Страховий стаж: від загального до деталей

Умовно страховий стаж можна розділити на загальний і спеціальний.

Загальний страховий стаж вкаже, який відсоток середньоденної зарплати (50, 60, 70, 80, 100 %) використати для визначення суми денної виплати при розрахунку лікарняних (див. ч. 1 ст. 24 Закону № 1105*). Його ми обчислюємо за увесь період трудової діяльності (сплати страхових внесків) до моменту настання страхового випадку.

* Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105- XIV.

Спеціальний страховий стаж потрібен, щоб визначитися з необхідністю застосування спецобмежень за розміром лікарняних і декретних (див. п. 1 ч. 4 ст. 19 Закону № 1105). Його обчислюємо за 12 місяців перед настанням страхового випадку.

Відразу зазначимо, що визначення поняття «страховий стаж» і принципи його обчислення змінювалися не раз. Причому скидати з рахунків попередні редакції страхового стажу не можна. На це звертається увага в ч. 2 ст. 21 Закону № 1105. Вона зобов’язує нас уключати періоди здобуття страхового стажу в загальний страховий стаж, орієнтуючись на порядок і умови обчислення страхового стажу, які були передбачені законодавством у такі періоди. Зараз,

Страховий стаж за період до 28.02.2001 р.

До цієї дати лікарняний страховий стаж = загальному трудовому стажу. Правильно його обчислити вам допоможе трудова книжка працівника і Правила № 1658**.

** Затверджені постановою КМУ від 19.10.98 р. № 1658.

Так, наприклад, у страховий стаж, придбаний за період до 28.02.2001 р., увійде період:

— роботи на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях;

— служби у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, СБУ, внутрішніх військах МВС, військах цивільної оборони та інших військових формуваннях, утворених згідно із законами України, а також в органах внутрішніх справ;

— перепідготовки і навчання новим професіям, участі в оплачуваних громадських роботах і період отримання допомоги (у тому числі матеріальної) по безробіттю відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.91 р. № 803- XII;

— інші періоди, зазначені в п. 4 Правил № 1658.

Страховий стаж за період із 28.02.2001 р. до 01.01.2011 р.

З 28.02.2001 р. набув чинності Закон № 2240***. У ст. 7 цього Закону вперше прописали визначення страхового стажу. Проіснувало воно практично в незмінному вигляді до 01.01.2011 р.

*** Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.

Так, страховий стаж, придбаний з 28.02.2001 р. до 01.01.2011 р., — це період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і за який сплачені страхові внески у ФСС з ТВП.

Зверніть увагу: розмір (сума) сплаченого страхового внеску в цей період був не важливий. Мав значення тільки факт його сплати.

Водночас, як виняток із загального правила, в страховий стаж уключали періоди:

— тимчасової непрацездатності;

— перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;

— перебування застрахованої особи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

— отримання виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування (наприклад, допомоги по безробіттю), окрім пенсій усіх видів.

Приклад 1. Згідно з трудовою книжкою працівник був прийнятий на роботу з 26.03.2001 р. і звільнений 03.12.2010 р. Із зарплати працівника щомісячно сплачувалися внески у ФСС з ТВП.

У страховий стаж працівника включаємо період перебування в трудових відносинах із 26.03.2001 р. по 03.12.2010 р. Страховий стаж — 9 років 8 місяців 9 днів.

Водночас, якщо ви бачите, що в трудовій книжці працівника є «періоди нероботи», поцікавтеся у нього, а чи не вів він випадково в цей час підприємницьку діяльність? Детальніше про це нижче.

Страховий стаж із 01.01.2011 р. до 01.01.2016 р.

Із 01.01.2011 р. набув чинності Закон № 2464****, яким був упроваджений ЄСВ. З’явився також Єдиний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування.

**** Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Що стосується застрахованих осіб у системі загальнообов’язкового державного «непрацездатного» соцстрахування, то їх перелік не змінився (наймані працівники, особи, застраховані на добровільних засадах, особи, які перебували в страхових випадках, що підлягають включенню в страховий стаж).

А ось визначення страхового стажу було підкориговане.

Із 01.01.2011 р. страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов’язковому державному соцстрахуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і за який щомісячно сплачені (ним, роботодавцем) страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Таким чином, із 01.01.2011 р. при обчисленні страхового стажу стає важливою сума сплаченого страхового внеску, а не дата початку/закінчення трудових відносин.

Мінімальний страховий внесок — це сума коштів, що визначається як добуток мінзарплати (МЗП) і розміру ЄСВ, установлених законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

При цьому якщо сума ЄСВ, сплаченого за відповідний місяць, буде менше мінімального страхового внеску, то період, який потрапить у страховий стаж, визначайте за формулою:

ТП = Св : В,

де ТП — тривалість періоду, який зараховується в страховий стаж і визначається в місяцях;

Св — сума ЄСВ, сплачена за відповідний місяць;

В — мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць.

Про сплату ЄСВ за цей період ви можете дізнатися з довідок за формою ОК-5 або ОК-7.

Ну а тепер про винятки з озвучених вище правил.

Із 01.01.2011 р. до 01.01.2016 р. у страховий стаж як період, за який сплачений ЄСВ виходячи з розміру мінімального страхового внеску, включається період:

— відпустки у зв’язку з доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

— виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, окрім пенсій усіх видів (за винятком пенсій по інвалідності).

Приклад 2. Працівник був прийнятий на роботу за трудовим договором з 16.02.2015 р., а звільнений 13.03.2015 р. Суми ЄСВ, які стягувалися з лютневої і березневої зарплати, перевищують розмір мінімального страхового внеску.

Попри те, що лютий і березень 2015 року були відпрацьовані працівником не повністю, в страховий стаж вони увійдуть як повні місяці. Підстава — ЄСВ сплачений у розмірі не нижче мінстрахвнеску.

Приклад 3. Підприємство в липні 2015 року уклало з фізичною особою договір підряду. Роботи виконувалися з 6 по 31 липня 2015 року. Із суми винагороди ЄСВ сплачений у повному обсязі.

Оскільки у 2011 — 2015 роках особи, що виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, не були застрахованими особами в системі «непрацездатного» соцстрахування, то період роботи за договором підряду до страхового стажу не увійде.

Таким чином, правильно обчислити страховий стаж за час із 01.01.2011 р. до 01.01.2016 р. вам допоможуть:

— відомості з трудової книжки працівника, договори про добровільну участь у системі загальнообов’язкового «непрацездатного» соцстрахування (якщо укладалися особою), а також інформація про суму сплаченого ЄСВ за місяць. Про сплату ЄСВ за цей період ви можете дізнатися з довідок ОК-5 або ОК-7.

Зазначимо:

— документи, що підтверджують наявність у особи періодів, які включаються в страховий стаж як періоди, за які сплачений ЄСВ виходячи з розміру мінімального страхового внеску (наприклад, періоди відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років, отримання допомоги по безробіттю, отримання пенсії по інвалідності і так далі).

Страховий стаж із 01.01.2016 р.

З 01.01.2016 р. у страховий стаж уключаються періоди, протягом яких особою (чи страхувальником за таку особу) був сплачений ЄСВ у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. При цьому не важливо, підлягала така особа в цей період «непрацездатному» соцстрахуванню чи ні.

Наприклад, із 01.01.2016 р. у страховий стаж уключаються періоди отримання допомоги при народженні дитини непрацюючим батьком.

Важливо! Як і раніше, період відпустки для догляду за дитиною до 3 років, отримання виплат за окремими видами соцстрахування, окрім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включаємо в страховий стаж як період, за який сплачені страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

Для правильного обчислення страхового стажу за період із 01.01.2016 р. вам знадобляться:

— відомості з трудової книжки працівника, дані ЄСВ-звітів, форм ОК-5 або ОК-7 (див. лист Мінсоцполітики від 27.04.2018 р. № 613/0/51-18/218), додатка 9*****;

***** Відповідно додатки 4, 5 і 9 до Положення, затвердженого постановою правління ПФУ від 18.06.2014 р. № 10-1.

— документи, що підтверджують наявність у особи періодів, за які сплачений ЄСВ виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

Якщо дані про стаж ви берете з форм ОК-5, ОК-7 або додатка 9, то в них уже відображена інформація про дні стажу за кожен місяць року вже з урахуванням сплаченого ЄСВ.

Якщо інформацію про стаж працівника ви «черпаєте» зі своїх ЄСВ- звітів, то таку залежність стажу від сплаченого ЄСВ вам доведеться скласти самостійно (помісячно).

Від загального до окремого

Тепер окремо поговоримо про випадки, коли інформація про стаж, зазначений у трудовій книжці і даних Держреєстру, може виявитися недостатньою або неточною для того, щоб правильно підрахувати стаж працівника.

ФОП-єдиноподатник. Якщо ваш працівник до 01.01.2011 р. був ФОП-єдиноподатником, то увесь єдиноподатковий період до цієї дати ви можете зараховувати в його страховий стаж.

Звісно, ні в Держреєстрі, ні в трудовій книжці вам такої інформації не знайти. Тому працівникові за ці періоди доведеться надати вам довідку з ДПІ про сплату єдиного податку. Нагадаємо, що до цієї дати (тобто до появи ЄСВ) усі ФОП-єдиноподатники сплачували внески у ФСС з ТВП у складі єдиного податку і автоматично вважалися застрахованими особами на випадок тимчасової втрати працездатності.

На період із 01.01.2011 р. до 01.01.2016 р. автоматичне страхування єдиноподатників на випадок тимчасової втрати працездатності припинилося.

Якщо підприємець платив ЄСВ за «мінімальним тарифом» (ставка 34,7 %), то цей період у страховий стаж не включають.

Якщо ж він добровільно брав участь у соціальному страхуванні у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (сплачував ЄСВ за ставкою 36,6 % або 38,11 %), то періоди такої добровільної участі йдуть у «лікарняний» стаж.

Підтвердити це можна за допомогою договору (договорів) про добровільну участь у системі соцстрахування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і довідки з Пенсійного фонду (податкового органу) про строк дії такого договору (договорів).

Із 01.01.2016 р. ситуація знову змінилася. Для усіх підприємців встановлена єдина ставка ЄСВ 22 %. З цієї дати підприємці вважаються «застрахованими» — період підприємницької діяльності включається в страховий стаж. Звичайно, за умови сплати ЄСВ.

Підтвердити страховий стаж за період з 01.01.2016 р. допоможуть форми ОК-7, ОК-5 або додаток 9.

ФОП-загальносистемник. З ними трохи простіше, оскільки і до «ери ЄСВ» (до 01.01.2011 р.), і в період із 01.01.2011 р. до 01.01.2016 р. стати застрахованими особами в системі соцстрахування на випадок тимчасової втрати працездатності вони могли лише на добровільних засадах.

Для цього їм потрібно було сплачувати внески до Фонду соцстрахування (до 01.01.2011 р.) та ЄСВ за підвищеною ставкою (із 01.01.2011 р. до 01.01.2016 р.). Тому для підтвердження страхового стажу за період:

— до 01.01.2011 р. слід отримати у ФСС довідку про сплату страхових внесків за формою, наведеною в додатку 4 до Порядку, затвердженого постановою ФСС з ТВП від 02.06.2005 р. № 62;

— із 01.01.2011 р. до 01.01.2016 р. договір (договори) про добровільну участь у системі соцстрахування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і довідки з Пенсійного фонду (з 01.10.2013 р. — податкового органу) про періоди дії такого договору (договорів) і сплати внесків у розмірі 36,6 % або 38,11 %;

— із 01.01.2016 р. усі підприємці, у тому числі загальносистемники, вважаються застрахованими особами. Для підтвердження страхового стажу потрібні будуть форми ОК-7, ОК-5 або додаток 9.

Особа з інвалідністю. Від такого працівника за період починаючи з 01.01.2011 р. може знадобитися додатково надати довідку з органу Пенсійного фонду, в якій зазначені дата призначення і період надання пенсії по інвалідності. Пояснимо навіщо.

Тому якщо навіть працівник з інвалідністю працював у режимі неповного робочого часу і отримував зарплату менше за мінімальну, то усі місяці, в яких працівник працював на таких умовах, все одно мають бути зараховані в його страховий стаж як повні.

У чому тоді заковика? А в тому, що дані про період отримання пенсії по інвалідності в додатку 9 не вказуються, оскільки з пенсії по інвалідності страхові внески не стягуються. Більше того, якщо зарплата працівника з інвалідністю починаючи з 01.01.2011 р. була менше за мінімальну, то в додатку 9 у такого працівника страховий стаж буде розрахований пропорційно сплаченим страховим внескам з його доходу. Це, звісно, дуже сильно зменшує показник страхового стажу працівника.

Саме тому для зарахування повного місяця в стаж працівник з інвалідністю повинен надати вам довідку з Пенсійного фонду про періоди отримання пенсії по інвалідності. Інакше вам нічого не залишається, як розрахувати страховий стаж за наявними у нього даними з додатка 9 або з форм ОК-5 чи ОК-7.

Врахуйте, що

Непрацююча мама. Мова про непрацевлаштованих матусь, що отримували (отримують) допомогу при народженні дитини. У цей період вони не перебували (не перебувають) ні з ким у трудових відносинах, а тому не підлягали соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Починаючи з 01.01.2016 р. період отримання допомоги при народженні дитини для вказаної категорії осіб почав уключатися в страховий стаж на підставі ч. 4 ст. 21 Закону № 1105 (ср. ). З цієї миті згідно з абзацом сьомим п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 органи, що виплачують особам таку допомогу, стали відраховувати з неї ЄСВ. І це підтверджується даними Держреєстру.

До 01.01.2016 р. період отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини непрацюючими особами в страховий стаж не включається (див. лист Мінсоцполітики від 18.12.2018 р. № 450/0/247- 18).

У довідки ОК-7, ОК-5 і додаток 9 цей період потрапляє в страховий стаж (як період, за який сплачений ЄСВ).

Але! Брати його для підрахунку страхового стажу, незважаючи на інформацію в довідках, звісно, не можна.

Тому щоб правильно порахувати стаж такої працівниці, ви повинні зіставити дані трудової книжки за цей період (тобто чи була вона в трудових відносинах до 01.01.2016 р.) і дані довідок. Якщо до 01.01.2016 р. ваша нинішня працівниця у трудових відносинах не перебувала, але отримувала зазначені допомоги, такий період виключаємо з її страхового стажу!

Одержувач допомоги по безробіттю. Період отримання особою виплат із страхування на випадок безробіття враховується при обчисленні його страхового стажу. Підстава: абзац другий ч. 1 ст. 21 Закону № 1105.

Документальним підтвердженням даних, на підставі яких роботодавець може зарахувати такі періоди в страховий стаж, є:

— записи в трудовій книжці працівника про призначення допомоги по безробіттю і її припинення;

— чи довідка центру зайнятості про періоди виплати допомоги по безробіттю (див. роз’яснення ФСС на сайті fssu.gov.ua від 03.10.2018 р.).

Допомога по вагітності та пологах. Врахуйте, що з 01.01.2004 р. по 01.07.2013 р. страхові внески з допомоги по вагітності та пологах не сплачувалися. Додаток 9 формується на підставі даних про сплату страхових внесків. Тому якщо ви «збираєте» стаж працівниці тільки з даних додатка 9, то період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами з 01.01.2004 р. по 01.07.2013 р. ви в ньому не побачите. Тож будьте уважні, бо цей період уключається до страхового стажу — і згідно із Законом № 2240, і згідно із Законом № 1105.