зміни цього світу, в який ми закинуті, який намагаємося зрозуміти і не дуже-то розуміємо. Загалом, вдихайте, видихайте, вдихайте, видихайте. Так триває наше життя. І пам’ятайте, що за будь-якою пережитою печаллю приходить свобода, а разом із нею і радість.
