Отже, ваш керівник вирішив не стягувати з працівника суму заподіяної ним підприємству шкоди. Безумовно, він має право так зробити (якщо його в цьому праві не обмежили власник підприємства або учасники госптовариства). Але! Тоді прощена сума боргу перетвориться на дохід працівника. Чи буде він оподатковуваним? Розбираємося.
ПДФО і ВЗ. Тут пропонуємо скористатися п.п. «д» пп. 164.2.17 і 165.1.55 ПКУ.
Так, п.п. 165.1.55 ПКУ дозволяє вивести з-під оподаткування основну суму боргу фізособи, прощеного (анульованого) підприємством за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо ця сума не перевищує у 2019 році 1043,25 грн. (25 % однієї мінзарплати). Ознака доходу у формі № 1ДФ — «189». Не потрапить така сума й до бази оподаткування ВЗ (див. пп. 1.2 і 1.7 п.п. 1.6 п. 16 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
А якщо сума прощеного боргу у 2019 році перевищила 1043,25 грн.? Тоді «вмикається» п.п. «д» п.п. 165.1.55 ПКУ. Він відносить до оподатковуваного доходу у вигляді додаткового блага основну суму боргу фізособи, прощеного (анульованого) підприємством за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у випадку якщо ця сума перевищує у 2019 році — 1043,25 грн. Ознака доходу у формі № 1ДФ — «126».
На жаль, п.п. «д» п.п. 165.1.55 ПКУ не розкриває: вся сума прощеного боргу оподатковується ПДФО чи тільки в частині перевищення над 1043,25 грн.? Тож у податківців є простір для фантазій.
Проте, у будь-якому разі, якщо підприємство належним чином повідомить боржника про анулювання (прощення) боргу, то ПДФО і ВЗ з такого оподатковуваного доходу боржник зобов’язаний буде сплатити самостійно за підсумками річного декларування. Підприємству потрібно буде тільки відобразити такий дохід у формі № 1ДФ.
Для «належного повідомленням» у вас є три варіанти на вибір:
— надіслати фізособі-боржникові рекомендований лист із повідомленням про вручення. Причому ви не зобов’язані якось доводити факт отримання листа фізособою-боржником. Ба більше, в Узагальнюючій податковій консультації від 03.04.2018 р. № 400 (далі — УПК № 400) Мінфін доходить висновку, що ПКУ не містить вимоги про наявність у підприємства повідомлення про вручення листа боржникові з підписом такого боржника (його представника) чи з відміткою про невручення;
— укласти відповідний договір. Підтвердженням «належного повідомлення» боржника буде його особистий підпис на цьому договорі;
— надати повідомлення боржникові про прощення (анулювання) боргу особисто під підпис. Мінфін в УПК № 400 вважає, що підпису боржника на повідомленні, складеному в довільній формі, із зазначенням суми анульованого боргу, достатньо.
Зауважте! Якщо підприємство не проінформує працівника про прощення боргу, то воно самостійно повинне буде нарахувати й утримати із цієї суми ПДФО і ВЗ (18 і 1,5 %), а потім суми прощеного боргу відобразити у формі № 1ДФ.
ЄСВ. Сума прощеного боргу, на наш погляд, не повинна включатися до складу зарплати і, відповідно, до бази нарахування ЄСВ. Адже вона прямо не названа серед виплат, які входять до фонду оплати праці в Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5. Але, з іншого боку, немає такої виплати й у Переліку № 1170. А отже, податківці можуть спробувати підтягнути її під зарплату.
