Списуємо застарілі капітальні інвестиції

Одна з обов’язкових умов для визнання об’єкта основних засобів (ОЗ) активом — імовірність отримання в майбутньому економічних вигід від його використання (п. 6 П(С)БО 7). Та й узагалі будь-який актив відображають в обліку, тільки якщо його планують економічно вигідно використовувати (п. 3 НП(С)БО 1). У вашому випадку жодних економічних вигід від використання застарілого телекомунікаційного обладнання, очевидно, не очікується. Тому ні для введення в експлуатацію, ні для подальшого перебування цього об’єкта у складі капітальних інвестицій підстав немає. Його не лише можна, але й потрібно списати.

Інша річ, що з точки зору оподаткування (у частині ПДВ), можливо, було б вигідніше, якби перед списанням підприємству таки вдалося трохи покористуватися своїм незатребуваним телекомунікаційним обладнанням. Але давайте про все по порядку.

Оформляємо та відображаємо в обліку

Незавершені капітальні інвестиції не є об’єктами основних засобів (ОЗ), обліковуються в окремій групі, а також їх вартість не підлягає переоцінці та амортизації (лист Мінфіну від 15.04.2013 № 31-08410-07-29/12008).

Незважаючи на те, що капінвестиції не є ОЗ, вони належать до необоротних матеріальних активів, тому, на наш погляд, оформляючи їх списання, доцільно орієнтуватися на форму акта списання ОЗ, затверджену наказом Мінстату № 352 (форма ОЗ-3), або акта списання ОЗ (часткової ліквідації), затверджену наказом Мінфіну № 818 для бюджетників, або ж самостійно розробити довільну форму акта. Головне, щоб такий документ містив усі обов’язкові реквізити, перелічені в ст. 9 Закону про бухоблік, дозволяв ідентифікувати операцію з ліквідації — підтверджував неможливість подальшого використання об’єкта.

Акт складають у двох примірниках. Їх підписують члени інвентаризаційної комісії, головний бухгалтер і затверджує керівник підприємства. Перший примірник акта передають до бухгалтерії, а другий залишається в особи, відповідальної за збереження об’єкта, та є підставою для передачі на склад запасних частин, що залишилися після ліквідації, а також різних матеріалів, комплектуючих, складових частин та інших відходів.

У разі списання капітальних інвестицій витрати, закумульовані на субрахунку 152, списують у дебет субрахунку 976 «Списання необоротних активів». На цей же субрахунок списують і витрати, пов’язані з ліквідацією (зарплата працівників, які демонтують об’єкт, відрахування на соцзаходи, послуги з демонтажу, надані сторонніми організаціями) (п. 40 Методрекомендацій № 2, Інструкція № 291).

Якщо в результаті ліквідації капінвестицій отримані товарно-матеріальні цінності (ТМЦ), то їх зараховують на баланс залежно від напряму подальшого використання (пп. 2.12 і 2.13 Методрекомендацій № 2):

1) за чистою вартістю реалізації — якщо планується їх продаж;

2) за ціною можливого використання — якщо планується їх використання у власній госпдіяльності.

Цю вартість зазначають в акті списання. А в бухобліку надходження таких ТМЦ відображають проводкою: Дт 20 — Кт 746.

Податок на прибуток

Як і за бухправилами, згідно з ПКУ капітальні інвестиції теж не є ОЗ (п.п. 14.1.138 ПКУ). Тому ліквідаційні різниці зі ст. 138 ПКУ за такими об’єктами не виникають. Періодично про це нагадують і податківці (див. листи ДФСУ від 10.04.2019 р. № 1540/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 05.11.2018 р. № 4690/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 22.02.2018 р. № 718/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Тож жодного додаткового податкового навантаження з податку на прибуток операція з ліквідації капінвестицій не спричинить. Вона відобразиться в податковоприбутковому обліку за бухгалтерськими правилами. Жодних різниць при цьому не виникне.

ПДВ

Податковий кредит (ПК) звітного періоду складається із сум податку, нарахованих (сплачених) платником, зокрема й у зв’язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (ОЗ, у тому числі інших необоротних матеріальних активів і незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи). При цьому ПК нараховується незалежно від того, чи почалося фактичне використання в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності підприємства, а також від того, чи здійснював платник узагалі будь-які оподатковувані операції у звітному періоді (п. 198.3 ПКУ).

Тому в періоді здійснення капінвестицій (придбання телекомунікаційного обладнання або перерахування передоплати за нього) у підприємства виникло право на ПК. Звичайно, за наявності правильно складеної і зареєстрованої ПН. Але

База оподаткування — балансова залишкова вартість обладнання станом на початок звітного періоду, в якому відбувається його списання (п. 189.1 ПКУ). До речі, те, що незавершені капінвестиції є необоротними активами для цілей визначення бази оподаткування ПДВ, а отже, тут слід орієнтуватися саме на їх балансову вартість, підтверджують і податківці (див. лист ДФСУ від 25.10.2018 р. № 4578/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Відбутися від компенсуючих ПЗ при списанні капінвестицій можна тільки в разі, якщо їх вартість буде включена до складу вартості готової продукції, яка підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку (див. лист ДФСУ від 05.04.18 р. № 1408/6/99-99-15-03-02-15/IПК).

Тож якщо у вас вийде підтвердити документально, що вартість списаного телекомунікаційного обладнання сидить у ціні продажу продукції (товарів/робіт/послуг), то ПЗ можна не нараховувати. Якщо ж здійснити таке неможливо, а при придбанні обладнання був відображений ПК, компенсуючі ПЗ мають бути нараховані.

Хоча й тут можна спробувати викрутитися. Якщо заздалегідь (до початку інвентаризації) ввести обладнання в експлуатацію, то при його списанні ПДВ-зобов’язання виникнуть уже не за п. 198.5, а згідно з п. 189.9 ПКУ. А від таких ПЗ може врятувати звичайний акт списання ОЗ, що підтверджує неможливість (чи недоцільність) подальшого використання вашого телекомунікаційного обладнання (детальніше див. на с. 20). Крім того, можна зменшити базу оподаткування ПДВ — балансову вартість необоротного активу (а відповідно, і суму ПЗ) шляхом проведення в бухобліку зменшення корисності застарілого обладнання (про те, що зменшення корисності застосовується до капінвестицій, Мінфін говорив ще в листі від 16.07.2019 р. № 31-3400-20-16/19422).