Неприбутковий статус сільгоспкооперативу

З давніх-давен сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи ставили собі запитання, чи можуть вони бути неприбутковою організацією?

Враховуючи той факт, що п.п. 133.4.6 ПКУ прямо відносить їх до переліку можливих неприбуткових організацій, то здається, що таке питання виникати не повинно. Вони можуть бути неприбутковими.

Водночас щоб отримати статус неприбуткової організації, сільгоспкооператив має дотримуватися вимог, прописаних у п. 133.4 ПКУ, зокрема, в установчих документах повинна бути заборона розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників) та порядок передачі активів у разі припинення неприбуткової організації як юрособи. Якщо ці вимоги дотримано, то сільгоспкооператив податківці мають без проблем включити до Реєстру неприбуткових організацій і присвоїти йому неприбутковий статус.

Водночас фіскали (див. лист ДФСУ від 15.12.2017 р. № 3017/6/99-99-15-02-02-15/ІПК) вважають, що, на жаль, фактично бути неприбутківцем сільгоспкооператив не може.

Причина в тому, що зазвичай установчі документи сільгоспкооперативу не відповідають вимогам, прописаним у п.п. 133.4.1 ПКУ, а саме в них не міститься заборони на розподіл отриманих доходів.

Судіть самі. Частина п’ята ст. 9 Закону № 469* прямо говорить, що після виконання зобов’язань сільгоспкооперативу та відшкодування збитків за минулі періоди залишок фінрезультату кооперативу розподіляється загальними зборами у вигляді відрахувань до фондів кооперативу, кооперативних виплат його членам та нарахувань на паї членам кооперативу, у тому числі асоційованим.

* Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17.07.97 р. № 469/97-ВР.

Враховуючи це, у п. 6.1 примірного статуту сільгоспкооперативу, який затверджений наказом Мінагрополітики від 21.05.2013 р. № 1315 і використовується при реєстрації, йде умова про те, що члени кооперативу можуть отримувати корпоративні виплати та виплати на пай, тобто частину від прибутку.

Тому зважаючи на наявність у всіх статутах сільгоспкооперативів такого пункту, податківці і відмовляли раніше їм у отриманні неприбуткового статусу.

Щоб бути неприбутковою організацією, у сільгоспкооперативу був лише один шанс — внести зміни до уже діючих статутів і включити до них заборону на виплату доходу його членам. Але навіть після цього впевненості в тому, що фіскали дадуть сільгоспкооперативу неприбутковий статус, не було. Річ у тому, що частина п’ята ст. 9 Закону № 469 і досі вимагає розподіляти дохід сільгоспкооперативу.

Водночас нещодавно ситуація дещо змінилася. Мінфін у листі, що коментується, зазначив: наявність законодавчих підстав здійснювати розподіл доходу кооперативами не може бути обов’язковою метою створення і функціонування обслуговуючих кооперативів та сільгоспкооперативів.

А тому він не бачить нічого кримінального в тому, щоб сільгоспкооператив після приведення положень своїх установчих документів у відповідність до вимог п.п. 133.4.1 ПКУ, тобто включення до них заборони розподіляти отримані доходи (прибутки), набував статусу неприбуткової організації.

Зауважимо: лист Мінфіну — це відповідь на запит фіскалів з приводу можливості кооперативів бути неприбутковими організаціями. Тому вважаємо, що податківці візьмуть його на озброєння і не будуть після підчистки установчих документів проти включення сільгоспкооперативу до Реєстру неприбуткових організацій і надання їм неприбуткового статусу.

Питання лишається тільки в тому, щоб держреєстратор пропустив зміни до установчих документів сільгоспкооперативу з приводу заборони на розподіл прибутків при існуючій вимозі у Законі № 469 здійснювати виплати на паї членам кооперативу як розподіл частини доходу кооперативу.